Вибори в Держдуму РФ: кого Кремль висуває від окупованих територій України

Це означає, що ці території, які в Росії називають «новими», за законами РФ мають право висувати на вибори своїх кандидатів до парламенту країни-агресорки. Політичні партії Росії вже подали списки своїх кандидатів до ЦВК РФ.

Фактично ці вибори ще до їх початку можна вважати нелегітимними, але в Росії це нікого не зупинить.

Кого Кремль хоче «завести» від окупованих українських територій у Держдуму та в чому особливість так званих виборів на окупованих українських землях, розбиралася «Політарена».

Особливості виборчої системи Росії — все під контролем у ручному режимі

Спочатку варто нагадати, як у Росії загалом відбувається виборчий процес. Єдиного виборчого кодексу, що визначає гарантії права громадян на участь у формуванні складу представницьких органів державної влади, як в Україні, там не існує. Норми виборчого права в Росії регулюються низкою федеральних законів і законів суб’єктів РФ. Згідно з цими законами, вибори до Державної думи в Росії відбуваються за змішаною системою. Половина депутатів (225) проходить до парламенту за партійними списками, а решта депутатів висуваються від одного з 225 виборчих округів і повинні набрати там більшість голосів. На виборчих дільницях росіяни отримують по два бюлетені: в одному вони обирають список однієї з партій, а в другому — кандидата від свого округу.

Кожна партія по-своєму поділяє виборчий список на загальнофедеральну частину та регіональні частини. Кандидатів із загальнофедеральної частини може бути не більше 15, вони пройдуть до Держдуми в першу чергу. Далі до Держдуми пройдуть кандидати з регіональних списків залежно від їхніх результатів у своїх регіонах та внутрішніх статутів партій.

Але варто не забувати, що Росія — авторитарна держава, і влада не може допустити, щоб виборчий процес відбувався сам по собі. Усі вибори в Росії — як загальнодержавні, так і регіональні — регулює адміністрація президента РФ.

До участі у виборах допускаються лише партії, лояльні до кремлівської адміністрації, що входять до так званої «системної опозиції». На сьогоднішній день це КПРФ, ЛДПР, «Нові люди», «Справедлива Росія». Звичайно, у Кремля є своя «кишенькова» партія «Єдина Росія», яка має перемагати скрізь і завжди. І в кремлівській адміністрації вирішують, який відсоток голосів набере на виборах кожна з партій, причому так, щоб не ставити під загрозу конституційну більшість «Єдиної Росії».

Усі списки парламентських партій, включаючи так звану «системну опозицію», обов’язково узгоджуються в Управлінні внутрішньої політики Адміністрації Президента. Кожного кандидата перевіряють на лояльність, відсутність компромату та готовність дотримуватися кремлівського порядку денного.

Окрім партійних списків, Кремль контролює і висунення кандидатів у 225 одномандатних округах.

Офіційно списки затверджують на партійних з’їздах таємним голосуванням, але фактично ці рішення ухвалюють заздалегідь і лише формалізують після сигналу з Кремля.

Потрібний результат на виборах досягається теж із застосуванням різних технологій, таких як розтягування процесу на два-три дні, організація голосування поза дільницями («на пеньках», на прибудинкових територіях), дистанційне електронне голосування з дому через інтернет тощо.

«Чарівність» російської виборчої системи вже неодноразово випробовували на собі мешканці Криму. Тепер підійшла черга інших окупованих українських територій.

Кого Кремль веде в Думу від «нових територій»

У 2025 році Путін затвердив закон, який запроваджує сім одномандатних виборчих округів у Донецькій, Луганській, Херсонській та Запорізькій областях. У «ДНР» з’явилося три округи, у «ЛНР» — два, у двох інших областях — по одному.

Прокремлівська «Єдина Росія» розділила свій список кандидатів на 57 регіональних груп. До останньої, 57-ї групи, увійшли чотири окуповані області України.

Варто звернути увагу на те, що регіональні списки «Єдиної Росії» завжди очолюють чинні глави суб'єктів Російської Федерації — місцеві губернатори. По основних регіонах Росії ця практика зберігається. Навіть в окупованому з 2014 року Криму «єдиноросів» веде на вибори призначений Москвою гауляйтер Сергій Аксьонов.

А от на новоокупованих територіях ситуація інша. Місцеві гауляйтери: Денис Пушилін («ДНР»), Володимир Сальдо (Херсонська область), Євген Балицький (Запорізька область) та Леонід Пасічник («ЛНР») до списків «Єдиної Росії» не включені. Ключові місця займають російські політики.

Регіональний список «Єдиної Росії» у «нових регіонах» очолив чинний депутат Держдуми, заступник голови комітету у справах СНД Віктор Водолацький. У 2022 році він стежив за тим, як «ЛНР» готувалася до проведення «референдуму» щодо приєднання до Росії. У травні 2023 року депутат був поранений під час обстрілу Луганська.

Слідом за Водолацьким у списку йде колишня уповноважена з прав людини в Росії Тетяна Москалькова.

Третій — політолог і голова фонду «Русский мир» В’ячеслав Ніконов.

За ним — начальник Головного штабу ВМФ Росії адмірал Володимир Касатонов.

Лише п’яте місце посів луганчанин, «герой ЛНР» Ян Лещенко, який був главою «народної міліції ЛНР».

Також до списку «Єдиної Росії» увійшли місцеві колаборанти: лідер донецького відділення „Молодої гвардії“ ЄР Сергій Добровольський, депутат „Народної Ради ДНР“ Віктор Ніколаєнко, сенатор від Запорізької області та колишній заступник міністра в низці українських міністерств Дмитро Ворона, „депутат народної ради ДНР“ Петро П’ятибратов, учасник війни з Херсонської області Євгеній Соболєв, „керівник виконкому Народного фронту в “ЛНР“ Анна Єременко, „голова Дирекції особливо охоронюваних природних територій “ДНР“ Ольга Позднякова, „співробітник Луганського муніципального архіву“ Андрій Бондаренко, „перший віцегубернатор Запорізької області“ Оксана В’юнік, „офіційний представник Херсонської області в Криму“ Світлана Запорізька, „депутат народної ради ДНР“ Олександр Гриденко, фахівець „Донецького філіалу Россільгоспцентру“ Роман Честний, „голова“ окупованого Бердянська Андрій Ковганенко та „депутат Херсонської обласної думи“ Юрій Ковальов.

Однак у колаборантів потрапити в Держдуму шанси мінімальні, оскільки при найкращому розкладі, в російський парламент пройде лише перша регіональна п’ятірка.

В одномандатних округах від «Єдиної Росії» теж висунуті росіяни.

У Макіївському виборчому окрузі кандидатом стала пропагандистка і «воєнкорка» із прокремлівського «Першого каналу» Ірина Куксенкова. На президентських виборах 2024 року вона увійшла до «команди Путіна».

У Донецькому виборчому окрузі «єдинороси» висунули чинного депутата Держдуми Олександра Бородая, який з травня по серпень 2014 року був «головою Ради міністрів ДНР».

Від двох одномандатних округів у «ЛНР» балотуватимуться «депутати» місцевої «Народної ради» Денис Колесников (Луганський округ) та Іван Санаєв (Алчевський округ).

У Запорізькій області до Держдуми «Єдина Росія» висунула депутата «Держради Криму» Олексія Тихомирова.

У Херсонській області кандидатом від «Єдиної Росії» стала «перша заступниця обласної думи» колаборантка Олена Дмитрук.

Інші «системні» російські партії теж представили в ЦВК Росії свої списки кандидатів від окупованих територій. Але оскільки ці партії не мають шансів перемогти в цих округах. Тим не менш до їхніх списків також увійшли місцеві колаборанти. Якихось яскравих постатей там немає. Можна тільки зазначити, що у списку КПРФ є син убитого ватажка «ДНР» Олександра Захарченка.

«Вибори» на тимчасово окупованих територіях відбудуться, але вони залишаться поза правовим полем

Українські журналісти часто запитують політичних експертів, чи не відмовиться Кремль від проведення «виборів» на окупованих українських територіях, через те, що більшість із них являє собою суцільні руїни, а де руїн немає, як у Криму, то ситуація там все ж таки небезпечна. Крім того, на прифронтових територіях Росія запровадила воєнний стан. На цій підставі Москва може не проводити «вибори».

Відповідь на питання чи відбудуться «вибори» на окупованих українських територіях, надала голова ЦВК Росії Ела Памфілова.

«Буквально сьогодні ми узгоджували свої позиції з Міністерством оборони Росії, ФСБ Росії. Ми отримали позиції вищих посадових осіб Донецької та Луганської Народних Республік, Запорізької та Херсонської областей. У своїх письмових позиціях вони одностайно висловилися за те, що проведення виборів депутатів Держдуми на території возз’єднаних суб’єктів РФ у період дії воєнного стану є можливим», — зазначила Памфілова одному з російських пропагандистських телеканалів.

«Вибори депутатів Держдуми завершують процес політичної та правової інтеграції історичних регіонів, розпочатий у 2022 році. Ця подія остаточно вбудовує історичні регіони в політико-правовий простір Російської Федерації, нівелює будь-які територіальні відмінності в правовому статусі громадян Російської Федерації, які проживають у тих чи інших суб’єктах Російської Федерації», — додала Памфілова.

Заступник Памфілової, Микола Булаєв зазначив, що вже підготовлений проєкт постанови комісії щодо особливостей підготовки та проведення виборів у період дії воєнного стану. «Ми розуміємо, що поняття „воєнний стан“, „чотири возз’єднані суб’єкти“ та „прикордонні території“ на сьогодні не зовсім точно відображають ситуацію, що склалася, адже загроза з боку БПЛА вже набагато ширша», — визнав Булаєв.

За словами Булаєва, відвідувати виборчі дільниці не обов’язково, оскільки будуть активно використовуватися всі додаткові форми голосування, зокрема голосування вдома, на прибудинкових територіях та у віддалених населених пунктах.

Досвід такого «голосування» у жителів окупованих територій України вже є. У березні 2024 року в окупованих частинах Херсонської, Запорізької та Донецької областей росіяни організували «вибори» президента. Тоді «голосування» відбувалося у форматі подомового обходу з автоматниками. Путін, як і очікувалося, отримав понад 90% голосів.

Проте проведення виборів до Державної думи РФ на окупованих територіях України суперечить українському законодавству та нормам міжнародного права. Україна та більшість держав світу не визнають російську юрисдикцію над окупованими регіонами України. Результати таких виборчих кампаній вважаються незаконними та такими, що не мають правових наслідків.