Ухвалений в першому читанні законопроєкт №13574, який спочатку стосувався лише надання 12-місячної відстрочки від призову для молоді 18-25 років після однорічного військового контракту, суттєво розширився до другого читання.
Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендував ухвалити його з новими правками, які уточнюють і обмежують право на відстрочку для здобувачів освіти. Це викликало найбільше дискусій, адже частина студентів, особливо старшого віку – після 25 років, ризикує втратити цю відстрочку від мобілізації.
Законопроєкт №13574 планують ухвалити в парламенті за основу і в цілому вже цього тижня.
Студенти старшого віку більше не матимуть відстрочки?
Законопроєкт не скасовує відстрочку для студентів загалом, але змінює сам принцип її надання. Якщо раніше ключовим було саме наявність статусу студента, то нова редакція робить акцент на віці, освітній послідовності та реальному навчанні.
Відстрочку пропонується зберегти для:
- здобувачів професійної, фахової передвищої та вищої освіти (бакалаврат), які навчаються за денною або дуальною формою та розпочали навчання не пізніше ніж за рік до досягнення граничного віку направлення на базову військову службу (фактично – до 25 років);
- здобувачів магістерського та освітньо-наукового рівнів, але лише за умови, що вони навчаються вперше на відповідному рівні та дотримуються освітньої послідовності (бакалавр → магістр → PhD);
- докторантів, а також лікарів-інтернів і лікарів-резидентів.
Таким чином, право на відстрочку прив’язується не до самого факту навчання, а до того, коли і з якою метою людина вступила до закладу освіти. У разі ухвалення законопроєкту №13574 в запропонованій редакції відстрочку не отримають:
- особи, які вступили до коледжів, ПТУ або на бакалаврат після року, в якому їм виповнилося 25 років;
- студенти, які навчаються не вперше на магістерському чи освітньо-науковому рівні;
- особи, що фактично використовують повторне або запізніле навчання як спосіб збереження відстрочки.
Варто зазначити, що йдеться не про автоматичне відрахування з навчальних закладів, а про втрату підстави для відстрочки від мобілізації. Держава не забороняє здобувати освіту у 30 чи 40 років, однак більше не визнає таке навчання універсальною підставою для звільнення від призову.
Чому законодавець йде на такі зміни? Логіка правок єдина: припинити практику, коли статус студента використовується винятково як юридичний щит від мобілізації. Фактично закон пропонує нову модель: освіта – це право, але не безумовний інструмент відстрочки.
Законопроєкт №13574: відстрочка для контрактників 18-25 років
Спочатку метою законодавчої ініціативи було усунення прогалини, через яку молоді люди віком 18-25 років, які мали право на відстрочку від мобілізації, але добровільно підписали однорічний контракт на службу, після звільнення одразу втрачали цю відстрочку. Унаслідок цього їх могли мобілізувати вже наступного дня після постановки на облік як військовозобов’язаних.
Пропонується дати таким особам 12 місяців відстрочки після звільнення, щоб вони мали час на відпочинок, відновлення здоров’я та медико-соціальну реабілітацію. Мета: створити додатковий мотиваційний фактор для молоді укладати короткострокові контракти в рамках експериментального проєкту Кабміну (постанова №153 від лютого 2025 року), який передбачає привабливі виплати та соціальні гарантії для контрактників цієї вікової групи.
Читайте також: Законопроєкт №14283 про контрактну службу в ЗСУ з чіткими строками: плюси та мінуси урядової реформи
Правки до другого читання у №13574: демобілізації та ротації “6 на 6” не буде?
До другого читання до законопроєкту №13574 надійшло 189 правок. З них чотири враховані повністю, 24 – редакційно (наприклад, зміна назви), сім – частково, 154 – відхилені.
Така велика кількість відхилених пропозицій викликана тим, що депутати намагалися “довантажити” закон питаннями ротацій, термінами служби (36 місяців) та додатковими відпустками, проте Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки вирішив залишити документ максимально сфокусованим на початковій темі – відстрочках для молоді та студентів.
Відхилені правки:
- Демобілізація після 36 місяців (з 18 місяцями в бойових діях). Відхилена, імовірно, через суттєвий вплив на боєздатність ЗСУ та необхідність окремого закону з погодженням військового командування.
- Обов’язкова ротація “6 на 6” (не більше 6 місяців безперервного перебування в зоні бойових дій, після чого підрозділ виводиться в тил або “небойовий” район на відновлення (не менше 6 місяців).
- Збільшення відпустки до 60 днів для військових з вислугою понад 1 рік.
- Виключення з військового обліку осіб з інвалідністю I-II груп.
- Розширення відстрочок за сімейними обставинами (одинокі батьки, єдиний син при одинокій матері пенсійного віку, розлучені батьки з дітьми).
Ухвалені правки:
- Лікарі-інтерни – відстрочка збережена повністю.
- Вимога 0,75 ставки для педагогів та науковців – врахована частково: 0,75 ставки лише для наукових та науково-педагогічних працівників (виші, наукові установи), для педагогічних працівників шкіл, профтехів та фахової передвищої освіти – відстрочка без вимоги до ставки.
- Технічні та редакційні уточнення – враховані 24 правки: формулювання, назви органів, процедури тощо.
Тобто правки, які стосувалися безпосередньо зменшення чисельності ЗСУ чи реально задіяних військових, збільшення відпусток, ротацій та демобілізації – відхилені. Натомість правки, що посилюють мобілізацію, зокрема щодо студентів старше 25 років, – схвалені.
Сумнівів відносно того, що законопроєкт успішно пройде друге читання та буде ухвалений, мало, оскільки він відповідає загальній тенденції на збільшення чисельності ЗСУ. Проте Головне юридичне управління Апарату ВРУ звернуло увагу: закон набирає чинності наступного дня після публікації, але Кабміну дається лише місяць на приведення підзаконних актів у відповідність. Чи не дуже поспішають? Це може порушити принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України) та юридичну визначеність: відсутній перехідний період для адаптації, що суперечить рішенням Конституційного Суду. Пропозиція: відтермінувати набрання чинності, щоб синхронізувати з підготовкою підзаконних актів.
Але загальний висновок Головного юридичного управління свідчить про те, що законопроєкт може бути прийнятий з урахуванням технічних зауважень. Також його підтримує Бюджетний комітет Верховної Ради: реалізація не вплине на показники державного чи місцевих бюджетів, не потребує додаткових видатків.
Якщо Верховна Рада ухвалить законопроєкт у цій редакції, зміни наберуть чинності після підписання президентом та опублікування.
