ГУР попереджає, що Росія може щомісяця випускати по Україні до 100 балістичних ракет без вичерпання запасів. А очільник РФ Володимир Путін, говорячи про посилення ракетних обстрілів Києва, заявив про “нову якість війни”. Але це навряд. Якщо говорити саме про ракети, то бувало й гірше. Згідно з офіційною статистикою Генерального штабу ЗСУ, найбільш масовані ракетні атаки по території України почалися восени 2022 року, і в окремі дні армія РФ застосовувала понад 100 ракет за один комбінований обстріл.
Радник міністра оборони Сергій “Флеш” Бескрестнов повідомив, що “Шахеди” зазвичай прилітають в Україну із датою випуску 5–15 днів тому. Тобто Росія атакує буквально “з заводу”.
“Балістичні ракети “Іскандер” 9М723 прилітають до нас 2025 року випуску. Тобто Росія постійно має запас “Іскандерів” щонайменше 180–250 ракет. Це погано. “Циркони” всі прилітають 2026 року. Ракети Х-101 найчастіше датовані кількома місяцями до запуску — 2026 роком. С-400 (РМ48У) теж прилітають 2026 року. Х-59 датовані III кварталом 2025 року. Загалом можна сказати, що виробництво БпЛА та ракет у рф не дозволяє формувати великі запаси, і майже все йде на фронт”, – заявив Бескрестнов.
“Політарена” поспілкувалася з Повітряними силами ЗСУ і військовими експертами про те, скільки РФ може виробляти ракет на місяць, і наскільки складно знищити військові заводи агресора. Що, власне, може значно полегшити доручення президента Буданову – “як можна швидше завершити війну”.
Начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат:
“Прогнозувати, з якою частотою агресор може завдавати ударів – тут важко сказати. Повітряні сили перебувають у готовності, ми комунікуємо, ми попереджаємо, ми збиваємо. А прогнози – це до розвідки. Але у нас є статистика, яка каже, що за три зимові місяці по Україні було завдано 15 масових ударів, випущено 720 ракет різного типу.
Знову ж таки, як часто в принципі росіяни можуть завдавати ударів. Ми постійно знаходимо уламки із зазначенням дати випуску ракет та дронів. І там максимум місячна давність. Про що це каже? Про те, що вони працюють, так би мовити, “з коліс”. Ракети та безпілотники з конвеєра відразу прямують на носії, і ними наносяться удари. Це говорить про те, що у ворога немає запасів, як би їм цього не хотілося.
А щодо того, чи можемо ми вибивати російське виробництво… Хіба ми цього не робимо? Повітряні сили тут не до того, у нас в основному зенітні дрони. Але хіба Україна не завдавала ударів по економічній зоні “Алабуга”, яка спеціалізується на серійному випуску ударних безпілотників, та по іншим підприємствам?”
Військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко:
“Якщо говорити про нинішні потужності виробництва російських ракет, то тут показники приблизно такі:
– Крилаті ракети Х-101 – два готові вироби на добу.
– Крилаті ракети 3М14 “Калібр” – на добу 1,5 ракети.
– Балістичні ракети 9М723 “Іскандер-М” – до 3 ракет на добу.
– Крилаті ракети 9М727 і 9М728 “Іскандер-К” – приблизно одна ракета за дві доби.
– Аеробалістична ракета Х-47М2 “Кинжал” – одна ракета в 2-3 дні.
– Крилата ракета 3М22 “Циркон” – десь одна ракета в 5-7 днів.
Якщо говорити про безпілотниках, то це 130 “Шахедів” на добу, та стільки ж “обманок” – “Гербер” та “Пародій”. Тобто сумарно виходить у середньому 250-260 дронів. Загалом на місяць у сумі – у середньому 220 ракет різних типів та близько 7,5 тисяч дронів.
Тобто такі комбіновані ракетні удари, як у ніч на 2 травня по Києву, агресор може завдавати десь раз на 9-10 днів. Але тут треба розуміти, що такі масовані удари ворог не може завдавати одночасно і по іншим містам. Він змушений так чи інакше їх розподіляти. Або концентруватися по Києву, або – Одеса, Харків тощо.
Погано, що з 2025 року в РФ нарощують виробництво балістики: побачили, що це наше слабке місце. Якщо раніше у них виробництво “Іскандер-М” становило приблизно одна ракета на 3-4 дні, то зараз потенціал – три ракети вже на добу.
Звісно, усунення проблеми – це знищення виробництва ракет. Найчастіше це унікальні виробництва, зруйнуєш – більше не відновлять. Але тут просто дронові удари не допоможуть, потрібні потужні далекобійні ракети. Причому мають бути масовані ракетні удари. Ось на Воткінському заводі (Удмуртія), де виробляють “Іскандер-М”, понад 20 цехів та виробничих будівель. І туди потрібен приліт не просто 20 наших “Фламінго”, а 60 чи краще 90. Щоб виробництво зупинилося, і більше не запускалося”.
Військовий оглядач Денис Попович:
“Як показує наш досвід останніх кількох місяців, безпілотники просто ідеальні для поразки НПЗ: вони знаходяться на невеликій території, влучив, і все пішло горіти. Як приклад, Туапсе чи відкриття економічного форуму у Санкт-Петербурзі. Ще безперечний плюс дронів їхній невеликий розмір, і вони погано помітні для радіолокації (конструкції часто містять композитні матеріали, пластик та фанеру).
Але для знищення російських заводів з виробництва ракет, а це досить великі підприємства, дрони не дуже ефективні через невелику бойову частину. Потрібні ракети з БЧ масою від 500 кг. Але тут також питання, які саме ракети?
Крилаті ракети, виробництво яких в Україні вже налагоджене, летять відносно передбачуваною аеродинамічною траєкторією, їх простіше виявити системами ППО. А всі російські (читай – радянські) зенітні ракетні комплекси були розраховані насамперед на знищення літаків і крилатих ракет. Тож нам потрібна балістика. У такому разі доручення Зеленського Буданову буде значно полегшено.
А щодо того, що агресор може організовувати ракетні атаки на Київ не частіше одного разу на тиждень – це не зовсім так. Може бути і два нальоти поспіль, просто не дуже великі”.
Політолог (нині – військовослужбовець ЗСУ) Дмитро Воронков:
“У нас все ще попереду. Україна в галузі ракет та безпілотників фактично з нуля за чотири роки створила нову галузь. Ми нарощуємо виробництво, нарощуємо модернізацію. Але на все це потрібен час.
Ми вже маємо модернізовані крилаті ракети “Нептун” і “Фламінго”, а в них ще минулого року багато хто не вірив. Пройшло випробування нової балістичної ракети FP-7. Можливо, із цим озброєнням президент і пов’язує найближче закінчення війни. Постійно прогресують українські безпілотники.
А для поразки російських ракетних заводів, звичайно, потрібна балістика. Але це, як я вже казав, справа часу. Сподіваюся, найближчого часу. А взагалі потрібне все – далекобійні ракети, і БПЛА середнього радіусу дії, особливо на лінії фронту”.
Експерт Українського інституту майбутнього, колишній співробітник СБУ Іван Ступак:
“Щодо точного виробництва росіянами ракет – це настільки засекречена інформація, що, мені здається, навіть у РФ мало хто про це знає. Але те, що вони мають закритий цикл виробництва – це факт. Так, нехай комплектуючі китайські, але все це є, а саме виробництво далеко за Уралом.
Дронами, на жаль, російські ракетні заводи винести не вийде. Ось навіть НПЗ: здавалося б, там на кожному кроці – “не курити”, “вибухонебезпечно”. Ось наші дрони прилітають, все вибухає, але середня тривалість ремонтних робіт на російських НПЗ після українських ударів – це два тижні.
А по місцях виробництва ракет прильотів наших дронів мало. Ці заводи – великі виробництва. Як ХТЗ, завод ім. Малишева, “Антонов”, “Південмаш”. Це міста у місті, там працівники територією на електротранспорті пересуваються. Дронами таке не знищити, потрібні ракети. Причому багато, дуже багато.
А на чому ґрунтується доручення Буданову: максимально швидко закінчити війну? У мене є два припущення. Перше – було проаналізовано стан енергетики. Прикинули і зрозуміли, що наступна зима буде неймовірно важка. Тому президент і каже, давайте якось зупиняти, інакше блекаути розпочнуться вже у жовтні.
Друге припущення, оптимістичне, я до нього більше схиляюся – придушення траси у Приазов’ї, від Ростова до Криму. Загалом, за півроку це можна зробити. Щоб не було палива ні для цивільних у Криму, а отже – ще немає продуктів, ліків, ні для окупантів груп армії “Дніпро” та армії “Схід”. Там, за різними оцінками, 150-180 тисяч російських військових. У яких не буде палива для техніки, боєкомплекту, медикаментів, провізії. Тож у такій ситуації РФ більше буде схильна до переговорів”.
Експерт з безпеки Центру Розумкова Олексій Мельник:
“Якби ми вже мали можливість завдавати ударів по російських військових заводах, то ми з вами, напевно, вже поговорили б про результати таких ударів. Тож, швидше за все, такої можливості на сьогодні немає.
Поки що було кілька спроб, частково успішних, атакувати “Алабугу”, незважаючи на наявність там потужної ППО. Але це було близько року тому. А якщо Україна в середньостроковій перспективі отримає власні балістичні ракети, ППО може не врятувати.
Щодо того, з якою частотою ворог може завдавати масованих комбінованих ракетних ударів по наших містах, є різні думки. Називається різна цифра виробництва росіянами ракет – від 120 до 200 на місяць. Але загальну картину ми вже бачимо: частота – це 7-10 днів, поки РФ накопичить достатню кількість ракет”.
