Порятунок бізнесу після атак РФ: економісти і підприємці сказали, як може допомогти уряд

Як написав співвласник компанії «Нова Пошта» Володимир Поперешнюк, нещодавні російські обстріли показали, що ми входимо до нової фази війни — взаємного знищення економік. В Україні такого масштабу руйнувань у тилу не було з 2022 року.

Балістичні удари РФ пошкодили або знищили чотири розподільні центри Fozzy Group (супермаркети «Сільпо» та «Фора»), логістичний центр NOVUS, знищено два ключові логістичні комплекси компанії «Епіцентр К» та сортувальний центр «Нової пошти». Про втрати заявили представництва компаній Puma, Bosch та Toyota.

Серед постраждалих на початку серпня також опинилися виробники морозива «Ласунка», шоколаду Millennium, видавництво «Ранок», тютюнові компанії Japan Tobacco International та «Філіп Морріс Україна». Попередні збитки озвучила Rozetka: «Вони досягають мільярдів гривень — не одного і не двох».

На екстреній нараді 5 серпня новий прем'єр-міністр України Сергій Корецький запропонував бізнесу пакет заходів, покликаних підтримати постраждалі компанії та допомогти зменшити втрати від майбутніх можливих атак.

«Політарена» поспілкувалася з підприємцями та економічними експертами про те, чим, в умовах, що склалися, держава може допомогти бізнесу. Хоча винаходити велосипед тут зовсім необов’язково. Ще на початку повномасштабної війни уряд тоді знизив податки, скасував мита та ліцензії, ввів мораторій на планові та позапланові перевірки. Ці заходи діяли до 1 серпня 2023 року, і економіка вистояла.

Співзасновник маркетплейсу Rozetka Владислав Чечеткін:

«На зустрічі із прем'єром я почув дуже мало конкретики. В принципі наївно припускати, що ми отримаємо цю конкретику за кілька днів. А зараз є перевірки, і в іншому все гірше, ніж було до початку повномасштабної війни. Тому я не маю ідей. Взагалі, ми жодного разу в житті нічого не отримували від держави, і нічого у держави не просили».

Приватний підприємець (виробництво медичного обладнання, Харків) Андрій Головінський:

«Треба зменшувати ПДВ для всіх. Стандартна ставка — 20%. Якщо зменшити навіть на 3%, то для великих компаній це зекономлені мільярди гривень. Ось, власне, і компенсація за шкоду від ракетного обстрілу, з лишком вистачить.

Всі ці податкові перевірки прибрати, вони взагалі ні до чого доброго не ведуть. Ми ж усі розуміємо, що до чого. Це просто можливість певним людям незаконно збагатитись. Точніше, там ціла вертикаль збудована.

І ще. Є купа державних площ, по Харкову їх «невиміряне». Стоять з вибитим склом, але не від вибухів, а просто тому, що старі, і нікому не потрібні. Тож віддайте їх бізнесменам. Під виробництва, під склади, щоб усі товари в одному місці не зберігати. А то приліт, і плакатимуться, що все пропало. А не треба усі яйця зберігати в одному кошику. До речі, у нас було чимало підземних овочесховищ. Їх усі приватизували. Ось провести реальний моніторинг: хто реально приватизував, а хтось за три копійки. Повернути це все у держвласність та віддати бізнесу, з мінімальною орендою».

Президент Центру ринкових реформ, колишній міністр економіки Володимир Лановий:

«Це, скоріше, не економічне, а суто технічне питання. Дерегуляція — це само собою. А ось знижувати податки чи там акцизи… Сумнівно. Так, це було зроблено на початку війни, з надією, що вона довго не триватиме. Але минуло вже чотири з половиною роки. І перспективи її закінчення не зовсім зрозумілі.

Тоді, до речі, пільговий режим діяв півтора роки. Прийшло розуміння, що вічно так продовжуватися не може. А ми й так «в боргах, як у шовках». Під час війни інтереси бізнесу відступають на другий план, на першому плані — інтереси захисту, оборони. Якщо війну буде програно, про який вітчизняний бізнес говорити можна буде в принципі?».

Власник харківського книжкового видавництва «Школа» Василь Федієнко:

«Допомагати, безперечно, треба. Ось у когось щось згоріло внаслідок обстрілу. Тоді комісія, давай дивитися, документи на товар, скільки згоріло, і конкретна допомога. Тобто не всім знижувати податки, а діяти адресно, надавати допомогу саме тому, хто постраждав. Плюс саме цій фірмі податкові канікули, на три роки, наприклад.

А робити так, як на початку війни… Вже, мабуть, не вийде. Міжнародний валютний фонд і всі інші кажуть “хлопці, ми вам даємо кредити, а ви їх крадете”. Зрештою, ваша країна воює, ну хай ваші люди її оплачують, у тому числі. Тобто ми вам даємо гроші, окей, але й ви самі щось платите.

А крадуть у нас у країні по-чорному. Якщо не крадуть прямо, використовують різні схеми, шахраюють. Я ж недаремно про комісію сказав, що має розбиратися в кожному конкретному випадку російського прильоту. Я чув про одне видавництво, що коли влучило до однієї з друкарень, там лежали тиражі якихось художніх книжок. Вони взяли спеціально кілька підручників, підпалили їх, залили водою, висушили, і повезли до Європи показувати: мовляв, дивіться, кляті москалі розбомбили нам тираж підручників, тепер дітям вчитися не почім, дайте нам грошей».

Економіст, кандидат наук з державного управління Юрій Гаврилечко:

«Перш ніж говорити, що має робити держава, бажано подумати над тим, чому ми досі не працюємо у системі економіки воєнного часу. Чому в нас у принципі й досі існують великі склади, які дуже проблематично захищати. Чому у нас зараз логістика не диверсифікована. Так, у мирний час великі склади — це зручно і відносно дешево, але йде п’ятий рік війни.

Але повертаючись до питання, чим може допомогти держава підприємству, яке постраждала від обстрілу, найпростіше — це на суму застрахованого втраченого товару зменшити обсяг податкових зобов’язань. Тут не потрібно від держави вливання грошей. Так, це призведе до деякого зменшення податкових надходжень, але якщо товар фізично знищений, то його ніхто вже не продасть, і податкових надходжень у жодному разі не буде.

Головне, щоб товар був застрахований. В іншому випадку зовсім неможливо порахувати, а що там було насправді, і це ґрунт для всіляких зловживань. Умовно кажучи, знищено товару на 10 мільйонів, а власник говоритиме, що на 100 мільйонів. Але мають бути документи, які показують, що за товар, та на яку суму він застрахований.

Ось, наприклад, трапляються випадки, коли пересилають якийсь товар поштою. Наприклад, iPhone. І вказують вартість посилки 500 гривень, щоби заощадити. Але якщо посилка загубиться або ще щось, то вам 500 гривень і повернуть. Так само і у випадку зі знищеним товаром. Але це питання відповідальності та порядності бізнесмена. А знижувати податки чи акцизи державі не варто».

Президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло:

«В умовах війни бізнес має ряд серйозних проблем, які він має вирішувати, і, природно, тут потрібна підтримка держави. Це має реалізуватися через програму субсидованого кредитування „5-7-9%“, інструмент фінансової підтримки, що знижує відсоткову ставку за кредитами за рахунок державних компенсацій.

Друге, чим може допомогти держава — це з логістикою. Наразі прем'єр дав доручення про те, щоб підтримати бізнес із додатковими місцями щодо розміщення складів. Необхідно провести інвентаризацію, зрозуміти, що є в муніципальній та державній власності. І надавати ці площі підприємцям.

Ще я спробував би ввести систему корелювання військових ризиків у державну систему. Яка покривала б втрати ось у таких ситуаціях. Не просто виплата грошей, а відкриття цільового фінансування під відновлення цього конкретного бізнесу. За аналогією: якщо у вас є машина, і щось відбувається, по страховці вам виплачують гроші безпосередньо на відновлення цього автомобіля. Причому виплачують у конкретному сервісі.

І дуже велика проблема, на жаль — наша система бюрократії ніяк не може адекватно адаптуватися до умов військового часу. Навіть якщо людина через обстріл втрачає житло, вона змушена, умовно кажучи, місяць чекати, доки до неї прийдуть, оцінять втрати, і ще незрозуміло скільки часу потім чекати на компенсацію. Для бізнесу подібний підхід подібний смерті».