«У країні можливий соціальний вибух. Вибори потрібні, щоб знизити суспільну напругу», — екснардеп Катеринчук

Але головною умовою проведення виборів в Україні Зеленський називає повне припинення вогню з боку Росії. На проведенні виборів в Україні неодноразово наполягав і президент США Дональд Трамп, щоправда не говорячи ні про які безпекові умови.

Чи можливо проведення в Україні виборів під час повномасштабної війни? Що потрібно зробити для проведення виборів? Як організувати голосування? Чи має право балотуватися Володимир Зеленський? Кого варто позбавити права голосу та як навчити українців робити правильний вибір?

На ці та інші питання в інтерв’ю «Політарені» відповів ветеран російсько-української війни, правозахисник, адвокат відомої юридичної компанії «Катеринчук, Моор і партнери», народний депутат IV–VII скликань Микола Катеринчук.

— Пане Миколо, я знаю, що ви були проти проведення виборів під час війни. Ви не змінили цю свою думку? 

— Змінив. Саме тому, що війна затягується. Політики, які відповідають за її наслідки, правила її ведення та життя суспільства в умовах війни, перестали бути передбачуваними для громадян. Суспільство живе в режимі виживання й залишається розколотим. На мою думку, вибори потрібні, щоб його об’єднати: або підтвердити підтримку курсу президента, який має надзвичайні повноваження в умовах воєнного стану, або обрати іншу команду та інших політичних лідерів. Вони мають запропонувати нову стратегію або зрозуміліший для громадян підхід до виживання країни.

Спочатку я не бачив, які механізми проведення таких виборів може запропонувати українська чи міжнародна правова база.

Як з’ясувалося, у світі не проводили виборів під час воєнного стану. Водночас Сполучені Штати Америки проводили вибори у 1944 році. Цікавим був досвід голосування військових: їх було близько 2,7 млн, і вони голосували поштою за спеціальними бюлетенями. Для них також створили спеціальні дільниці та запровадили окремий порядок підрахунку голосів.

Часто наводять приклад Ізраїлю, де вибори проводять під час війни. Але цей приклад нам не підходить: там президента обирає парламент. В Україні інша конституційна модель: діє загальне виборче право, а президента обирають всенародно. Ці конституційні засади ми не маємо права змінювати.

Йдеться, умовно, про вісім статей Конституції, які регулюють вибори президента, а також про чотири рішення Конституційного Суду, що впливають на порядок їх проведення. Самі механізми ще потрібно створити. Правникам, фахівцям із виборчого законодавства, парламенту та Центральній виборчій комісії доведеться напрацювати фактично нову модель.

— У грудні 2025 року у Верховній Раді була створена робоча група по підготовці до виборів. Але у травні 2026 року її робота зупинилася. Вас туди не запрошували?

— Ні, не запрошували. На мою думку, окрім заборони, встановленої статтею 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», конституційних обмежень для проведення виборів немає. Конституція має найвищу юридичну силу. Тому я вважаю, що внесення змін до цієї статті дозволило б провести як президентські, так і парламентські вибори. Ми самі встановили ці обмеження законом і можемо їх скасувати. Для цього потрібно 226 голосів у Верховній Раді. Отже, сьогодні, на моє переконання, бракує політичної волі. Це погано, адже рано чи пізно вибори все одно доведеться провести. Політики, які розраховують залишатися при владі назавжди, помиляються.

У країні можливий соціальний вибух. Вибори потрібні, щоб знизити суспільну напругу. Нація має розуміти, як і куди рухатися далі. Потрібні нові ідеї та підходи.

На мою думку, більшість українців вважає, що під час протистояння російській агресії ресурси мають використовуватися професійніше. Мені здається, саме це мав на увазі Михайло Федоров, коли закликав провести вибори.

Опозиції та фахівцям уже зараз потрібно розробляти модель проведення виборів під час воєнного стану, не чекаючи на його скасування. Стан війни з Російською Федерацією може тривати і сто років. Невже весь цей час ми не проводитимемо виборів? Напрацювати таку модель потрібно в інтересах нації, здорового глузду та виживання держави. Для цього парламентська комісія має працювати на постійній основі.

— От ми і підійшли до головного питання. Опустимо юридичні тонкощі з приводу того, чи може Зеленський сьогодні йти на вибори, тут Конституційний Суд мав би дати відповідь, але він паралізований. Дивіться, зараз багато хто каже, в тому числі і у владі, що зараз неможливо провести вибори, тому що літають «шахеди», балістика, і ми не забезпечимо безпеку людям. На вашу думку, як можна було б провести вибори під час війни?

— Ті, хто називає безпеку головним чинником проведення виборів, абсолютно праві. Але вони не враховують, що з кожним місяцем безпекова ситуація погіршується по всій Україні. Сьогодні вся її територія перебуває під вогневим контролем Росії, зокрема через застосування реактивних «шахедів», балістичних ракет та інших засобів ураження.

Якби вибори відбулися вчора, позавчора чи рік тому, безпекова ситуація була б іншою і, як на мене, простішою. Тепер уже всі міста-мільйонники перебувають під вогневим контролем Росії. Ми тривалий час живемо без електроенергії, а також можемо залишитися без тепла та газу. Тому з виборами не можна зволікати. Ми вже підготували концепцію їхнього проведення, хоча поки що вона нікого не зацікавила.

— Розкажіть детальніше про свою концепцію.

— Починати слід із Центральної виборчої комісії, яку варто формувати не за політичним принципом. Пропоную, щоб держава через ЦВК залучала членів виборчих комісій на конкурсній основі, з підготовкою у спеціальному центрі та оплатою їхньої роботи. Для членів ЦВК також потрібно посилити кримінальну відповідальність за фальсифікації. Йдеться саме про кримінальну відповідальність із реальними строками ув’язнення та конфіскацією майна, а не про адміністративні стягнення. Далі потрібно впорядкувати роботу Верховного Суду та Конституційного Суду. Суддів Верховного Суду, які через кримінальні справи перебувають у залежному становищі, на мою думку, слід звільнити, а нових призначити за конкурсом. Конституційний Суд має працювати в повному складі, щоб його роботу було розблоковано. Він повинен дати оцінку напрацьованим пропозиціям і відповісти, чи може президент Зеленський знову балотуватися. Це дозволило б припинити спекуляції на цю тему.

Також потрібно визначити, на якій території проводитимуться вибори. З погляду міжнародного та гуманітарного права ми фіксуємо територію, підконтрольну Україні. Якщо частина країни залишається окупованою, і вибори відбуваються не на всій її території, таку модель я б назвав некласичною. У цьому разі йдеться про спеціальні вибори в умовах воєнного стану. Тепер перейдемо до цифр.

Раніше було 225 територіальних виборчих округів. Через тимчасову окупацію частини території їх може залишитися приблизно 175.

На цих округах раніше було 33 257 виборчих дільниць. Зараз ми прогнозуємо, умовно, 25 800. Станом на 2019 рік у реєстрі було 34 млн виборців. Із них 1,5 млн не мали виборчої адреси — йдеться про тимчасово переміщених осіб.

За кордоном на консульському обліку перебували 104 тис. виборців. Зараз їх приблизно 140–160 тис., тоді як загалом за кордоном перебуває близько 4,5 млн виборців.

За останніми даними, зараз є понад 4,6 млн переміщених осіб, із яких приблизно 3,8 млн — виборці. Їх обов’язково потрібно відобразити в реєстрі виборців, зафіксувавши нові адреси перебування.

Прогнозована явка в першому турі — близько 68%. Думаю, що за загальної кількості 28,5 млн виборців у реєстрі в першому турі можуть проголосувати приблизно 19 млн.

— Як організувати голосування, у вас бачення є?

— Звичайно. Починати потрібно з першого етапу виборчого процесу, а не з дня голосування. Вибори мають залишатися демократичними. На моє переконання, положення Конституції, які закріплюють активне та пасивне виборче право, під час воєнного стану не зупинені. Вони діють і мають виконуватися. Тому твердження про те, що Конституція «на паузі», тут неприйнятне. Що ми пропонуємо?

Передусім потрібно врегулювати участь військових. Як військовослужбовцю зареєструватися кандидатом у президенти?

Сьогодні кандидат має внести заставу, гривневий розмір якої в перерахунку становить приблизно 100 тис. доларів США. Я пропоную знизити її для військових до еквівалента 20 тис. доларів, а для решти кандидатів установити, умовно, 50 тис. доларів. Військові перебувають на державній службі, і було б несправедливо позбавляти їх можливості балотуватися через розмір застави. Вважаю, що 20 тис. доларів — посильна сума: кошти могли б зібрати побратими або політичні партії, які захочуть підтримати військових.

Другий крок — попередні дебати на етапі реєстрації, після внесення застави. Я пропоную їх, щоб запобігти появі великої кількості технічних кандидатів.

Це було б перше знайомство виборців із зареєстрованими кандидатами. Попередні дебати слід організовувати за жеребкуванням. Чинний президент також має брати в них участь.

Якщо кандидат не з’являється на дебати, він, за моєю пропозицією, автоматично вибуває з виборчих перегонів, і автоматично втрачається застава в дохід держави. Це правило має однаково стосуватися військових, самовисуванців і кандидатів від політичних партій. Саме такий запобіжник я пропоную.

Виборчу кампанію я пропоную фінансувати виключно з державного бюджету України, щоб усі кандидати мали рівні умови: однакову кількість білбордів та ефірного часу. Закон також має обмежити використання президентом адміністративного ресурсу, щоб телеефір не був зосереджений лише на ньому.

Єдиний телемарафон має висвітлювати виборчу кампанію, надаючи всім кандидатам однаковий ефірний час.

Я також пропоную обмеження для Telegram-каналів: виступи кандидатів та інформацію виборчого характеру слід зосередити виключно в телемарафоні.

Не думаю, що кандидати матимуть багато можливостей їздити країною. Водночас військовослужбовцям, які балотуються, обов’язково потрібно надавати відпустку на час виборчої кампанії. Якщо чинний президент балотується, продовжуючи виконувати свої обов’язки, він, за моєю пропозицією, також має піти у відпустку. На цей час його функції має виконувати голова Верховної Ради.

Однак тут є окреме питання. Чинний президент є Верховним Головнокомандувачем і не може передати цю функцію іншій особі. Водночас я припускаю можливість її передачі голові Верховної Ради. Це питання залишається дискусійним.

Дуже важливими є також строки агітаційної кампанії та проведення виборів. Не можна проводити їх поспіхом за 30 днів, як того хоче Зеленський. На мою думку, виборчий процес має тривати 120, 160 або 180 днів. Для чого потрібен такий тривалий строк?

Передусім для підготовки суспільства та всього необхідного для виборів: бомбосховищ і реєстру виборців. Також потрібен час, щоб переміщені особи встигли зареєструватися, а в закордонних округах було створено виборчі дільниці.

Тепер — про голосування. Знову почну з військових. Вони повинні голосувати самостійно, без командирів, не на спеціальних дільницях, а на дільницях у безпечних місцях прифронтових громад. Голосування для них має тривати тиждень, а можливо, й два. Ці строки потрібно прорахувати, щоб організація голосування та ротацій враховувала безпекові потреби й не послаблювала оборону.

Виборчі дільниці потрібно розміщувати в укриттях. Усі школи вже мають укриття, але цього недостатньо, тому необхідно створити додаткові дільниці. Попереду великий обсяг внутрішньої підготовчої роботи. Саме тому вибори не можуть бути швидкими.

— А може б варто було б позбавити права обирати українську владу тих українців, які вже 5 років живуть за кордоном? Вони вже відірвані від нашого життя, вони реально не уявляють, що у нас тут відбувається.

— Наша Конституція цього не допускає, а змінити її не можна. Ви правильно зазначили, що люди, які п’ять років живуть за кордоном, відірвані від нашого повсякденного життя. Я спілкуюся з українцями за кордоном: для них Зеленський — герой. Їм приємно, що йому аплодують у парламентах, що з ним зустрічається король Великої Британії. Вони бачать, як він робить зауваження президенту Сполучених Штатів і сприймають це як ознаку сили нашої зовнішньої політики. У них складається враження, ніби на кожному кроці стоять системи ППО Patriot, а в Україні завдяки його політиці все добре. Це їхнє сприйняття. Вони не знають, що тут відбувається насправді, або знаючи, закриваються від цієї правди.

Як політик я б закликав їх приїхати в Україну на день виборів, прийти до цих підвалів і шкіл та проголосувати там. Проте позбавляти їх права голосу я б не став. Ми хочемо, щоб ці люди повернулися. Отже, вони мають своїм голосом висловити бачення країни, до якої хочуть повернутися.

Я хочу, щоб якнайбільше українців змогли проголосувати — і тих, хто живе за кордоном, і переміщених осіб. Потрібно дати більшості можливість обрати кращий шлях для країни.

— На початку нашої розмови, ви сказали, що сьогодні у влади просто немає політичної волі на проведенні виборів. Проте, вибори нам потрібні. І Трамп вже неодноразово казав, що в Україні треба провести вибори. А президент Зеленський вважає, що вимоги Трампа щодо виборів в Україні збігаються з позицією Путіна, з чим ми погодитись не можемо. Що робити?

— Президент абсолютно правий, коли говорить, що стратегії Путіна і Трампа об’єднані з метою завдати нам стратегічної поразки. У цьому питанні я підтримую Зеленського, він не поступається тиску. Водночас вирішувати, коли проводити вибори в Україні, маємо ми самі, а не Путін чи Трамп. Хоча вимога їх проведення може стати елементом переговорного процесу або політичною умовою агресора. Тут потрібне виважене рішення щодо того, чи погоджуватися на таку вимогу. Але ми маємо бути готові. І знову наголошую: не можна погоджуватися на швидкі вибори за 30 або 90 днів.

— І останнє питання. Як, на вашу думку, навчити українців робити правильний вибір, щоб через рік не казати: «От я дурний, чого ж я за нього проголосував?».  

— Скажу прямо: це неможливо.