Як суди в Україні і світі використовують ШІ під час написання вироків: розбираємо резонансні випадки

Українські суди вже стикаються з такими проблемами, а за кордоном нейромережі змінюють не лише роботу адвокатів, але й кількість звернень до судів.

В липні 2025 року Київський апеляційний суд скасував вирок у кримінальному провадженні та направив справу на новий розгляд. Серед недоліків судового рішення виявилося використання тексту, написаного штучним інтелектом. В ухвалі від 30 липня 2025 року знаходимо таку позицію:

«Колегія суддів звертає увагу на зміст вироку, який обтяжений довільним трактуванням загальних понять, тверджень, наведенням теоретичних аспектів права, згенерованих штучним інтелектом „ChatGPT“, що ставить під сумнів суддівський розсуд та судове тлумачення окремих питань, беручи до уваги суть пред’явленого обвинувачення».

Цей випадок увійшов до навчальних матеріалів судді Верховного Суду Яна Берназюка, присвячених перспективам інтеграції штучного інтелекту в правосуддя.

Історія показова не лише через сам факт використання ChatGPT суддею. Вона порушує значно ширше питання: де закінчується допустима технічна допомога алгоритму та починається підміна суддівського розсуду? Адже нейромережі вже використовують для підготовки позовів, процесуальних заяв, юридичних консультацій, аналізу законодавства та пошуку судової практики. Причому не лише професійні правники, але й громадяни, які намагаються самостійно захистити свої права. Як штучний інтелект змінює правосуддя в Україні — розібралася «Політарена».

Чи дозволено українським суддям використовувати штучний інтелект

Законодавство не встановлює загальної заборони на використання суддями ШІ. Однак можливості його застосування мають чіткі обмеження.

У вересні 2024 року XX черговий з'їзд суддів України затвердив нову редакцію Кодексу суддівської етики. Стаття 16 цього документа допускає використання суддею технологій штучного інтелекту за умови, що вони не впливають на його незалежність та неупередженість, не стосуються оцінки доказів і процесу ухвалення рішень, а також не порушують законодавства.

Отже, принципове значення має не сам факт використання нейромережі, а характер завдань, які їй доручають. Наприклад, ШІ може допомагати систематизувати відкриті нормативні акти, перекладати документи, виправляти граматичні помилки або узагальнювати загальнодоступну інформацію. Водночас оцінка доказів, встановлення обставин справи, визначення винуватості особи та ухвалення судового рішення належать до повноважень судді.

Особливо тонкою є межа між редагуванням тексту та формуванням його змісту. Якщо суддя самостійно дослідив матеріали справи, сформував правову позицію та використав програму для мовного редагування, це одна ситуація. Якщо ж нейромережа фактично написала мотивувальну частину рішення, запропонувала тлумачення законодавства, а суддя переніс його до документа без належної перевірки, виникає питання про самостійність здійснення правосуддя.

Причому визначити використання ШІ лише за стилем написання практично неможливо. Грамотний, структурований і зрозумілий текст не є доказом застосування нейромережі, як і складна юридична мова не гарантує, що документ написала людина.

Вирішальне значення має достовірність правових аргументів, належність мотивування та самостійність суддівських висновків.

Українські суди вже затвердили правила використання ШІ

Питання регулювання штучного інтелекту в українському правосудді вже перейшло від теоретичних дискусій до ухвалення конкретних документів, які визначають можливості та обмеження застосування нових технологій. Так, 19 грудня 2024 року Вищий антикорупційний суд наказом № 56 затвердив Засади використання інструментів штучного інтелекту у ВАКС. Документ спрямований на впровадження сучасних управлінських технологій, підвищення рівня цифровізації, захист інформації та оптимізацію використання ресурсів.

8 грудня 2025 року було затверджено Положення про використання технологій штучного інтелекту працівниками Апарату Верховного Суду. ШІ розглядається виключно як допоміжний інструмент, який не може замінювати професійну діяльність працівника, його критичне мислення, фахове судження, правову оцінку та ухвалення остаточних рішень.

Положення визначає п’ять основних принципів використання штучного інтелекту працівниками Верховного Суду: захист прав людини, відповідальність, конфіденційність і безпека, добросовісність і достовірність, етичність і недискримінація.

Зокрема, працівники зобов’язані перевіряти достовірність інформації, отриманої від ШІ, захищати персональні дані та самостійно відповідати за підготовлені матеріали. Якщо нейромережа використовувалася для створення документа або його частини, про це необхідно повідомляти отримувачів інформації. Виняток становлять суто технічні операції, зокрема перевірка граматики чи форматування тексту.

Дозволено використовувати ШІ для узагальнення судової практики, аналізу відкритих даних і судових рішень, наповнення Бази правових позицій Верховного Суду, підготовки аналітичних матеріалів, автоматизації рутинних процесів, інформаційної роботи, перекладу документів та професійного навчання.

Водночас прямо заборонено застосовувати ШІ для опрацювання захищеної законом інформації та матеріалів судових справ із персональними даними, моніторингу поведінки працівників, прогнозування рішень конкретних суддів, а також автоматичного створення проєктів судових рішень та інших процесуальних документів.

Таким чином, Верховний Суд допускає використання штучного інтелекту для аналітичної, інформаційної та організаційної роботи свого апарату, але встановлює обмеження, покликані запобігти втручанню алгоритмів у здійснення правосуддя.

Окрему увагу використанню штучного інтелекту приділено в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому Радою суддів України 2 березня 2026 року. Зокрема, у роз’ясненні до статті 16 наголошується, що застосування ШІ допустиме лише за умови збереження незалежності та неупередженості судді, невтручання технологій в оцінку доказів і процес ухвалення рішень.

Штучний інтелект може використовуватися для допоміжних завдань: систематизації документів, створення хронології подій, пошуку інформації, виявлення дублікатів та аналізу структурованих даних. Водночас алгоритмам не можна делегувати визначення достовірності доказів, юридичну кваліфікацію фактів або вибір результату розгляду справи.

Окремо автори Коментаря застерігають від алгоритмічної упередженості та надмірної довіри до відповідей нейромереж, які можуть містити переконливі, але помилкові висновки. Наголошується також на необхідності перевірки джерел, захисту персональних даних і належного документування використання ШІ, зокрема його ролі в підготовці матеріалів.

Таким чином, Коментар не забороняє використання ШІ в судовій діяльності, але встановлює принципову межу: технологія може допомагати судді, однак не може замінювати його професійне судження та відповідальність за ухвалене рішення.

Отже, навіть серед тих, хто безпосередньо працює в судовій системі, технологія сприймається одночасно як корисний інструмент і як джерело нових професійних ризиків.

Українська судова практика: ChatGPT не може бути доказом

В українських судах уже сформувалися окремі підходи до оцінювання інформації, отриманої від нейромереж. Так, 8 липня 2025 року Верховний Суд у справі № 925/496/24 розглядав ситуацію, коли учасник спору намагався використати відповіді ChatGPT та Grok для тлумачення умов договору оренди землі. Суд відмовився досліджувати такі відповіді як докази:

«Посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про дослідження електронних доказів, а саме відповіді двох штучних інтелектів (GROK (розроблений компанією xAI) та ChatGPT (розроблений компанією OpenAI)… колегією суддів відхиляються, оскільки штучний інтелект може бути корисним та допоміжним інформативним інструментом у сфері правосуддя, але не може замінити ні роль суддів, ні принципів належності, допустимості та достовірності доказів, передбачених главою 5 ГПК України».

Інший випадок демонструє, що використання ШІ не може виправдовувати порушення процесуальних строків. У справі № 520/6119/23 заявник пояснював затримку з формуванням правової позиції, зокрема, необхідністю отримати доступ до платної версії штучного інтелекту. Однак Верховний Суд не визнав таку обставину поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження.

Ці приклади показують, що українські суди вже розглядають питання не лише про використання ШІ самими суддями, але й про допустимість посилань на його відповіді учасниками процесу.

Вигадані постанови Верховного Суду: проблема вже виникла в Україні

Одним із найбільш небезпечних недоліків генеративного штучного інтелекту є здатність створювати неправдиву інформацію, яка виглядає переконливою. Такі помилки називають «галюцинаціями» нейромереж. Алгоритм може вигадати номер судової справи, дату постанови, цитату з рішення Верховного Суду або навіть правову позицію, якої насправді не існує.

19 січня 2026 року Верховний Суд оприлюднив повідомлення про процесуальні документи з посиланнями на неіснуючі постанови та правові позиції Верховного Суду, імовірно згенеровані штучним інтелектом. Наголошувалося, що такі дії порушують принцип добросовісного користування процесуальними правами. Водночас суд звернув увагу на необхідність фахового людського контролю за інформацією, отриманою за допомогою ШІ.

Це важливий момент: нейромережа може створити юридичний текст, який за формою відповідатиме професійним стандартам, але міститиме посилання на рішення, яких ніколи не існувало.

Особливо небезпечно, коли такі документи подаються до суду без перевірки. Адже в юридичній практиці недостатньо просто навести номер справи чи цитату. Необхідно встановити, чи існує відповідне рішення, чи набрало воно законної сили, яких саме правовідносин стосується та чи не змінилася відповідна судова практика.

Навіть реальна постанова Верховного Суду може бути використана неправильно, якщо її правові висновки вирвано з контексту. Тому проблема не обмежується вигаданими рішеннями. Не менш небезпечним є неправильне застосування справжніх правових позицій.

США, Велика Британія та Канада: коли за помилки ШІ доводиться відповідати

Одним із найвідоміших випадків стала американська справа Mata v. Avianca, Inc. У 2023 році адвокати подали до федерального суду Нью-Йорка документи з посиланнями на неіснуючі судові прецеденти, створені ChatGPT. Один із юристів пояснив, що не очікував від нейромережі здатності вигадувати судові рішення.

У судовій ухвалі від 22 червня 2023 року наведено його слова:

«I just never thought it could be made up».

У перекладі — «Я просто ніколи не думав, що це може бути вигадкою».

Суд наклав на відповідальних юристів спільний штраф.

А в серпні 2026 року видання «Закон і Бізнес» повідомило про ще один випадок у Канаді: трибунал юридичного товариства Онтаріо зобов’язав адвоката компенсувати 31 150 канадських доларів судових витрат через використання неперевірених посилань на судові справи, частина яких виявилася неіснуючою або нерелевантною.

Таким чином, наслідки некритичного використання нейромереж можуть бути різними — від додаткових процесуальних витрат і дисциплінарних питань до скасування судових рішень.

Чи замінить штучний інтелект помічників адвокатів?

Використання ШІ здатне змінити не лише судочинство, але й саму структуру юридичної професії.

Традиційно значну частину підготовчої роботи в адвокатських бюро виконують помічники адвокатів і молодші юристи. Вони складають позовні заяви, відзиви, заперечення, клопотання, адвокатські запити, договори та інші документи. Частина цієї роботи має повторюваний характер і виконується за типовими формами. Але генеративний штучний інтелект уже здатний фактично це робити самостійно. Достатньо описати обставини спору, визначити вимоги та надати необхідні вихідні дані — і нейромережа може підготувати структурований проєкт позовної заяви.

Для адвоката це означає можливість суттєво скоротити час на рутинну роботу. Замість того щоб доручати помічнику створювати документ із нуля, юрист може отримати попередній текст від алгоритму та зосередитися на перевірці правової позиції, аналізі доказів і процесуальній стратегії. У перспективі це може скоротити потребу в окремих посадах, орієнтованих переважно на механічне оформлення документів.

Водночас професія помічника адвоката не обмежується написанням заяв за шаблонами. Вона передбачає перевірку фактичних обставин, комунікацію з клієнтами, контроль процесуальних строків, підготовку доказової бази та виконання організаційних завдань. Тому більш реалістичним сценарієм виглядає поступова зміна функцій юридичних помічників, а не їх повне зникнення.

Відповідно, цінність працівника дедалі більше залежатиме не від швидкості набору юридичного тексту, а від здатності перевіряти його зміст і працювати зі складними правовими питаннями.

Однак використання ШІ не гарантує зменшення кількості помилок. Навпаки, автоматичне створення великої кількості документів може призвести до масового поширення однакових неточностей.

Британські трудові суди: ШІ допомагає людям подавати позови, але збільшує навантаження

Штучний інтелект уже використовують і народні депутати, які безпосередньо беруть участь в розробленні та ухваленні законів. Зокрема, Ярослав Железняк повідомив, що застосовує нейромережі для аналізу законопроєктів, судових рішень, податкових даних і виявлення потенційних корупційних ризиків. Як стверджує парламентар, окремі завдання, які раніше потребували кількох днів роботи аналітиків, тепер можна виконати за лічені хвилини. Водночас остаточну перевірку отриманих результатів здійснюють люди.

Паралельно Железняк стежить за міжнародним досвідом використання ШІ, зокрема у сфері правосуддя. В одному зі своїх Telegram-дописів він звернув увагу на ситуацію, яку описала The Economist: у Великій Британії поширення нейромереж пов’язують зі збільшенням кількості звернень до трудових трибуналів.

За наведеними депутатом даними, за рік до березня 2026 року кількість трудових позовів зросла на 39% — приблизно до 50 тисяч. Водночас кількість нерозглянутих індивідуальних справ досягла 64 тисяч, збільшившись на 55% за рік.

Особливо помітним стало зростання кількості заяв про термінове поновлення на роботі. Якщо раніше по всій країні подавали близько 20 таких звернень на рік, то тепер приблизно стільки щомісяця надходить до кожного з 12 регіональних офісів. Частину цього зростання британські судді пов’язують із використанням ChatGPT, Grok та інших нейромереж.

Штучний інтелект дозволяє громадянам без професійної юридичної допомоги самостійно готувати позови, формулювати правові аргументи та навіть складати запитання для перехресного допиту. Проте такі документи можуть містити помилки, необґрунтовані вимоги або надмірну кількість другорядних аргументів, що ускладнює їх розгляд.

В іншому дописі Железняк звернув увагу на дискусію щодо причин перевантаження британських трудових трибуналів. Зокрема, йшлося про те, що проблема полягає не лише в появі неякісних скарг, підготовлених нейромережами, а й у недостатній ефективності самої судової системи. Серед можливих рішень називали спрощення процесуальних форм, ранню медіацію, ефективніше управління справами та механізми відсіювання явно необґрунтованих позовів.

Водночас використання ШІ має важливий соціальний аспект. У Великій Британії трудові спори зазвичай не охоплюються стандартною системою безоплатної правової допомоги, а послуги адвокатів можуть бути фінансово недоступними для працівників із невисокими доходами. За таких умов нейромережа дозволяє людині самостійно підготувати звернення до суду, навіть якщо вона не має коштів на професійного представника.

Утім, наведена статистика сама собою не доводить, що саме штучний інтелект спричинив зростання кількості позовів. На ситуацію можуть впливати економічні чинники, зміни законодавства та організаційні проблеми судової системи.

Таким чином, виникає своєрідний парадокс: штучний інтелект розширює доступ громадян до правосуддя, але водночас може збільшувати навантаження на суди через значну кількість документів, підготовлених без належної юридичної перевірки. І це вже питання не лише розвитку технологій, аkt й спроможності держави забезпечити ефективний судовий захист.

Чому знати закон недостатньо для успішного судового захисту

Можливість самостійно створити позов за допомогою ChatGPT може сформувати в користувача хибне враження, що професійна юридична допомога більше не потрібна. Однак юридична практика значно складніша за механічне застосування норм законодавства. Передусім необхідно правильно визначити характер правовідносин і спосіб захисту порушеного права.

Наприклад, людина може вимагати від суду визнання певних дій незаконними, хоча для реального захисту її інтересів необхідно заявити інші вимоги. Навіть якщо нейромережа правильно процитує відповідні статті законодавства, помилковий спосіб захисту може призвести до відмови в задоволенні позову.

Не менш важливим є розуміння судової практики. Правові позиції Верховного Суду формуються в конкретних справах, за певних фактичних обставин. Їх не можна автоматично переносити на будь-який спір із подібною назвою.

Адвокат повинен уміти визначити, чи є правовідносини подібними, чи актуальний відповідний висновок і чи не змінився підхід судової практики. Крім того, судовий процес потребує роботи з доказами, оцінювання процесуальних ризиків, реагування на доводи іншої сторони та ухвалення тактичних рішень.

Саме тому юридичний досвід не зводиться до знання текстів законів. Штучний інтелект може бути ефективним помічником у пошуку інформації та підготовці документів, але його відповіді не замінюють професійного судження.

Хто відповідатиме за помилки ШІ: адвокат чи програма?

Як зазначає керівниця аналітичної групи LIGA360 Марина Шевченко, українське законодавство поки не встановлює спеціального порядку використання генеративного ШІ адвокатами.

Однак це не означає відсутності відповідальності за помилки, допущені під час його застосування. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Правила адвокатської етики встановлюють вимоги щодо компетентності, добросовісності, збереження адвокатської таємниці та належного виконання професійних обов’язків.

Ці вимоги поширюються на адвоката незалежно від того, використовував він традиційні правові бази, пошукові системи чи генеративний штучний інтелект.

Відповідно, якщо адвокат подав до суду документ із вигаданими посиланнями на законодавство або судову практику, він не може просто пояснити це помилкою ChatGPT. Саме адвокат зобов’язаний перевіряти правові аргументи, які використовує у професійній діяльності.

При цьому дисциплінарна відповідальність не настає автоматично через сам факт використання ШІ або наявність неточності. Необхідно встановити відповідне порушення професійних обов’язків.

Штучний інтелект уже використовує Міністерство юстиції

Попри ризики, державні органи України поступово впроваджують ШІ у сфері юридичних послуг. У грудні 2025 року Міністерство юстиції повідомило про запуск першого сервісу на основі штучного інтелекту для замовників судових експертиз та експертних досліджень. Відповідний інструмент допомагає користувачам підготувати заяву або постанову про призначення експертизи. Сервіс орієнтований на фізичних осіб, адвокатів і слідчих.

За повідомленням Мінюсту, він допомагає правильно обрати вид експертизи, визначити об'єкти дослідження та сформулювати запитання експерту. Пілотний проєкт було запущено на базі Науково-дослідного центру незалежних судових експертиз Міністерства юстиції України.

Цей приклад демонструє практичну модель використання ШІ, коли алгоритм не ухвалює рішення замість людини, а допомагає підготувати документи та зменшити кількість типових помилок.

Подібні інструменти потенційно можуть бути корисними й в судовій системі — за умови належного контролю їхньої роботи.

Прогрес чи загроза: як ШІ змінить правосуддя

Штучний інтелект уже впливає на роботу суддів, адвокатів, юридичних помічників і громадян, які самостійно звертаються до судів.

Він здатний скоротити час підготовки документів, полегшити пошук інформації, автоматизувати повторювані процеси та зробити базову правову допомогу доступнішою.

Водночас технологія створює нові ризики. Нейромережа може вигадати судову практику, неправильно витлумачити закон, не врахувати важливі обставини справи або запропонувати юридично помилковий спосіб захисту.

Для судової системи додатковою проблемою може стати збільшення кількості процесуальних документів, підготовлених без належного розуміння законодавства.

Для адвокатської професії — поступове скорочення рутинної роботи та зміна вимог до юридичних помічників.

Для громадян — ризик сприймати переконливо сформульовані відповіді алгоритму як повноцінну професійну консультацію.

Однак заборона технології навряд чи стане ефективною відповіддю на ці виклики. Значно важливіше сформувати зрозумілі правила її використання, забезпечити захист конфіденційної інформації, запровадити належну перевірку результатів та зберегти персональну відповідальність правників. Адже головне питання полягає не в тому, чи може ChatGPT написати позов або судове рішення. Технічно він уже здатний створювати такі тексти.

Питання в іншому: чи може людина, яка використовує штучний інтелект, перевірити його висновки, зрозуміти допущені помилки та взяти на себе відповідальність за результат?

І саме тут проходить межа між технологічним прогресом і небезпечною підміною професійного юридичного мислення.