Новий прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що Будапешт погодиться на відкриття нового глави українсько-угорських відносин та переговорних кластерів для вступу України в ЄС, лише якщо Київ забезпечить права угорської меншини на Закарпатті.
“Йдеться про право на мову, на культуру, на адміністративну автономію. У Закарпатті понад 100 000 угорців живуть без основних прав людини. Життя наших співвітчизників у країні, яка вже п’ять років перебуває у стані війни, і без того дуже складне”, – сказав Мадяр польській газеті Rzeczpospolita.
Також відомо, що між Києвом і Будапештом тривають переговори на технічному рівні щодо мовних, культурних та освітніх прав угорської меншини в Україні, які можуть завершитися вже цього тижня. Зустріч Мадяра з українським президентом Володимиром Зеленським також залежатиме від врегулювання питань щодо угорської меншини.
“Політарена” поспілкувалася з політичними експертами про те, чи слід йти на поступки Будапешту, особливо в галузі надання автономії угорцям, які проживають в Україні.
Політик і дипломат, один з авторів Конституції України Роман Безсмертний:
“Вступ України до Європейського Союзу є офіційною стратегічною метою країни і, відповідно, ми маємо підтримувати та виконувати всі стандарти та положення ЄС. Петер Мадяр озвучив цілих 11 пунктів, і з їхньою частиною ми, безумовно, можемо погодитись.
Але тут має бути принцип дзеркальності. Тобто для угорців в Україні мають бути ті права, які існують для українців в Угорщині. Ні більше, ні менше. І в цьому випадку є над чим працювати. Наприклад, у місцях компактного проживання угорців можуть бути створені відповідні національні округи, де обиратимуться депутати до місцевих органів влади.
Друга безумовна річ те, що стосується стандартів навчання. Викладання у школах угорської мови взагалі не проблема. Більше того, в Україні вже зараз працює понад 60 повністю угорськомовних шкіл. А ось судочинство не може виконуватися угорською мовою. Воно виконується ім’ям України, а не ім’ям Угорщини, і природно має вестися українською мовою.
Ось якщо пройтися тими пунктами, які є, то може бути реалізовано все, що не виходить за рамки стандартів Євросоюзу. Решта – надумано. До речі, якщо угорці не вивчатимуть українську мову, це буде порушення їхніх прав, вони не зможуть конкурувати з україномовними громадянами, вступати до українських вишів, працювати в українській системі державної влади”.
Директор Інституту світової політики Евген Магда:
“Все залежить від того, які Україна бачить для себе стратегічні інтереси, стратегічні завдання. Якщо ми вважаємо, що ми не маємо іншого способу відкрити швидкий переговорний процес про вступ до Європейського Союзу, окрім як вести переговори з Угорщиною, то необхідно це робити. Але все це комплексне питання, на нього немає легкої та швидкої відповіді.
Як на мене, ми маємо досить слабкі дипломатичні позиції в Угорщині, тому ми не зможемо швидко прискорити їх. А нам потрібно вести переговори. Політика – це майстерність можливого, і все залежить від того, як ми це зможемо реалізувати. У будь-якому випадку діалог краще, ніж сварка.
Там у пропозиціях Мадяра одинадцять пунктів, і проблема в тому, що якщо ми всі їх виконаємо, включаючи надання автономії, то завтра подібні пункти нам виставлять, зокрема, Румунія та Болгарія. І Україні буде доволі складно, мені здається”.
Кандидат політичних наук, член-кореспондент Української академії геополітики та геостратегії Станіслав Желіховський:
“Хочу нагадати, що Петер Мадяр ще під час передвиборчої кампанії говорив виборцям, що відстоюватиме права угорської національної меншини в Україні. Зараз ми підпадаємо під певний приціл: Україна має на меті вступ до Європейського Союзу і, таким чином, Мадяр намагається на цьому заробляти собі політичний капітал.
Звісно, треба вести діалог. Я не виключаю, що певні кроки з нашого боку можуть бути зроблені: питання освіти, культурні особливості, ще щось. Але, як на мене, Київ не піде на такий крок, як дати угорцям автономію. Ми вже це проходили, зокрема можна згадати історію з Кримським півостровом.
Це негативно позначилося на українській державності, і на тих ситуаціях, які відбуваються зараз, я маю на увазі російську агресію. Якщо піти назустріч угорцям, то Україна має надати автономію іншим національним меншинам. Наприклад, болгарам, які мешкають на території Одеської області. А це дуже специфічний регіон там ще і греки, і гагаузи. Можна запустити ланцюгову реакцію.
Тому мені здається, що Україна може йти на певні поступки. Але не на всі, що потребує Будапешт. Тут необхідно працювати разом із нашими партнерами у європейських інституціях, і дуже важливо, щоб Мадяр змінив свою риторику. Євросоюз також у цьому зацікавлений. Тож думаю, якісь компромісні варіанти буде знайдено”.
Генеральний директор аналітичної компанії “Центр політичного консалтингу” Денис Денисенко:
“Петер Мадяр – він же угорський політик, частка популізму в його заявах має бути присутньою. А сказати зараз, що все, що було за Орбана м’яко кажучи, нісенітниця, це означає поставити під сумнів мозкову активність всього угорського народу. Який свого часу за Орбана неодноразово голосував.
Загалом це давня історія з угорцями. Вона триває з 1991 року. Угорці постійно висували якісь претензії. Але це не зла агресія, це, скажімо так, запрошення до дискусії. Щодо надання автономії, то хвилюватись не варто. Угорщина – складова частина Європи, там є певні правила. І варіантів типу “ЛНР” чи “ДНР” – такого не буде.
Та й угорським українцям це не потрібно, вони досить непогано почуваються на Закарпатті, як складова частина української нації. Немає передумов для невдоволення. Якщо, звісно, ніхто не провокуватиме”.
Директор Інституту соціально-політичного проектування “Діалог” Андрій Миселюк:
“Абсолютно усі угорські керівники останні двадцять років намагаються просувати інтереси Великої Угорщини. Мабуть, фантомний біль. Згадують, що колись вони були однією з головних частин Австро-Угорської імперії.
Ось у них знову претензії до України щодо гарантування прав угорців у нашій країні. Але слід зазначити, що тут ми не самотні. Це стосується інших країн, де є угорські меншини. І влада Угорщини всім пред’являє претензії.
Щодо Петера Мадяра, то дивно було б вважати, що ось прийшов він замість Орбана, і одразу буде інша політика, кардинально інші підходи. Ні. Мадяр – проєвропейський політик, а не проукраїнський. І не варто забувати, що взагалі він вийшов з партії Орбана”.
Експерт з безпеки Центру Розумкова Михайло Пашков:
“Я тут не бачу якоїсь катастрофи чи загрози. Йде нормальний робочий діалог, Андрій Сибіга на міністерському саміті Україна – НАТО провів першу особисту зустріч із главою МЗС Угорщини Анітою Орбан.
Ідуть переговори, Україна діє досить чітко та прозоро, з погляду відстоювання своїх позицій. Петер Мадяр – нормальний осудний політик, він уже провів досить серйозні переговори на тему національних меншин із прем’єрами Словаччини та Чехії. Це не Орбан, який мав просто якийсь печерний антиукраїнізм.
Взагалі для лідерів Угорщини тематика захисту угорського населення вона така, знаєте, традиційна. Тому нам треба залишатися спокійними, діяти виважено та пояснити нашу позицію. Так, справді, є певні питання. Але автономія – цього звичайно не повинно бути”.
Політолог, віце-президент аналітичного центру “Політика” Олег Лісний:
“Мені це все здається повтором того, що вже було, я маю на увазі Віктора Орбана. Насправді, це продовження політики Орбана щодо України. Ось ці 11 пунктів… Якщо ми виконуватимемо всі ці умови, то підкладемо собі міну уповільненої дії.
На території України не одні етнічні угорці мешкають, правильно? Співіснування багатьох націй прописано в нашому законодавстві. На сьогоднішній момент воно однотипне і справедливе стосовно абсолютно всіх. А тут виходить, що хтось із національних меншин отримує величезні преференції у вигляді автономії, а решта залишаються не при справах.
Зрозуміло, що тоді виникає спокуса: чому б нам не отримати автономію? Це ризик отримати вибух країни зсередини. Україна і так багато зробила для українських угорців. Тому так, є місце для діалогу, це добре, але ультиматуми повинні бути відсутніми, вони не приведуть ні до чого хорошого.
Я думаю, що Європейському Союзу теж не дуже подобається така поведінка Мадяра, яка схожа на поведінку Орбана. Знову ж таки, сам новий прем’єр-міністр Угорщини обіцяв, що він не стане Орбаном, а зараз чомусь стає”.
