Президент Володимир Зеленський запропонував встановити пам’ятник гетьману Мазепі в Києві. “Де Ленін впав, міцно стоятиме Мазепа”, – сказав він у День Конституції України під час відкриття погруддя Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври.
“І, безумовно, масштаб цієї постаті заслуговує на повноцінний пам’ятник у столиці нашої держави. Вважаю, що ідеальне місце для нього існує — існує з грудня 2013-го на бульварі Шевченка”, — заявив Зеленський.
Після цього в суспільстві знову спалахнула дискусія, про яку вже й підзабули: що ж має знаходитися на місці поваленого 13 років тому пам’ятника Леніну. Але тепер обговорення цієї теми повернулося трохи іншим боком.
Постало питання: чому президент України безапеляційно розпорядився про те, що пам’ятник Мазепі має стояти саме на місці пам’ятника Леніну? Адже приймати рішення, які пам’ятники встановлювати на території Києва, має виключно громада міста, а затверджувати це має право тільки Київська міська рада.
Тим більше, що рішення громади мер Києва Віталій Кличко вже озвучив: на бульварі Шевченка створять громадський простір із фонтаном. Враховуючи “теплі” стосунки між Зеленським і Кличком, то втручання президента у справи міської влади не виглядає випадковим. “Політарена” розбиралася, чим цей конфлікт може закінчитися.
Що було навпроти Бесарабського ринку: від нацистської шибениці до фонтану Кличка
Для початку звернемося до історії. До того, як владу захопили більшовики, на початку Бібіковського бульвару – таку назву мав нинішній бульвар Шевченка, не було жодних пам’ятників. Там існувала пішохідна алея з ліхтарями, рекламними тумбами і кіосками. А от у часи нацистської окупації на початку Ровноверштрассе – так гітлерівці перейменували бульвар Шевченка, саме на тому місці, де пізніше комуністи спорудили пам’ятник Леніну, стояла шибениця, на якій окупанти привселюдно показово вішали противників свого режиму.
Пам’ятник “вождю світового пролетаріату” з’явився навпроти Бесарабського ринку у 1946 році під час відбудови Хрещатика. Доречність місця для пам’ятника викликала сумніви у містян саме через історію з нацистською шибеницею. Але радянська влада цим фактом особливо не переймалася. Фігуру Леніна створив московський скульптор Сергій Меркуров ще 1938 року для павільйону СРСР на Світовій виставці в Нью-Йорку. Виставка закінчилася, а пам’ятник залишився. Не викидати ж його? Леніна привезли до Києва і підняли на постамент, збудований із гранітних блоків, які були заготовлені перед війною для пам’ятника Пушкіну біля Оперного театру.
У 1977 році на Хрещатику з’явився ще один Ленін — у складі композиції на честь Жовтневої революції на площі Жовтневої революції.
У 1991 році, після здобуття Україною незалежності, Леніна на Жовтневій площі демонтували, а саму площу перейменували на Майдан Незалежності. А от Ленін на Бесарабці залишився і простояв до 2013 року.
Увечері 8 грудня 2013 року під час Революції Гідності натовп повалив фігуру Ілліча з постаменту та розколов на сувеніри. Постамент із лабрадориту стоїть і досі. За цей час його використовували як основу для різних художніх інсталяцій.
У 2014–2015 роках на міжнародному конкурсі “Територія Гідності” намагалися визначити подальшу долю постаменту пам’ятника Леніну. Серед пропозицій було встановити там статую Божої Матері, Тарасу Шевченку, Героям Небесної сотні, згадували і про памʼятник Івану Мазепі. Але, крім розмов, конкурс нічим не завершився.
У липні 2022 року, вже під час повномасштабного російського вторгнення Кличко запропонував на місці пам’ятника Леніну збудувати фонтан. Свою пропозицію Кличко аргументував досить оригінально.
“Там прокляте місце. Там був пам’ятник Миколаю, ще комусь із царів, Распутіну, потім там у 40-ві роки стояла шибениця. Місце з негативною енергетикою. Потім там поставили Леніна. Я дав пропозицію людям, які мають фахову освіту, зробити там фонтан, красивий старовинний фонтан, щоб вода змила там негативну енергетику”, – сказав Кличко в ефірі телеканалу “Київ”.
Проєкт “сучасного громадського простору” з фонтаном на перетині бульвару Шевченка і вулиці Хрещатик київська влада презентувала у квітні 2026 року. “На площі планують облаштувати озеленення, лавки, освітлення, зручні доріжки та фонтан, який стане символічним центром нового простору”, — повідомляв заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
Цей проєкт, за словами Мондриївського, реалізують за підтримки та участі меценатів, зокрема фармацевтичної компанії Farmak.
Наприкінці травня 2026 року оприлюднили опитування соціологічної групи “Рейтинг”, згідно з яким майже 80% мешканців столиці підтримали ініціативу облаштування безбар’єрного громадського простору з фонтаном на місці поваленого Леніна.
“Фонтан замість Леніна” спричинив активну дискусію в суспільстві, яка тривала півтора місяця і вже почала вщухати. І от 28 червня Зеленський пропонує замінити Леніна на Мазепу. Дискусія спалахнула знову. Тепер вона вже точиться навколо питання: “Чи має право Зеленський вказувати, який пам’ятник встановлювати в Києві, оскільки це питання місцевої влади?”.
“Політарена” поцікавилась в експертів, що вони думають про “Мазепу замість фонтана”.
Микола Томенко, історик, кандидат історичних наук, доктор політичних наук, народний депутат України IV—VIII скликань:
“Щоб оцінити дії Президента України Зеленського і міського голови Києва Кличка, треба зауважити, що вони обоє “страшенно далекі від української історії, національної культури та народних традицій”. Зеленський і “Вечірній квартал” всю свою творчу діяльність презентували українців “як недолугих, неосвічених і крадькуватих хохлів-малоросів”, а Кличко розповідав, що Булгаков — його улюблений письменник, і ще у 2022 році на Великдень ходив молитися попам Московського патріархату.
Ба більше, ні один, ні другий так і не спромоглися підготувати державних програм популяризації історії української державності загалом, чи Києва як української столиці.
Саме тому від них ми дізнаємося лише про ситуативні, окремі, але не системні ідеї та пропозиції щодо формування національного публічного простору в Києві.
Щоб оцінити історичну та архітектурну правоту розміщення памʼятника Івану Мазепі на місці памʼятника Леніну, треба розуміти також, де будуть памʼятники Симону Петлюрі, Павлу Скоропадському.
Хоча на тлі космополітичної ідеї міської влади про черговий фонтан — памʼятник Івану Мазепі, одному з найголовніших та найзапекліших ворогів Московщини, — це однозначно краще. Щодо механізму ухвалення рішення, то це точно не голосування всіх охочих за окремі памʼятники.
Це щоденна кропітка експертна робота знаних істориків, краєзнавців, архітекторів у контексті творення концепції публічного простору українського Києва і водночас процесу його деколонізації та декомунізації. А після розробки проєкту, безсумнівно, варто долучити громаду Києва для погодження остаточної версії. Такий алгоритм дій був би оптимальним і правильним”.
Віталій Бала, політтехнолог:
“Уся діяльність Володимира Зеленського протягом 7 років його перебування на Банковій була виборчою кампанією. Він перебуває в постійному виборчому процесі. “Вовина тисяча”, “Національний кешбек”, “є-бачок” і інші безглузді ініціативи і заяви якраз на вибори і спрямовані. Він завжди прагне бути у центрі уваги, подібно до виступу “Кварталу 95” в палаці “Україна”. Заяви про Мазепу є заграванням з “патріотичним” електоратом і намаганням відвернути увагу суспільства від реальних проблем.
Іван Мазепа дійсно є видатним українським державним діячем. Однак не Зеленському вирішувати, де його пам’ятник має бути в Києві. Невже Зеленський думає, що в Україні забули його “творчу діяльність”, орієнтовану на висміювання українців, приниження всього українського? Пам’ятаєте, як Зеленський на виступі “Кварталу 95” в Юрмалі у 2017 році порівняв Україну з актрисою німецьких порнофільмів? А вже тоді тривала війна з Росією. Пам’ятаєте, як під час виборчих дебатів на НСК “Олімпійський” Зеленський назвав отриманий Україною Томос “термосом”? Кажуть, ніби він згодом вибачився, але публічно такого я не пам’ятаю. Так само не було публічного вибачення за “жарт” в Юрмалі про Україну. А тепер Зеленський несподівано став “патріотом”.
Георгій Могильний, експерт із питань містобудування, аналітик громадської ініціативи “Голка”:
“Я вважаю, що тут немає предмета спору. Зеленський сказав, що ідеальне місце для пам’ятника Мазепі існує з грудня 2013 року на бульварі Шевченка. Зеленський, як громадянин України, має право так сказати. Але це не означає, що пам’ятник там буде. Хтось вважає, що на постаменті Леніна варто встановити пам’ятник Віталію Кличку, адже він знаменитий боксер і вже 10 років керує Києвом. І що? Тут питання в тому, як ця тема буде розвиватися.
От Зеленський відкрив погруддя Івана Мазепи в Лаврі. Щодо цього факту в мене є питання. Зрозуміло, це територія державного заповідника і держава може вирішувати, що там встановлювати. Але Києво-Печерська Лавра є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У цьому випадку будь-які споруди на території Лаври слід узгоджувати з ЮНЕСКО. Чи узгоджувала українська влада погруддя Мазепи? Я в цьому дуже сумніваюся.
Щодо пам’ятника на Бесарабці, то все залежить від міської влади, рішення прийматиме Київрада. Київська влада вкинула в інфопростір думку про фонтан, Зеленський вкинув думку про Мазепу, а тепер вони будуть дивитись, як далі усе піде. Гадаю, що надалі будуть переливати з пустого в порожнє”.
Що думають представники влади Києва про пам’ятник Мазепі – невідомо
“Політарена” також звернулася за коментарем до заступниці Віталія Кличка, яка курує культуру міста, та депутатів профільної комісії Київради. Заступниця коментувати відмовилася, оскільки перебуває у відпустці, а депутати послалися на “щільний графік роботи” і порекомендували звернутися до головного архітектора Києва Олександра Свистунова. У Свистунова порадили звернутись з офіційним запитом.
Поки готувався цей матеріал, на пропозицію президента України відреагував Віталій Кличко. У коментарі “Українській правді”» мер Києва сказав, що про ідею памʼятника Мазепі дізнався з медіа, і пояснив, що наразі до міської влади офіційних звернень про встановлення пам’ятника не надходило. Кличко також зазначив, що невідомо, хто буде автором пам’ятника та хто виготовлятиме скульптуру. “Як тільки місто отримає звернення та всю необхідну інформацію, міська влада діятиме за визначеною законом процедурою”, – резюмував Кличко”.
