Важливо

У небі України з'являться шведські винищувачі Gripen: розбираємося, чому вони кращі за F-16

У небі України з'являться шведські винищувачі Gripen: розбираємося, чому вони кращі за F-16

Україна хоче купити 100-150 винищувачів Gripen

Україна і Швеція готуються до укладання контрактів на постачання винищувачів Saab JAS 39 Gripen. Процес забезпечення ЗСУ багатоцільовими шведськими винищувачами на нещодавній зустрічі у Стокгольмі обговорили Михайло Федоров та міністр оборони Швеції Пол Йонсон.

Як зазначив президент Володимир Зеленський, зараз літаки Saab JAS 39 Gripen (Грифони), названі на честь міфічної крилатої істоти, яка є символом сили та пильності – серед пріоритетів для сил оборони України.

"Політарена" розповідає, у чому перевага "Грифонів" над американськими винищувачами F-16, які нещодавно були найпріоритетнішими літаками для вітчизняної військової авіації.

Gripen і F-16: різниця у двадцять років

На озброєння України літаки F-16 почали надходити в 2024 році, домовленість була щодо 79 одиниць техніки. Яка по суті є авіаційним секонд-хендом: їх передали Бельгія, Данія, Нідерланди та Норвегія, замінюючи на винищувачі п'ятого покоління F-35. Станом на сьогодні поставлено не більше половини обіцяного (точна кількість не розголошується з міркувань безпеки).

Але, тут слід зазначити, що ще 22 жовтня 2025 року Володимир Зеленський та прем'єр Швеції Ульф Крістерссон підписали угоду про наміри про покупку 100-150 винищувачів Gripen. Документ передбачає довгострокову програму, розраховану на 10-15 років, в рамках якої в Україні може бути відкритий завод із великовузлового збирання винищувачів Saab JAS 39 Gripen. Щоправда, це станеться лише після настання стійкого миру.

І ось українська та шведська сторони зробили наступний крок: декларація про наміри почала набувати конкретніших обрисів. Головна перевага угоди зі Швецією полягає в тому, що Україна має шанс прийняти на озброєння найсучасніші бойові літаки. Передбачається, що шведська авіабудівна та оборонна компанія Saab AB надасть нам останню модифікацію JAS 39E/F. (Е – одномісний варіант, F – двомісний, зокрема – підготовки льотчиків).

Абревіатура JAS до речі розшифровується як Jakt, Attack och Spaning: "Винищувач, штурмовик і розвідник". А F-16 – це легкий винищувач. І прийнято його на озброєння в 1978 році. А Saab JAS 39 Gripen – в 1996 році. Так, обидва літаки відносяться до четвертого покоління (сюди ж входять французькі Dassault Rafale, загальноєвропейські Eurofighter Typhoon, американські F/A-18, а також радянські МіГ-29), але різниця майже у 20 років – це про щось говорить.

Основні тактико-технічні характеристики винищувачів JAS 39E Gripen:

  • Довжина – 15,2 м
  • Розмах крила – 8,6 м
  • Маса – 8 т
  • Максимальна злітна маса – 16,5 т
  • Максимальна швидкість – 2400 км/год
  • Операційна дальність польоту – 4000 км
  • Максимальна висота польоту –16 км
  • Озброєння – 10 точок підвіски для широкої номенклатури озброєнь – авіаційних знарядь Mauser BK-27, ракет "повітря-повітря" та "повітря-земля", крилатих ракет та авіабомб – звичайних та керованих. У травні 2025 року JAS 39E Gripen став першим у світі винищувачем, що пілотується штучним інтелектом.
  • Вартість – до $150 млн

Що кажуть експерти про винищувачі JAS 39E Gripen

"Що стосується Saab, то це будуть літаки останніх модифікацій, а не так, як із F-16. По суті зараз у нас базові американські версії, які не можуть забезпечувати поразку цілей на великих відстанях. Їхні радари бачать максимум на 40 км. А для поразки, наприклад, російських Су-34, потрібна видимість 100-120 км. Саме для цього Україні було передано авіаційні комплекси радіовиявлення та наведення, які забезпечують додаткову підтримку F-16. Але, що цікаво – це Saab 340. А у зв'язці з рідними винищувачами це буде ідеальний тандем", – розповів "Політарені" провідний експерт Центру військово-політичних досліджень Олександр Коваленко.

За його словами, "Грифон" здатний одночасно відстежувати 10 цілей і атакувати чотири з них, виявляти повітряні цілі на відстані до 120 км, а наземні, що рухаються – до 70 км.

Додаткові переваги сімейства Saab JAS 39 Gripen у порівнянні з іншими винищувачами четвертого покоління – досить скромні вимоги для злітно-посадкової смуги: 400 метрів для зльоту та 500 метрів – для посадки. А також, що дуже важливо для України – можливість використання для зльоту-посадки звичайних доріг.

"Для F-16 необхідне спеціальне асфальтове покриття. А Gripen у цьому плані невибагливі. Завдяки міцнішим стійкам шасі і ширшим, ніж у тих же F-16, колесам. Як у американських палубних винищувачів F/A-18, передачу яких нам, до речі, ще в 2022 році розглядала Фінляндія. Але тоді ми відмовилися на користь F-16", – сказав "Політарені" авіаційний експерт, провідний науковий співробітник Національного авіаційного університету Валерій Романенко.

Важливе питання – підготовка льотного та технічного персоналу, але особливих проблем тут не передбачається.

"Якщо вмієш літати на F-16, доведеться звичайно перевчитися. Але за стандартами НАТО це лише 90 днів", – зазначає Романенко.

За його словами, обслуговувати нашим технікам Saab JAS 39 Gripen буде набагато простіше, ніж F-16. В американців таки не метрична система. Всі болти, гайки та різьбові з'єднання виконані в дюймах, для обслуговування літаків потрібні оригінальні американські спецінструменти. Та й навички знову ж таки.

Не варто скидати із рахунків і зовнішньополітичну ситуацію. У сенсі непередбачуваність Дональда Трампа. Мало що йому на думку спаде – залишимося без F-16.

"Перейти на європейські винищувачі – це набагато логічніше, ніж очікувати зміни президента США. І чекати, що новий президент ухвалить якісь певні рішення з постачанням в Україну сучасніших багатофункціональних винищувачів. А ми вже зараз маємо думати про майбутнє українських військово-повітряних сил", – наголосив Коваленко.

У Міноборони кажуть, що Gripen проєктувався майже для тих самих умов, в яких сьогодні діють Повітряні сили України: ймовірність ударів по аеродромах, необхідність виживати і продовжувати бойову роботу.

  • Автор

    • Андрій Кузьмін
      Андрій Кузьмін

      За освітою радіофізик, у журналістиці з 1993 року. Працював на різних посадах у газетах "Київські відомості", "Комерсант-Україна", журналі "Фокус", інтернет-порталах "Обозреватель" та "Главком"

Читайте також

Logo

Тільки головне. Підпишіться на дайджест Політарени.

Ви можете відписатися в будь-який час.

Ознайомтеся з нашою політикою конфіденційності