Столична ТЕЦ-4 – Дарницька теплоелектроцентраль, яка опалювала близько 8% житлової площі Києва і вже кілька зим зазнавала ракетних ударів агресора, 3 лютого отримала критичні пошкодження. Як заявив, посилаючись на висновки фахівців, мер Віталій Кличко, на відновлення систем та обладнання ТЕЦ знадобиться щонайменше два місяці. Це якщо не буде наступних сильних ударів ворога.
Тобто, у найкращому разі, Дарницьку теплоелектроцентраль відновлять у середині квітня. А там уже закінчення опалювального сезону не за горами. Тобто цієї найсуворішої зими за весь час повномасштабної війни без тепла та гарячої води залишилося понад 1100 багатоповерхівок Дарницького та Деснянського району столиці.
При цьому лихо зрівняло весь житловий фонд – “міністерські” будинки покращеного планування 70-х років, “хрущовки”, брежнєвські дев’ятиповерхівки та сучасні різнокольорові висотки. Що видно на карті, яку оприлюднила влада Києва.
“Політарена” поспілкувалася з експертами, які розповіли – яким вони бачать вихід із ситуації. Її в Україні вже назвали “холодомором”.
Чим замінити Дарницьку ТЕЦ
“Вже шість шкіл Дарницького та Деснянського районів київська влада відвела під пункти обігріву, як вона їх назвала. Але це більше, ніж пункти обігріву. Це не намети. Там мешканці довколишніх будинків можуть залишатися цілий день. Це дуже добрий варіант. Там є де спати, є кухня, їдальня, всі зручності”, – розповів “Політарені” директор аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” Олександр Сергієнко.
Крім того, за його словами, у Києві є понад 150 локальних котелень – при лікарнях, підприємствах та установах.
“У 2004 році їх точно було 180. Не дуже великої потужності, але навколишні будинки теплом точно можна забезпечувати. Наприклад, Інститут біоенергетичних культур НААН ще років десять тому опалював своєю котельню (до речі, перейшли з вугілля на пелети) кілька сусідніх будинків. Є мобільні котельні, влада має їх терміново закуповувати, якщо ще не куплено. У будинках потрібно вивести патрубок із підвалу – там, де заходить система теплопостачання, щоб підключилася мобільна котельня“, – пояснив Сергієнко.
Експерт з міжнародних енергетичних відносин і безпеки, президент Центру глобалістики “Стратегія XXI” Михайло Гончар у розмові з “Політареною” також запевняє, що єдиний вихід із ситуації, що склалася – негайне придбання мобільних котелень і невеликих когенераційних станцій.
Читайте також: Операція “Когенерація”: Чи покращить ситуацію з теплом та електрикою установка когенераційних установок у Києві
“Станції великої потужності не підійдуть, їх важко монтувати. Точніше, треба перекопувати район, міняти труби. Взимку це робити складно. А мобільну когенераційну установку, на кілька будинків, можна просто підключити. Стоять там дома квадратом – підключати. Прибудинкові труби, локальна мережа – її можна використати. Але це треба робити терміново, до закінчення опалювального сезону – адже люди мерзнуть. І це буде нормальною підготовкою до наступного зимового сезону”, – зазначив Гончар.
На його переконання, кидати зараз сили та кошти на відновлення Дарницької ТЕЦ як мінімум, вкрай недалекоглядно.
“Мені здається, що робити це під час війни – дурість. Ворог головною метою для себе намітив не бойові дії на фронті, а геноцид проти цивільного населення. Руйнування об’єктів енергетики. Ну якось відремонтують ТЕЦ-4, так знову “прилетить”, – впевнений Гончар.
Втім, шансів на відновлення Дарницької ТЕЦ мало у будь-якому разі.
Довідка. Перша черга Дарницької ТЕЦ була здана в 1954 році, друга – в 1965-му. Спочатку теплоелектроцентраль була спроектована для роботи на вугіллі антрацитової групи, пізніше модернізована для спалювання газу та мазуту. У 1997 році на базі ТЕЦ-4 було створили українсько-канадське спільне підприємство “Укр-Кан-Пауер”. Цікавий факт: в 2010 році компанію перейменували на “Екостандарт”, це при тому, що ТЕЦ було найбільшим підприємством Києва із забруднення повітря (щодобово викидало в атмосферу близько 300 тонн шкідливих відходів). У 2012 році Дарницьку ТЕЦ купила компанія “Євро-реконструкція”, тож це стала єдина приватна ТЕЦ Києва, решта – комунальні.
До речі, ринок житла в Києві (як купівлі-продажу, так і оренди) після масованих обстрілів цієї зими завмер. Як політкоректно зазначають аналітики, “перебуває у фазі стриманої активності”.
“Пошук став більш вибірковим, адже значна частина жителів Києва змушена шукати альтернативне житло через ситуацію з електрикою та теплом. Люди звертають увагу на технічні характеристики житла: наявність автономного опалення, генераторів у будинку, інверторів, поверховість та можливість доступу до укриттів. Тому квартири без альтернативних джерел живлення або з проблемною інфраструктурою зараз фактично простоюють”, – розповів “Політарені” керівник розвитку продуктів аналітичного центру DIM.RIA Віталій Поберезський.
Гончар сподівається, що влада не буде марнувати час і розпочне прямо зараз розробку нової стратегії енергетики для України. І влітку почне її втілювати.
