Цьогоріч у червні Верховний Суд поставив крапку у справі №620/10029/24 щодо виплати 15 млн грн родичам загиблих військовослужбовця. Ця справа може стати орієнтиром для подібних процесів і зачинити можливість отримання таких мільйонних виплат.
Подробиці і причини судового процесу: військовий помер від захворювання, пов’язаного зі службою під час воєнного стану. Його дружина, батьки та малолітня дитина подали позов із вимогою виплати одноразову допомогу - 15 млн грн. Суди першої інстанції спочатку встали на бік сім’ї, але Верховний Суд скасував їхні рішення: помер, мовляв, не від поранення, а хвороби, тому 15 млн грн держава не винна.
За даними “Судово-юридичної газети”, станом на червень 2026 року існує понад 500 судових спорів щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 млн грн. Це лише вершина айсберга. Паралельно в цивільних судах множаться справи іншого ґатунку: військові, які повернулися з полону, судяться з родичами за мільйони гривень, які ті отримували на свої рахунки протягом їхньої відсутності та витрачали “на себе”.
Такі історії порушують складні правові питання: коли сім’я має право на максимальну державну підтримку, а коли – ні? Як держава регулює виплати під час полону? І чому навколо цих тем постійно виникають конфлікти?
Основні види виплат сім’ям військових
Держава передбачає для сімей військовослужбовців, які перебувають у полоні, зникли безвісти або загинули, кілька ключових видів матеріальної підтримки. Кожен з них має свою правову основу, порядок призначення та особливості.
1. Грошове забезпечення під час полону або безвісти зникнення регулюється:
- п. 6 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” №2011-XII;
- Постановою Кабінету Міністрів України №884 від 30.11.2016.
Як це працює:
- За військовослужбовцем зберігається повне грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за званням, надбавки тощо).
- 50% виплачується членам сім’ї (дружина/чоловік, батьки, законні представники дітей) у рівних частках.
- Інші 50% накопичуються на рахунку військовослужбовця і виплачуються йому після звільнення з полону або з’ясування долі.
Військовослужбовець має право заздалегідь скласти особисте розпорядження, в якому самостійно визначає, кому і в яких частках (навіть 100% одній особі) будуть надходити кошти.
2. Одноразова грошова допомога у розмірі 15 мільйонів гривень прописана в наступних документах:
- Постанова Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 (п.2).
- Закон України №2011-XII (ст. 16-2).
Кому може бути виплачена допомога:
- Сім’ям загиблих військовослужбовців у період дії воєнного стану.
- Сім’ям військових, які померли внаслідок поранення, контузії, травми або каліцтва, отриманого під час захисту Батьківщини (не пізніше 3 років після поранення).
Гроші розподіляються рівними частками між усіма особами, які мають на них право. Військовослужбовець може заздалегідь скласти особисте розпорядження, визначивши частки на свій розсуд. Незалежно від такого розпорядження, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки мають гарантоване право на 50% частки, яка належала б їм за загальним розподілом (п. 2 ст. 16-1 Закону №2011-XII).
Складні питання виплати 15 мільйонів гривень родичам військових
Здавалося б, норма виглядає чіткою – 15 мільйонів гривень сім’ям загиблих. Однак саме ця виплата стала джерелом найбільшої кількості судових спорів. Головна проблема полягає у тлумаченні, за яких саме обставин смерть військовослужбовця дає право на підвищену допомогу.
Раніше Верховний Суд кілька разів ставав на бік родичів. Яскравим прикладом стала постанова від 17 липня 2024 року у справі №600/548/23-а. Солдат помер від гострої серцево-судинної недостатності під час виконання бойових завдань. ВЛК чітко підтвердила, що захворювання пов’язане із захистом Батьківщини. Верховний Суд визнав, що Постанова №168 не обмежується лише випадками поранень, і зобов’язав Міноборони виплатити матері військового повні 15 мільйонів гривень.
Аналогічна позиція була висловлена 22 серпня 2024 року у справі №380/9868/23 Молодший сержант помер від ішемічної хвороби серця під час безпосередньої участі в бойових діях. ВЛК знову підтвердила причинний зв’язок смерті зі службою. Верховний Суд залишив рішення нижчих інстанцій в силі та зобов’язав Міноборони виплатити 15 мільйонів гривень дружині та неповнолітнім дітям військового.
Таким чином, раніше практика ВС була чіткою: смерть від захворювання, якщо ВЛК встановила її зв’язок із захистом Батьківщини, давала сім’ї право на максимальну виплату.
У цих справах Верховний Суд виходив з того, що смерть, пов’язана зі службою під час воєнного стану, охоплюється метою Постанови №168 як соціальної гарантії.
Але все кардинально змінилося 16 червня 2026 року у справі №620/10029/24. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду (головуючий – Кравчук В.М., судді: Бевзенко В.М., Берназюк Я.О., Бучик А.Ю., Єзеров А.А., Коваленко Н.В., Рибачук А.І., Стародуб О.П., Тацій Л.В., Чиркін С.М., Шарапа В.М., Шевцова Н.В.) відступила від попередніх висновків.
Суть справи: майор помер від гострої печінково-ниркової недостатності. Акт службового розслідування та висновок Центральної ВЛК підтвердили, що захворювання та причина смерті пов’язані із захистом Батьківщини і виконанням бойових завдань. Сім’я (батьки, дружина та малолітній син) розраховували отримати 15 млн грн.
Суди нижчої інстанції (Чернігівський окружний та Шостий апеляційний) задовольнили позов, як це до цього в аналогічних справах робили інші суди. Однак Верховний Суд скасував їхні рішення і відмовив у виплаті.
Позиція ВС у справі №620/10029/24:
- Пункт 2 Постанови №168 має дві самостійні підстави: загибель у період воєнного стану та смерть внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва).
- Смерть від захворювання, навіть за наявності висновку ВЛК, не є підставою для 15 млн грн.
- Висновок ВЛК про зв’язок хвороби зі службою сам по собі недостатній – потрібен прямий причинний зв’язок саме з пораненням.
- 15 мільйонів – це виняткова гарантія, яку не можна тлумачити широко.
Це рішення фактично закрило можливість отримання 15 млн грн для тисяч сімей, в яких військові померли від хвороб (інфаркти, інсульти, загострення хронічних захворювань), навіть якщо ВЛК підтверджувала зв’язок зі службою. Тепер такі сім’ї можуть розраховувати лише на значно меншу виплату за загальним порядком – приблизно 1,8 млн грн.
Виплати під час полону – найгостріша тема
Якщо виплата 15 мільйонів стосується сімей загиблих, то виплати під час полону створюють зовсім інший тип конфліктів, а саме сімейних.
За чинним порядком (з лютого 2025 року, коли ввели в дію Закон 3995-IX) 50% грошового забезпечення йде родичам, а друга половина накопичується на рахунку військовослужбовця. Багато сімей встигли отримати ці кошти ще за старими правилами, коли виплати у розмірі 100% отримували родичі, поки військовий був у полоні. Після звільнення з полону це часто призводило до судових позовів.
Один з найрезонансніших кейсів – історія військового Дмитра. Після повернення з російського полону він дізнався, що його мати витратила майже 4 мільйони гривень його зарплати та бойових виплат. За ці кошти купувалися квартири та автомобілі. Тепер син судиться з матір’ю, вимагаючи повернення половини коштів.
Подібні спори виникають і з дружинами. Нещодавно у медіа писали, що військовополонений Олександр Плотіцин, Герой України, який провів у російському полоні понад 32 місяці, після повернення виявив, що його колишня дружина — старший лейтенант поліції Житомирської області – нібито привласнила близько 4 мільйонів гривень державних виплат (грошове забезпечення), які перераховувалися на її рахунок під час його полону. Крім того, за його словами, жінка без його відома переоформила його квартиру на свою матір, виписала з неї спільних малолітніх дітей. Військовий звернувся до суду з вимогою захисту своїх прав і просить громадського розголосу, оскільки його колишня дружина продовжує зловживати службовим становищем.
Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2025 року у справі №176/2044/24 сформував важливу позицію: грошове забезпечення, отримане дружиною за період полону чоловіка, є спільним сумісним майном подружжя. Однак якщо дружина документально доведе, що витрачала ці кошти виключно на сімейні потреби (діти, ремонт спільного житла, лікування), суд може відмовити у стягненні половини.
Такі справи показують, наскільки вразливими стають сімейні стосунки, коли йдеться про великі гроші, отримані в екстремальних обставинах.
Практичні рекомендації щодо грошових виплат військовим
Щоб уникнути судових воєн після трагічних подій, військовослужбовцям та їхнім родинам варто заздалегідь подбати про правовий захист:
1. Якщо ви – військовий, складіть особисте розпорядження. Це найважливіший документ. У ньому можна чітко визначити, кому і в яких частках виплачуватимуться:
- грошове забезпечення під час полону;
- 15 мільйонів гривень у разі загибелі.
Документ складається в письмовій формі, підписується військовослужбовцем і зберігається в особовій справі у військовій частині. Це питання регулює Постанова КМУ №550 від 14.05.2024.
2. Укладіть шлюбний договір. Він дає змогу визначити режим майна (що є спільним, а що особистим), порядок розподілу грошових коштів, отриманих під час служби, та умови їх витрачання. Це особливо актуально для сімей, де один з подружжя може отримувати виплати за відсутності іншого.
3. Зберігайте всі документи. Рекомендується вести облік усіх витрат грошового забезпечення, отриманого родичами. Чеки, квитанції, договори купівлі-продажу можуть стати ключовими доказами в суді, якщо виникне спір про те, чи витрачалися кошти в інтересах сім’ї.
4. Консультуйтеся з юристом. Особливо важливо зробити це перед відправленням на службу або при зміні сімейного статусу. Юрист допоможе правильно скласти особисте розпорядження та шлюбний договір з урахуванням поточної судової практики.
Як практично отримати виплати: куди звертатися та що робити
Процедура отримання виплат залежить від їхнього виду, але загальний алгоритм подібний.
Для грошового забезпечення під час полону або зникнення безвісти родичі подають заяву до ТЦК та СП. До заяви додаються копії документів, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтво про шлюб, свідоцтва про народження тощо). Джерело: Наказ МОУ №45 від 25.01.2023.
Для отримання 15 мільйонів гривень (у разі загибелі) документи також подаються до ТЦК. Основний пакет включає заяву, свідоцтво про смерть, документи про родинні зв’язки, висновок ВЛК (якщо є) та інші підтвердження обставин загибелі. ТЦКСП перевіряє повноту пакета і передає його до обласного ТЦК, а потім – до Департаменту соціального забезпечення Міноборони. Джерело: додаток 2 до Наказу МОУ №45.
Важливий практичний момент – “хто встиг, той і отримав”: ТЦК та комісія Міноборони часто виплачують кошти тим родичам, які першими подали повний пакет документів. Якщо, наприклад, дружина подала заяву і отримала свою частку (або всю суму, якщо інших заяв не було), а дочка від першого шлюбу звернулася пізніше – їй можуть відмовити або запропонувати судовий порядок перерозподілу. Закон передбачає можливість перерозподілу часток, але на практиці це відбувається тільки через суд.
Тому рекомендація проста: усі члени сім’ї, які мають право, повинні якомога швидше подати заяви одночасно. Якщо хтось не може (перебуває за кордоном, не знає про загибель тощо) – інші родичі повинні повідомити ТЦК про всіх можливих отримувачів, щоб уникнути подальших спорів.
Отже, українське законодавство у сфері соціального захисту військовослужбовців та їхніх сімей продовжує активно розвиватися під впливом воєнних реалій. Однак, як показує практика 2022-2026 років, навіть добре прописані норми не завжди захищають від конфліктів і неоднозначного тлумачення.
