Військовий омбудсмен України – це незалежний інститут демократичного цивільного контролю в секторі безпеки та оборони, створений для захисту прав осіб, які виконують військовий обов’язок.
Посада офіційно запроваджена Законом України “Про Військового омбудсмана” від 17 вересня 2025 року. Згідно з ним, Військового омбудсмана призначає Президент України строком на п’ять років (одна особа не може обіймати посаду більше двох строків поспіль).
Першою військовою омбудсменкою стала Ольга Решетилова (Кобилинська), яка обійняла посаду в жовтні 2025 року. Офіс Військового омбудсмана діє як допоміжний орган при президенті і є додатковим ефективним механізмом, що не дублює роботу командування, військової прокуратури чи Міноборони, а посилює цивільний нагляд за дотриманням прав у війську.
Інститут існує насамперед для того, щоб швидко виявляти порушення прав, проводити перевірки, відновлювати справедливість і запобігати системним проблемам у ЗСУ та інших формуваннях. Військовий омбудсмен розглядає скарги, аналізує причини порушень, видає рекомендації органам військового управління та готує пропозиції щодо вдосконалення законодавства.
Так чим насправді корисний Військовий омбудсмен під час воєнного стану?
Повноваження Військового омбудсмана
Військовий омбудсмен має широке коло повноважень, які дозволяють здійснювати ефективний цивільний контроль за дотриманням прав військовослужбовців та інших захищених категорій. Омбудсмен діє незалежно від органів військового управління та командування.
Основні повноваження:
- Розгляд скарг і проведення перевірок – приймати та розглядати індивідуальні та колективні скарги (в усній, письмовій, електронній формі) щодо ймовірних порушень прав. Проводити перевірки, опитувати осіб, які володіють інформацією, та отримувати письмові пояснення.
- Доступ до інформації – запитувати та отримувати в установленому порядку від державних органів, військових формувань, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності) будь-яку інформацію, зокрема з обмеженим доступом, необхідну для виконання завдань.
- Відвідування об’єктів – безперешкодно відвідувати (з урахуванням обмежень, встановлених законодавством) території органів військового управління, військових частин, вищих військових навчальних закладів, гауптвахт, дисциплінарних батальйонів, зокрема в районах ведення бойових дій.
- Взаємодія та рекомендації – невідкладно прийматися керівниками органів та командирами; складати висновки та рекомендації органам військового управління, командирам та іншим державним органам для підвищення ефективності захисту прав; видавати накази та розпорядження у межах своїх повноважень.
- Експертиза та співпраця – виступати замовником досліджень у сфері захисту прав; залучати на добровільній або договірній основі фахівців та експертів; забезпечувати конфіденційну співпрацю з особами, які повідомляють про порушення; взаємодіяти з правоохоронними органами, громадськими об’єднаннями, міжнародними партнерами.
- Адміністративні та інформаційні повноваження – складати протоколи про адміністративні правопорушення (у визначених законом випадках); надавати роз’яснення, методичну та консультативну допомогу; здійснювати інформаційно-аналітичну роботу та моніторинг; вносити пропозиції щодо вдосконалення законодавства.
Омбудсмен не заміняє суд, прокуратуру чи командування, а діє як незалежний контролер: його висновки та рекомендації мають вагу, але для примусового виконання в деяких випадках потрібні додаткові дії інших органів.
Кому і в яких випадках може допомогти Військовий омбудсмен
Він захищає права чітко визначеного кола осіб, перелік яких закріплено в Законі №4603-IX. Це:
- Військовослужбовці ЗСУ та інших військових формувань – у зв’язку з виконанням обов’язків військової служби.
- Резервісти та військовозобов’язані – під час проходження зборів.
- Члени добровольчих формувань територіальних громад – під час підготовки та виконання завдань територіальної оборони або безпосередньої участі в бойових діях.
- Особи, залучені до руху опору на тимчасово окупованих територіях (на добровільній і конфіденційній основі).
- Особовий склад правоохоронних органів – які беруть безпосередню участь в бойових діях.
Звернутися можуть як самі захищені особи, так і їхні законні представники (за довіреністю) або близькі родичі – в інтересах військовослужбовця. Родичі часто подають скарги щодо зниклих безвісти, полонених, загиблих або тих, хто не може звернутися самостійно.
Типові випадки, у яких може допомогти Військовий омбудсмен
- Медичне забезпечення та ВЛК – ненаправлення на лікування, відмова у проходженні військово-лікарської комісії, неякісна медична допомога, проблеми з реабілітацією.
- Умови служби та ротації – тривале (по кілька місяців) перебування на позиціях без ротації та відпочинку, відсутність належного постачання (їжа, вода, боєприпаси), ненадання відпусток.
- Грошові виплати та соціальні гарантії – затримки бойових, премій, матеріальної допомоги (хоча частина таких питань може йти паралельно через Головне управління Міноборони).
- Переведення та призначення – ігнорування рапортів на переведення в інший підрозділ, конфлікти з командуванням.
- Порушення прав родичів – проблеми з комунікацією щодо статусу зниклих безвісти/полонених, оформленням документів.
- Дисциплінарні питання – незаконні стягнення, дисциплінарний тиск, сумнівні накази.
- Системні проблеми – виявлення масових порушень (наприклад, мобілізація непридатних, спотворення інформації “знизу догори”, зневажливе ставлення).
Омбудсмен може бути до нагоди в ситуаціях, коли потрібна оперативна перевірка, офіційний запит до командування чи усунення бюрократичних перешкод.
Військовий омбудсмен не розглядає кримінальні справи, бо це компетенція правоохоронних органів, не скасовує судові рішення і не замінює внутрішні механізми частини. Його сила – в незалежному контролі, перевірках і рекомендаціях, які можуть бути достатніми, щоб зрушити справу з місця.
Як звернутися до Військового омбудсмана: покрокова інструкція
Звернутися до Військового омбудсмана зручно – механізм спеціально зробили доступним для військових та їхніх родин. Подати скаргу можна в будь-який зручний спосіб, без жорстких бюрократичних вимог (на відміну від звичайних звернень громадян). Офіс розглядає звернення протягом 10 робочих днів (у разі загрози життю чи здоров’ю – негайно).
Основні способи подання скарги
- Електронною поштою (найпоширеніший і швидкий спосіб). Лист на єдину офіційну адресу: skarha@milomb.gov.ua. У темі листа бажано вказати “Скарга” або коротко суть питання.
- Через онлайн-форму на сайті. Заповніть форму на офіційному сайті Офісу: https://milomb.gov.ua/kontakty.
- Через гарячу лінію Міноборони. Зателефонуйте на 1512 – оператори приймають звернення та перенаправляють до Офісу Військового омбудсмана.
Що має містити звернення (рекомендації)
- Прізвище, ім’я, по батькові заявника та контактні дані (обов’язково – номер телефону та email для зворотного зв’язку).
- Прізвище, звання, посада та підрозділ військовослужбовця, чиї права порушено (якщо це не ви самі).
- Детальний опис ситуації: що саме сталося, коли, хто причетний, які права порушено.
- Бажано додати копії документів, рапортів, фото/відео, медичних висновків тощо (все, що підтверджує факти).
- Чітке прохання (що саме ви хочете: провести перевірку, відновити право, надати роз’яснення тощо).
Скарга може бути індивідуальною або колективною. Родичі подають в інтересах військовослужбовця – у такому разі варто вказати ступінь споріднення та підстави.
Що каже Військова омбудсменка Решетилова
Для розуміння, як працює цей інститут, можна взяти цитати діючої Військової омбудсменки Ольги Решетилової (Кобилинської). Вони чітко показують, на які системні проблеми реагує Офіс: від виснаження військових на передовій і проблем із ротаціями до реформи ТЦК та “бусифікації”. Омбудсменка не просто фіксує порушення – вона дає конкретні оцінки, пропонує рішення та публічно тисне на зміни.
Щодо ротацій та перебування на позиціях
- “Попередньо бачимо, що після 40 днів людині стає байдуже, виживе вона, чи ні. Кожен командир має прийняти цю інформацію до відома. Усе, що понад 40 днів, не може бути ефективним”. Джерело: Українська правда.
- “Якщо ми говоримо про міжнародні стандарти, то жодна країна світу, окрім нас і Росії, за останніх 80 років не воювало в такій війні. Тому всі ці стандарти можна залишити в Брюсселі ” Джерело: коментар для МІПЛ (серпень 2025).
- “За таких умов могла б відбуватися ротація… Ми дуже багато говоримо про відповідальність держави і мало про відповідальність тієї частини суспільства, яка ухиляється від служби, чинить опір військовим” (про 1,6 млн українців, які могли б поповнити військо). Джерело: заява на 5 каналі (квітень 2026).
Щодо ТЦК, “бусифікації” та мобілізації
- “Військовослужбовці ТЦК та СП ні згідно із законодавством, ні за своїми навичками і вміннями не повинні займатися примусовою мобілізацією. Їхні функції – формування мобілізаційного плану, постановка військовослужбовців на облік або ведення цього обліку і комунікація безпосередньо з військовими частинами”. Джерело: інтерв’ю Radio NV (квітень 2026).
- “Насамперед – і це була моя вимога, відколи я прийшла на посаду – нам потрібно забрати військовослужбовців ТЦК та СП з вулиць” Джерело: інтерв’ю “Суспільному” (серпень 2025).
- “Треба порахувати, скільки нам коштує неякісна мобілізація. Коли чоловік має законне право на відстрочку або явні проблеми зі здоров’ям, але він мобілізований, на нього витрачений ресурс, як мінімум, на його забезпечення. Його командир і командир військової частини витрачають час, щоб його списати потім з війська”. Джерело: Інформатор, 2026 рік
- “Якщо до цього часу ви не оновили облікові дані, не обрали підрозділ, у якому будете проходити службу, самі не з’явилися до ТЦК, не підготувалися до того, що в будь-який момент можете стати в стрій, і не завершили всі свої цивільні справи, то ви не тільки правопорушник і безвідповідальний громадянин. Ви – безвідповідальна людина, якій плювати на своїх рідних”. Джерело: Громадське.
Які висновки щодо Військового омбудсмена?
Військовий омбудсмен – це відносно новий інститут цивільного контролю за дотриманням прав осіб, залучених до оборони, що має перспективи дійсно захищати права українців під час воєнного стану. Він не замінює суди, прокуратуру, командування чи внутрішні механізми Міноборони, а доповнює їх незалежним розглядом скарг, перевірками та рекомендаціями. Завдяки спеціальному закону та повноваженням омбудсмен може швидко реагувати на порушення, відвідувати частини (включаючи зону бойових дій), отримувати інформацію з обмеженим доступом і вносити системні пропозиції.
На практиці ефективність інституту залежить від якості звернень, швидкості реакції органів влади на рекомендації та готовності військових і їхніх родин користуватися цим механізмом. Для багатьох захисників це додатковий інструмент відновлення прав на відпустку, лікування, виплати, ротацію чи переведення.
Якщо ви або ваші близькі зіткнулися з порушенням прав під час проходження служби – звертайтеся до Офісу Військового омбудсмана. Контакти та форма скарги доступні на сайті milomb.gov.ua або через гарячу лінію 1512. Чим більше обґрунтованих звернень, тим краще працює система захисту прав у війську.
