В Україні діяльність колекторів стала досить поширеною. Колектори – це спеціалізовані компанії або підрозділи банків, які займаються стягненням простроченої заборгованості. Якщо раніше вони в основному “вибивали” банківські кредити та мікропозики, то сьогодні спектр їхньої роботи значно розширився. Колекторські фірми активно працюють з боргами за комунальні послуги, газ, електроенергію та навіть з боргами перед бюджетними установами.
Особливо цікава тенденція останніх років: державні та комунальні підприємства (водоканали, теплокомуненерго, постачальники електроенергії) дедалі частіше укладають договори з колекторськими компаніями. Вони фактично платять приватним фірмам бюджетні кошти або гроші споживачів для того, щоб ті телефонували боржникам, надсилали повідомлення та здійснювали психологічний тиск з метою стягнення платежів. Таким чином, колектори стали частиною системи стягнення навіть у сфері житлово-комунальних послуг.
Так що ж колекторам дозволено, а що категорично заборонено у 2026 році, як правильно фіксувати порушення, та які ефективні способи захисту має кожен боржник? Знання своїх прав – це найкращий інструмент проти неправомірного тиску.
Хто такі колектори, та як регулюється їхня діяльність в Україні
Згідно з чинним законодавством, колектор – це юридична особа, яка на професійній основі здійснює врегулювання простроченої заборгованості споживачів.
Діяльність колекторів регулюється низкою нормативно-правових актів. Основними є закони України “Про споживче регулювання” та “Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості” (№ 1349-IX). Відповідно до Закону № 1349-IX, колектором може бути як окрема колекторська компанія, так і банк або фінансова установа, яка самостійно займається стягненням боргів.
Колекторська компанія (або колекторське агентство) – це спеціалізована юридична особа, основним видом діяльності якої є врегулювання простроченої заборгованості. Вона діє на підставі договору з кредитором (банком, наприклад).
Уся діяльність колекторських компаній в Україні підлягає обов’язковій державній реєстрації. Національний банк України веде Реєстр колекторських компаній. Працювати на ринку має право лише та компанія, яка внесена до цього реєстру. Відсутність у реєстрі означає, що діяльність такої фірми є незаконною.
Нагляд за діяльністю колекторів здійснює Національний банк України. НБУ встановлює правила етичної поведінки колекторів, проводить перевірки, накладає штрафи та може виключити компанію з реєстру за систематичні порушення. Таким чином, саме НБУ є головним регулятором ринку колекторських послуг.
Законодавство визначає колекторську діяльність як професійне врегулювання простроченої заборгованості. Це означає, що колектори мають право контактувати з боржником, нагадувати про борг, пропонувати варіанти реструктуризації, але виключно в межах, встановлених законом. Основна мета законодавства – захистити права споживачів (боржників) від зловживань і недобросовісних методів стягнення.
Таким чином, колекторська діяльність в Україні виведена з “сірої” зони у чітке правове поле. Вона має бути цивілізованою, прозорою та здійснюватися з дотриманням прав людини. Будь-які дії, що виходять за межі закону (погрози, надмірний тиск, розголошення інформації), вважаються порушенням і тягнуть за собою відповідальність.
Що колекторам дозволено, а що категорично заборонено робити у 2026 році
Діяльність колекторів чітко обмежена законодавством.
Що колекторам дозволено:
- Здійснювати взаємодію з боржником з метою врегулювання простроченої заборгованості.
- Інформувати боржника про наявність боргу, його розмір, строки погашення та можливі наслідки несплати.
- Пропонувати варіанти реструктуризації або розстрочки боргу.
- Надсилати повідомлення (SMS, Viber, email) та телефонувати, але не частіше, ніж це дозволяє закон.
- Проводити особисту зустріч з боржником, але тільки за його згодою.
Що колекторам категорично заборонено:
- Здійснювати взаємодію з боржником частіше ніж три рази на тиждень та частіше одного разу на добу;
- Здійснювати контакти у період з 20:00 до 09:00 (за місцевим часом);
- Використовувати методи, що завдають шкоди честі, гідності та діловій репутації боржника, у тому числі погрози, приниження, шантаж, психологічний тиск;
- Розголошувати відомості про боржника та його борг третім особам (родичам, сусідам, колегам, роботодавцю), за винятком випадків, прямо передбачених законом (наприклад, поручителі);
- Приходити до місця проживання або роботи боржника без його попередньої згоди;
- Приховувати свій номер телефону або представлятися під чужим прізвищем;
- Використовувати автодозвонювачі, записані повідомлення або інші засоби, які не дозволяють ідентифікувати колектора.
Порушення цих вимог вважається порушенням прав споживача і тягне за собою відповідальність.
Правила взаємодії колекторів з боржником: що повинен знати кожен
Згідно з статтею 25 Закону України “Про споживче кредитування” (№ 1734-VIII у редакції № 1349-IX), колектори зобов’язані чітко дотримуватися правил спілкування з боржником.
При першому контакті колектор зобов’язаний повідомити боржнику таку інформацію (частина 2 статті 25):
- Повне найменування колекторської компанії (або кредитора);
- Прізвище, ім’я та по батькові особи, яка здійснює контакт;
- Правову підставу звернення (номер кредитного договору, дата відступлення права вимоги тощо);
- Розмір простроченої заборгованості.
Колектор не має права приховувати, що він представляє колекторську компанію, і представлятися працівником водоканалу, енергопостачальної компанії чи іншої організації. Якщо дзвонить колектор, він повинен сказати, що дзвонить від імені колекторської компанії, яка співпрацює з кредитором.
Кредитор (наприклад, водоканал, постачальник електроенергії, газу тощо) зобов’язаний самостійно повідомити боржника про передачу боргу колекторам або про відступлення права вимоги протягом 10 робочих днів з моменту укладення такого договору (частина 1 статті 18 та стаття 25).
Якщо вам телефонують і не надають вищезазначену інформацію, або представляються працівниками комунальної установи, хоча насправді це колекторська компанія – це порушення закону.
Боржник має право вимагати надати всю цю інформацію в письмовій формі. Колекторська компанія зобов’язана надати її протягом 5 робочих днів (частина 3 статті 25).
Як оскаржити дії колекторів
Якщо колектори порушують ваші права, ви маєте кілька ефективних способів захисту. Оскарження дій колекторів відбувається у три основні етапи.
1. Фіксація порушення
Перш за все, обов’язково фіксуйте кожне порушення:
- Записуйте телефонні розмови (автозапис або спеціальний додаток).
- Робіть скріншоти SMS, Viber, email.
- Зберігайте дати, час і зміст контактів.
2. Досудове оскарження (рекомендується починати з цього)
Найефективніший орган – Національний банк України (стаття 25 Закону “Про споживче кредитування”).
Ви можете подати скаргу:
- Через офіційний сайт НБУ (розділ “Звернення громадян”);
- На гарячу лінію НБУ: 0 800 505 240.
У скарзі обов’язково вкажіть:
- Назву колекторської компанії;
- Прізвище особи, яка контактувала;
- Факти порушень (з посиланням на статтю 25 Закону);
- Докази (записи розмов, скріншоти).
НБУ зобов’язаний розглянути скаргу і має право накласти штраф на колекторську компанію або виключити її з реєстру.
Також можна звернутися:
- До Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (ось викладена покрокова інструкція, як це зробити);
- До Державної служби України з питань захисту прав споживачів.
3. Судовий захист
Якщо порушення грубі (погрози, розголошення інформації, систематичний тиск), ви можете звернутися до суду з позовом про:
- Визнання дій колекторів протиправними;
- Припинення порушення ваших прав;
- Відшкодування моральної шкоди.
Отже, як побороти колекторів?
Колектори не є всесильними. Вони мають обмежені права на контакти, зобов’язані чітко ідентифікувати себе та діяти лише в рамках закону. Будь-які погрози, надмірний тиск, дзвінки вночі, розголошення інформації про борг чи візити без вашої згоди – це не “робота колекторів”, а порушення, за яке передбачена відповідальність.
Якщо ви зіткнулися з недобросовісними колекторами, не ігноруйте порушення. Фіксуйте кожен контакт, збирайте докази та сміливо подавайте скаргу до Національного банку України. У більшості випадків саме системні скарги боржників змушують колекторські компанії працювати цивілізовано або призводять до їх виключення з реєстру.
