Законопроєкт про нацменшини на вимогу Угорщини: на які ризики йде Україна заради вступу в ЄС

Цей законопроєкт внесли до парламенту на вимогу Угорщини, яка заблокувала подальші перемовини для вступу нашої країни до Євросоюзу. Варто зазначити, що нардепи відпрацювали оперативно, оскільки документ був зареєстрований у Верховній Раді лише 1 жовтня, повідомляє кореспондент «Політарени».

Що передбачає законопроєкт про зміни щодо освітніх прав нацменшин

«Ми знайшли рішення, яке одночасно захищає українську мову, дає зрозумілі права національним меншинам і корінним народам та прибирає одну з перешкод на євроінтеграційному шляху України, а саме допоможе нам розблокувати відкриття двох переговорних кластерів, знявши вето Угорщини», — цими словами почав засідання Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій його голова Сергій Бабак. 

Ініціаторами законопроєкту №16119 виступило керівництво Верховної Ради та керівники парламентських комітетів. 

За словами Бабака, робота над остаточною редакцією законопроєкту тривала протягом останніх двох тижнів за участі народних депутатів та уряду. Паралельно з цим відбувалися додаткові консультації з європейськими партнерами та угорською стороною. 

Законопроєкт насамперед передбачає, що українська мова залишається державною мовою освітнього процесу. Водночас документ чіткіше визначає можливості використання поряд із державною мов корінних народів України та національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу.

Зокрема, якщо в закладі освіти є клас, у якому освітній процес здійснюється, наприклад, угорською мовою, відповідну мову можна буде використовувати поряд з українською не лише під час освітнього процесу, а й у комунікації з іншими його учасниками.

Законопроєкт також запроваджує поняття закладу загальної середньої освіти зі статусом закладу національної меншини (спільноти). Претендувати на такий статус зможуть заклади, де понад 50% учнів здобувають освіту мовою відповідної національної меншини, яка є офіційною мовою ЄС.

За розрахунками Міністерства освіти і науки України, потенційно йдеться про 149 закладів — близько 1,2% усіх закладів загальної середньої освіти України.

«Тобто ми говоримо про дуже конкретне і доволі вузьке коло закладів. У жодному разі не йдеться про зміну мовної моделі освіти в Україні», — підкреслив Бабак.

Окремою нормою передбачено можливість розширити перелік навчальних предметів, що викладатимуться українською мовою у класах або групах, де освітній процес здійснюється мовою корінного народу чи національної меншини — офіційною мовою ЄС.

Для цього необхідна письмова заява батьків не менше ніж двох третин учнів відповідного класу або групи, після чого рішення ухвалює заклад освіти.

Ще одна зміна стосується вузького кола керівників приватних закладів освіти. Йдеться про керівників, які вже обійматимуть відповідні посади на момент набрання Законом чинності та очолюватимуть заклади, де є класи чи групи, в яких освітній процес здійснюється мовою корінного народу або національної меншини — офіційною мовою ЄС.

Таким керівникам на час перебування на посаді не потрібно буде підтверджувати рівень володіння українською мовою державним сертифікатом. При цьому обов’язок володіти та користуватися державною мовою залишається незмінним. За даними МОН, відповідна норма стосується керівників лише 29 закладів по всій Україні.

Чим небезпечний законопроєкт № 16119

При обговоренні цього законопроєкту в Комітеті Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій виникла дискусія, тон якої задала нардепка Наталія Піпа (фракція «Голос»). На її думку, цей законопроєкт — «постріл собі в ногу».

«Ми йдемо на поступки заради євроінтеграції. Цей законопроєкт — „постріл собі в ногу“. Я часто буваю в освітніх закладах Закарпаття і бачу, як учні шкіл угорської меншини не володіють українською мовою. Це наші громадяни. Ми платимо гроші вчителям, які навчають дітей національних меншин, які потім не ідентифікують себе з Україною і виїжджають. Нам, як державі, це невигідно», — зауважила нардепка.

Її колега по комітету Роман Грищук (фракція «Слуга народу») теж висловив занепокоєння: «Цим законопроєктом ми закладаємо питання в однієї з найбільших нацменшин — російської, щодо отримання освіти рідною мовою».

В Комітеті Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, де також обговорювали законопроєкт № 16119, теж висловили критику. 

«Автори законопроєкту спільно зробили його текст не шкідливим, але і не скажу, що корисним для нас», — зазначив член комітету нардеп Володимир В’ятрович (фракція «Європейська солідарність»).

На думку В’ятровича, цей законопроєкт може становити загрозу українській мові. А тому Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики погодився проголосувати за законопроєкт № 16119 в разі, якщо разом із ним Рада проголосує в першому читанні за законопроєкт № 15412 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення функціонування української мови як державної», який зареєструвала в ВР група нардепів на чолі з Микитою Потураєвим («Слуга народу»).

В Комітеті Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій пропозицію В’ятровича підтримали.

«Ми повинні підтримати обидва законопроєкти не заради Угорщини, а заради українського суспільства», — резюмував Бабак.

Законопроєкт ухвалять вже 12 жовтня

Тепер узгоджений у комітетах законопроєкт № 16119 винесуть на голосування до сесійної зали Верховної Ради 12 жовтня. У нардепів та урядовців немає сумнівів, що цей законопроєкт разом із законопроєктом № 15412 наберуть достатню кількість голосів. Як зазначив на комітеті з питань освіти, науки та інновацій віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов, чекати підпису цього закону президентом не будуть. 

“У нас домовленість з угорцями: проголосувати документ у Раді, і потім вони знімуть вето на відкриття ще двох переговорних кластерів”, — пояснив Ченцов.

“Я прошу народних депутатів не зірвати голосування, оскільки для цього активно працює наш ворог — Російська Федерація”, — звернувся до нардепів урядовець.