поляки розчарувалися в українцях
Фото: Firtka

У Польщі та України є спільний ворог – Росія – але конфлікт навколо питання з Українською повстанською армією (УПА) дедалі частіше використовується як зброя у внутрішній політиці обох сторін. У Польщі запеклі дебати вже загрожують вплинути на парламентські вибори наступного року

Про це пише Politico.

“Націоналістичний табір вбачає в цьому можливість набрати бали проти центристів, які виступають за ЄС. Водночас для українців ця суперечка перетворюється на визначальну “червону лінію”: чи можуть зовнішні сили диктувати їм, хто є їхніми національними героями. Росія веде війну, зображуючи Україну як штучну державу, тому Київ захищає свої власні націоналістичні символи”, – зазначає видання.

Зазначається, що у парламентських виборах Польщі головне питання полягає в тому, чи буде коаліція проєвропейського прем’єр-міністра Дональда Туска замінена націоналістичною партією “Право і справедливість” (PiS) президента Кароля Навроцького.

“Це робить Україну та приблизно 2 мільйони українців у Польщі визначальним питанням передвиборчої кампанії. Зростає невдоволення з приводу передбачуваного навантаження, яке біженці створюють на державні служби, і праві бачать у цьому нагоду для удару”, – зазначає видання.

Навроцький також попередив, що Варшава може заблокувати шлях України до вступу в ЄС, якщо Київ не принесе вибачень.

“Такі погрози є серйозним поворотом для двох країн, які десятиліттями прагнули до співпраці”, – йдеться у публікації.

Рената Менковська-Норкене, політолог із Варшавського університету, заявила, що конфлікт навколо УПА “глибоко вкорінений у польській політиці”.

Читайте також: Буданов і Кислиця їздили до Польщі, щоб владнати інцидент з орденом Зеленського

“Президент усвідомив, що суспільні настрої змінилися в бік більш ворожої позиції щодо України та українців, і дійшов висновку, що насправді він нічим не ризикує. Суперечка через історію дозволяє йому консолідувати навколо себе та свого рішення праві й націоналістичні кола, і це важливо напередодні виборів”, – каже вона.

Польща “розчарувалася в українцях”

У публікації констатують, що після сплеску солідарності під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, настрої в Польщі змінилися. Приміром, лідер Конфедерації польської корони та член Європейського парламенту Гжегож Браун цього тижня закликав припинити військову допомогу Україні.

“Київський режим – ані союзник, ані друг. Він – ворог польського народу та польської держави”, – заявив політик.

Видання зазначає, що такі погляди зараз стають дедалі популярнішими у Польщі.

“Дослідження фокус-груп, проведене державною соціологічною компанією CBOS, показало цього тижня, що поляки зацікавлені в політиці, яка є для них вигіднішою порівняно з українцями, які, за словами респондентів, “зловживають своїми правами в Польщі”. Опитування SW Research, проведене раніше цього місяця, показало, що 51,9% респондентів заявили, що їхня думка про Україну та Зеленського погіршилася після рішення щодо військової частини УПА”, – пише видання.

Читайте також: Понад половина поляків схвалюють діяльність Навроцього на посту президента, – опитування

Керівник відділу Білорусі, України та Молдови в державному аналітичному центрі “Центр східних досліджень” Тадеуш Іваньський каже, що скоротити розрив між польською та українською точками зору буде вкрай складно.

“Зеленський витримав величезний тиск з боку Росії та Трампа, який намагався зламати його й змусити піти на різні поступки. Тому тиск з боку Польщі – з метою змусити його відмовитися від УПА – порівняно з цим практично непомітний”, – сказав він виданню.

Читайте також: “МіГи в обмін на дрони”: Польща відмовляється передати Україні винищувачі

Подібні

Українським студентам-правникам доведеться “зшивати” законодавство воєнного часу зі стандартами ЄС, — Мудра

Членство України в ЄС потребуватиме тисячі фахівців

Решетилова зізналася, що ще рік тому знала про знущання над військовослужбовцями у “Скелі”

Утім, результату розслідування немає й досі

Безпековий Комітет Ради рекомендує ухвалити в першому читанні законопроект про оборонну інноваційну діяльність

Йдеться про технологічний суверенітет України