
Три сценарії осінньо-зимового сезону: до чого варто готуватися Києву та іншим містам України

Журналіст
П’ятий рік кожна нова осінь стає початком чергового випробування для критичної інфраструктури України. За попередні роки повномасштабної війни Росія неодноразово завдавала масованих ударів по енергетичних об'єктах, системах теплопостачання та логістики.
Але в нинішньому осінньо-зимовому періоді ситуація гірша, ніж у минулі роки. Гострий недолік ракет PAC-3 для систем Patriot, які здатні збивати російську балістику, залишає вразливими перед ударами агресора всю критичну інфраструктуру. І це не лише енергооб'єкти. Під загрозою об'єкти водопостачання та каналізації, транспортні вузли та великі оптові склади, у тому числі продуктові.
«Політарена» поспілкувалася з народними депутатами із профільного комітету Верховної Ради, які назвали три сценарії розвитку подій цієї осені та взимку.
Найгірший варіант проходження зими
Через масштабні руйнування електростанцій Україна втратила значну частину генерації, що загрожує суворими графіками відключень. До них українці звикли і більшість ще чотири роки тому придбали всі необхідні речі на випадок блекаутів. Павербанки, зарядні станції, акумулятори та генератори, ліхтарики та акумуляторні лампочки, і навіть старі-добрі свічки.
Минулий осінньо-зимовий сезон вже показав, що планові відключення стають дедалі довшими, і все частіше виникають аварійні. Нагадаємо, що минулої зими в Києві іноді світла не було 14-16 годин на добу, тому повторення такого сценарію виключати не можна. Точніше, такий сценарій найімовірніший. Тим більше, енергосистема на межі: росіяни її руйнують, наші фахівці ремонтують, і так безперервно Нестача спеціалізованого обладнання, комплектуючих та довгі терміни їх постачання вже не дозволяють швидко лагодити пошкоджені об'єкти.
Минулого року Київ зіткнувся з великими проблемами не лише з електроенергією, а й з опаленням та гарячою водою, особливо на лівобережжі. Та й звичайної води часто не було — не працювали насоси. Цього року може виникнути глобальна проблема із водопостачанням і каналізацією. Президент Володимир Зеленський попереджав, що пріоритетом нових ракетних атак РФ може стати саме руйнація систем подачі води, що критично ускладнить виживання в містах.
«Якщо почнуть обстрілювати та руйнувати системи водопостачання, а також системи аерації на очисних спорудах, буде дуже погано. Води немає, каналізація не працює, стічні води не очищаються… Це загрожує появою кишкових захворювань, тієї ж холери. Якщо говорити про Київ, то тут треба приділяти особливу увагу очисним спорудам у Бортничах», — сказала «Політарені» голова підкомітету з питань енергетичної безпеки Комітету ВР з енергетики та житлово-комунальних послуг Вікторія Гриб (позафракційна).
На її думку, на таку ситуацію може накластися відсутність у магазинах продуктів і головне — питної води, через обстріли складів та логістичних центрів. Адже сучасну торгівлю багато в чому побудовано на принципі постійного поповнення запасів. Пошкодження розподільчих центрів порушує цю систему, особливо якщо одночасно страждають транспортна інфраструктура та енергопостачання.
За такого варіанту можлива гуманітарна катастрофа, принаймні в Києві і на Київщині — саме цей регіон Росія найчастіше обстрілює балістикою.
Варіант середньої тяжкості для зими 2026-2027
Проблеми у містах залежатимуть одразу від кількох факторів: інтенсивності російських ударів, ефективності української ППО, швидкості ремонту пошкодженої інфраструктури, погодних умов та обсягів міжнародної допомоги в енергетичному секторі.
У разі постачання Україні ракет PAC-3 ефективність нашої протиповітряної оборони підвищиться. На сьогодні день виробничі потужності РФ дозволяють випускати в середньому три балістичні ракети «Іскандер-М» на добу, і тут агресору доведеться вибирати пріоритети — енергетика, або системи водопостачання та аерації.
«Головний ризик — нові російські удари по генерації, підстанціям, газовій та тепловій інфраструктурі. Саме інтенсивність таких атак визначатиме складність для населення майбутньої зими. Найбільш уразливою залишається теплова генерація — ТЕС та ТЕЦ. І значна частина потужностей пошкоджено або вона працює після аварійних ремонтів», — розповів «Політарені» член комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Юрій Камельчук.
Тобто у варіанті середньої тяжкості може бути, як торік — важко, але вже звично важко.
Чи можливиі лайт-варіант
На запитання «Політарени», яким може бути більш-менш оптимістичний варіант, перший заступник голови Комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко (фракція «Батьківщина») втомлено відповів: «Та який тут може бути оптимістичний?».
Але все, як кажуть, пізнається в порівнянні. Як сказав Камельчук, станом на 6 серпня 2026 року базовий сценарій восени та взимку — не загальнонаціональний блекаут, а постійний дефіцит електроенергії, планові відключення та локальні перебої з теплом.
Тобто те, до чого всі українці вже звикли. А якщо говорити про Київ, то столиця України має кращий резерв, ніж минулого осінньо-зимового сезону: вже збудовано близько 60 МВт розподіленої когенерації, ще понад 100 МВт перебувають у роботі.
«Ці потужності насамперед підтримуватимуть критичну інфраструктуру. І багато що залежатиме від погодних умов. За помірної погоди та без нових масштабних руйнувань слід очікувати графіків відключень у години найбільшого навантаження. За сильних морозів та повторних атак можливі аварійні та тривалі відключення», — вважає Камельчук.
«В принципі, восени, мені здається, ситуація буде трохи кращою. Ви подивіться, яка цього тижня була спека, і нічого, відключень не було. Але все залежатиме від того, як триватимуть обстріли», — каже, у свою чергу, Гриб.
Тож Україна, швидше за все, як завжди, чергову зиму переживе. Є надія, що це буде сезон керованого дефіциту електроенергії, але без колапсу життєдіяльності міст.
Автор

Андрій Кузьмін Журналіст
Читайте також






