У Раді усвідомили масштаб загрози: аналізуємо 20 законопроєктів проти гуманітарної катастрофи взимку

Гострий дефіцит ракет для систем Patriot залишає вразливими не лише енергооб’єкти, але й системи водопостачання, каналізації, транспортні вузли та торгівельні склади. Президент Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Сергій Корецький неодноразово підкреслювали: ситуація складна, енергетиці бракує ресурсів, а удари по інфраструктурі можуть призвести до серйозних наслідків для міст.

На цьому тлі протягом 6-7 серпня 2026 року у Верховній Раді зареєстрували низку законопроєктів — понад двадцять ініціатив. Автор більшості з них народний депутат Максим Заремський (фракція «Слуга народу») та його колеги.

Усі законопроєкти об’єднані спільною метою: підготувати країну, громади й населення до майбутнього опалювального сезону. Самі документи короткі, часто лише кілька сторінок, і кожен зосереджений на одному конкретному питанні — від мораторію на відключення комуналки й компенсацій на генератори до створення резервів пального, дров чи обов’язкових планів стійкості.

Захист інфраструктури, компенсації та резерви: про що йдеться в нових антикризових ініціативах

Указані законопроєкти об’єднані однією головною метою — підготувати країну і людей до важкої зими в умовах війни. У текстах документів постійно повторюється, що воєнний стан триває вже п’ятий рік, а удари по енергетиці, інфраструктурі та тилу створюють реальну загрозу відключень світла, тепла й води. Тому автори прагнуть законодавчо закріпити гарантії:

• щоб лікарні, водоканали й громади мали автономне живлення;
• щоб у кожній області були резерви продуктів, медикаментів і пального;
• щоб вразливі категорії населення отримали компенсації на генератори чи дрова;
• і щоб не було відключення комунальних послуг взимку тим, хто опинився у складних обставинах.

Логіка проста і жорстка — не допустити гуманітарної катастрофи, коли холод і темрява можуть стати такими ж небезпечними, як і обстріли.

Усі ці ініціативи будуються навколо кількох ключових ідей:

1. Обов’язковість резервів і планів на всіх рівнях: від державного резерву енергетичної безпеки до регіональних запасів і планів реагування в кожній громаді.
2. Соціальний захист: компенсації, мораторії, сезонні виплати, щоб люди не залишилися сам на сам із рахунками й відсутністю тепла.
3. Підтримка критичної інфраструктури та бізнесу, бо без працюючих лікарень, водоканалів і хоча б мінімально стійких підприємств країна не витримає.
4. Спрощення процедур (гуманітарка, податкові й митні пільги), щоб необхідне обладнання й допомога швидше доходили до місця. Усе це подається як системна відповідь на вже наявну загрозу, а не як абстрактні побажання.

Чому автори не зібрали все в один великий законопроєкт, а розбили на десятки окремих? З текстів випливають кілька практичних причин. Багато з них — це точкові зміни до вже існуючих законів: про критичну інфраструктуру, правовий режим воєнного стану, гуманітарну допомогу, Податковий і Митний кодекси, Бюджетний кодекс, Основи законодавства про охорону здоров’я, Кодекс цивільного захисту тощо.

Один великий документ довелося б «нашпигувати» змінами до десятка різних законів, що ускладнює і юридичну техніку, і подальше голосування. Окремі короткі проєкти легше розглядати профільним комітетам, швидше ставити на голосування і, за потреби, приймати частинами. Крім того, кожен із них фокусується на одній чіткій проблемі — чи то мораторій на відключення, чи то резерв дров, чи то автономність лікарень — і супроводжується власною пояснювальною запискою, де підкреслюються конкретні прогалини в чинному законодавстві. Такий підхід дозволяє показати масштаб підготовки до зими одразу багатьма напрямами, не ризикуючи тим, що через суперечки щодо однієї норми «потоне» весь пакет.

Соціальний самозахист: як держава планує захистити громадян від холодів і боргових прірв

Окремо варто зупинитися на блоці соціального захисту, бо саме він безпосередньо стосується звичайних людей, які можуть опинитися без тепла й світла:

• Передбачені компенсації на придбання генераторів, інверторів, акумуляторів, зарядних станцій і систем очищення води для соціально вразливих груп, а також пріоритетна допомога сім’ям військовослужбовців, людям з інвалідністю та багатодітним родинам.
• Запроваджується щорічна сезонна виплата на опалення саме для багатодітних сімей, пенсіонерів, осіб з інвалідністю, ветеранів і малозабезпечених.
• Для тих, хто опалює житло дровами чи пелетами (особливо в селах і горах), пропонується компенсація вартості твердого палива.
• Під час воєнного стану та зимового періоду пропонується заборонити відключення електроенергії, газу, води і тепла сім’ям, які опинилися у складних життєвих обставинах.
• Додається ще й механізм контролю, щоб не допускати різкого необґрунтованого зростання тарифів, а також програма «Тепла оселя», за якою вразливим категоріям повністю компенсують купівлю генераторів, сонячних панелей, твердопаливних котлів і буржуйок.

Усе це разом може створити мережу прямої підтримки, щоб людина не залишалася наодинці з відсутністю тепла і непідйомними рахунками.

Арсенал стійкості: розбір усіх зареєстрованих ініціатив

Запропонований пакет законопроєктів охоплює практично всі сфери життєдіяльності країни в умовах потенційної гуманітарної кризи та блекауту. Для зручності сприйняття розберемо кожен із понад двох десятків законопроєктів відповідно до їхнього ключового спрямування.

Законопроєкти щодо резервних систем та критичної інфраструктурб

• №15465 змінює закон про критичну інфраструктуру, щоб лікарні, водоканали, котельні та центри безпеки обов’язково мали автономне живлення. У ньому прямо прописують створення резервних систем енергозабезпечення та водопостачання для таких об’єктів.
• №15468: держава зобов’язується створити резерв питної води, генераторів, палива та засобів освітлення, а громади — мати пункти незламності із запасами щонайменше на 72 години, плюс мінімальні нормативи забезпечення населення.
• №15474 формує державний резерв енергетичної безпеки громад: стратегічний запас генераторів, мобільних котелень, трансформаторів і пального для швидкого реагування на аварії.
• №15480 гарантує, що медичні заклади зможуть працювати автономно під час воєнного стану. Кабмін має встановити мінімальні вимоги до запасів пального, медикаментів, води, кисню та резервного електроживлення.
• №15490 передбачає податкові стимули та компенсацію витрат на резервне енергозабезпечення для лікарень, водоканалів, теплокомуненерго, шкіл і дитсадків у зимовий період.

Плани з резервів та місцеве самоврядування

• №15466 зобов’язує області та громади затверджувати плани забезпечення життєдіяльності населення з чіткими резервами, відповідальними особами і джерелами фінансування.
• №15470 запроваджує обов’язок Кабміну щороку затверджувати Комплексний план підготовки до осінньо-зимового періоду і публічно звітувати про готовність до опалювального сезону, резерви пального, ремонт енергетики та плани реагування. Окремо — терміново зробити це на сезон 2026-2027 років.
• №15481 додає громадам повноваження затверджувати плани реагування на кризи, проводити навчання та інформувати населення.

Соціальний захист і допомога населенню

• №15467 передбачає компенсації на генератори, інвертори, акумулятори та системи очищення води для соціально вразливих категорій, підтримку ОСББ і громад, а також пріоритетну допомогу сім’ям військових, людям з інвалідністю та багатодітним.
• №15475 запроваджує щорічну сезонну виплату на опалення для багатодітних сімей, пенсіонерів, осіб з інвалідністю, ветеранів і малозабезпечених.
• №15476 забороняє відключати електроенергію, газ, воду та тепло сім’ям у складних життєвих обставинах під час воєнного стану та зимового періоду.
• №15469 спрямований на захист від зростання вартості палива та енергоресурсів через адресні виплати, контроль ринку, підвищення енергоефективності та диверсифікацію постачань.
• №15471 створює спеціальний механізм державного контролю, щоб не допускати різкого необґрунтованого підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги в кризовий період.

Паливо, дрова, енергонезалежність і податкові стимули

• №15472 передбачає компенсацію вартості дров, паливних брикетів і пелет для домогосподарств, які опалюються твердим паливом, особливо в сільській і гірській місцевості.
• №15473 дає ОСББ і громадам гранти та безвідсоткові кредити на сонячні електростанції, накопичувачі енергії та модернізацію систем опалення.
• №15477 у рамках програми «Тепла оселя» повністю компенсує соціально вразливим категоріям придбання генераторів, інверторів, акумуляторів, сонячних панелей, твердопаливних котлів і буржуйок.
• №15483 тимчасово (на час воєнного стану) звільняє від ПДВ ввезення генераторів, інверторів, акумуляторів, сонячних систем і обладнання для автономного водозабезпечення. 15484 так само звільняє від ввізного мита ті самі товари, щоб здешевити їх імпорт.

Резерви продуктів, гуманітарна допомога, кібербезпека, цивільний захист

• №15482 створює в кожній області регіональні резерви продуктів харчування, медикаментів і пального; перелік, обсяги та правила використання затверджуватиме Кабмін.
• №15478 максимально спрощує бюрократичні процедури для гуманітарної допомоги товарами першої необхідності, які отримують громади під час воєнного стану та ще рік після нього.
• №15479 додає до об’єктів кіберзахисту цифрову та логістичну інфраструктуру критично важливих підприємств.
• №15485 закріплює принцип мінімальних державних стандартів забезпечення населення під час надзвичайних ситуацій і передбачає затвердження переліку видів допомоги при тривалих відключеннях.

Фінансування та спеціальні програми

• №15486 створює Державний фонд стійкості громад для фінансування генераторів, резервних свердловин, пунктів незламності, укриттів і аварійних запасів.
• №15487 закріплює мінімальні стандарти для пунктів незламності нового покоління: резервне живлення, запаси води й медикаментів, інтернет і місця для зарядки техніки в кожній громаді.

Аграрний сектор і підтримка бізнесу

• №15491 запроваджує пільговий акциз і ПДВ на дизель для сільськогосподарських робіт, розширює держгарантії за кредитами, передбачає створення мережі міні-сховищ пального та форвардні закупівлі з авансами, щоб гарантувати продовольчу безпеку.
• №15492 передбачає компенсацію за зруйновані приміщення й обладнання, пільгові кредити та гранти на відновлення, податкові канікули, компенсацію витрат на генератори й автономне теплопостачання, а також держгарантії для релокації підприємств із зон підвищеної небезпеки.

Проблемні сторони законодавчого пакета

Головна слабкість більшості цих законопроєктів — відсутність реальних механізмів реалізації. Документи рясніють формулюваннями на кшталт «держава гарантує» і «Кабінет Міністрів має розробити», але майже ніде не прописано, як саме це має працювати, хто конкретно відповідає, в які терміни і за які кошти. У багатьох випадках усе зводиться до доручення уряду протягом одного-трьох місяців підготувати фінансово-економічне обґрунтування та зміни до бюджету. Без чітких процедур, критеріїв і джерел фінансування такі норми легко залишаються деклараціями.

Друга очевидна проблема — надмірна загальність і повторюваність. Значна частина проєктів побудована за одним шаблоном: дві-три короткі статті з майже ідентичними фразами про «продовження заходів» і «недопущення погіршення». Це створює відчуття, що автори швидше «закривали» різні теми, ніж пропонували глибоко опрацьовані рішення. Деякі ініціативи частково дублюють одна одну, що ускладнює їхнє подальше узгодження.

Нарешті, питання ресурсів. Пояснювальні записки часто посилаються на резервний фонд, скорочення неефективних видатків чи міжнародну допомогу, але конкретних сум і розрахунків майже немає. В умовах обмеженого бюджету і постійних ударів по інфраструктурі це створює серйозний ризик, що навіть ухвалені норми не отримають реального наповнення.

Чи встигне держава підготуватися до зими?

Законопроєкти Максима Заремського та його колег — це спроба законодавчо підготувати країну до ймовірно найскладнішого холодного сезону за роки війни. Вони охоплюють майже все: автономність лікарень, резерви в областях, допомогу вразливим сім’ям, мораторій на відключення комуналки, пільги на генератори й дрова.

Чи стануть ці короткі документи реальною опорою, залежить від політичної волі, швидкості розгляду та фінансування. Багато з них містять лише рамкові гарантії. Без чітких механізмів і грошей вони ризикують залишитися на папері. Водночас сам пакет показує: в парламенті усвідомили масштаб загрози.