Понад три роки минуло від тоді, коли тодішній начальник ГУР Кирило Буданов обіцяв, що ЗСУ зі зброєю зайдуть в Крим влітку 2023 року. Зараз Україна ледь не щодня б’є по російській логістиці та інфраструктурі окупованого півострова, що скоротило поставки на лінію фронту А росіяни втікають назад у свої “сизрані” поки що існуючим путінським мостом через постійні вибухи, дефіцит палива та продуктів харчування, а також перебої з електропостачанням.
Російські пропагандисти усвідомлюють всю серйозність ситуації і навіть пророкують, що все може завершитися “висадкою українського морського десанту” в Крим. Та й деякі вітчизняні експерти заявляють про можливе звільнення півострова військовим шляхом. Головним спікером кримськї теми тепер є не Буданов, а командувач Сил безпілотних систем Роберт “Мадяр” Бровді. Він заявив про протилежну порівняно з 2023 роком ціль – змусити Москву вивести війська, а не наступати на них.
“Політарена” поспілкувалася з українськими військовими експертами про те, чим може завершитися українська операція в Криму.
Чому ЗСУ так і не увійшли в Крим в 2023 році
Заяви експертів про можливе звільнення Криму військовим шляхом ґрунтуються на тих самих спогадах більш ніж трирічної давності. У вересні 2022 року під час масштабного контрнаступу на Харківщині Україна повернула контроль над Балаклією та Куп’янськом. З’явилася можливість блискавично пройти трасою Н-26 через Сватове та Старобільськ, перерізати всі логістичні шляхи з боку РФ: підвіз боєприпасів, палива, провіанту, та підійти до Луганська з півночі через місто Щастя.
Водночас, 11 листопада 2022 року, після масштабного відступу російських військ на лівий берег Дніпра, українська армія звільнила Херсон, і з’явилася реальна можливість вийти до Перекопу та Мелітополя. Мета була перерізати всі шляхи до Кримського півострова.
Пам’ятаєте, як у медіа і соцмережах неслася тема контрнаступу? Її підігрівала і влада і військові експерти. Тоді на чолі української армії був Головнокомандувач Валерій Залужний. Вже у 2025, говорячи про невдалий літній наступ 2023 року, він згадав, як Україну підвели західні партнери з вчасною поставкою озброєння. А також зауважив, що військову кампанію перетворили на реаліті-шоу, а плани контрнаступу потрапили до Росії.
“Глибоке переосмислення результатів літнього наступу було зумовлено не лише реакцією на спробу перетворити такий важкий елемент війни на реаліті-шоу, де спочатку наші плани дивним чином потрапили до Росії, а потім його перебіг коментували в режимі онлайн різного роду віщуни і пророки, які згодом опинялися під санкціями або у розшуку. Провал цих планів я й досі боляче відчуваю”, – писав Залужний у своїй статті на ZN.UA.
Він наголосив, що основним фактором, що визначив “ступор у бойових діях при виконанні нами завдань наступальної операції 2023 року, була насамперед класична недостатність сил і засобів угруповань, що проводили наступальні дії”.
Контрнаступ, який концентрувався на Запорізькому напрямку, мав розпочатися у травні 2023 року, але розпочався у червні. Це ще один фактор, чому він став невдалим. Поки ЗСУ чекали на західне озброєння, росіяни встигли побудувати міцні укріплення. Ще на початку весни 2023 року вздовж берегової лінії під Євпаторією, Саками та Севастополем вирили окопи, збудували доти та підземні бункери.
Оборонними укріпленнями росіяни обладнали навіть заповідні місця від Балаклави до Ласпінської бухти. Не забули й про Вірменськ із Перекопом. Крім того, на той час вже було завершено будівництво “Лінії Суровікіна” – ешелонованої системи фортифікаційних споруд на півдні та сході України.
Крім того, ЗСУ в ті часи ще не використовували ударні дрони, БПЛА майже не було. На відміну від росіян, які застосовували дрони для аеророзвідки і виявлення української бронетехніки та позицій.
Переваги сучасної війни: дрони змінили розстановку сил, і Крим став “як на долоні“
Зараз – зовсім інша річ. Мінні поля, надолби та окопи – це елементи війни минулого. Сьогодні, окрім активності СБУ в районі Керчі, варто відзначити результати українських сил безпілотних систем, які системно вичищають тимчасово окупований Крим від елементів російської ППО, а аткож вдало б’ють по НПЗ та місцям зберігання палива.
Лише за минулі вихідні в районі Джанкоя було вражено РЛС СТ-68У (радянська станція, яка призначена для виявлення маловисотних цілей, причому в несприятливих погодних умовах та за серйозних радіоперешкод). Крім цього, уражені три простіші берегові РЛС: в районі селища Чорноморське (півострів Тарханкут), озера Донузлав та під Євпаторією.
Працювати українськими безпілотниками за таких умов стало набагато комфортніше. Шлях із заходу від Криму для БПЛА фактично відкритий.
В останні тижні Україна послідовно завдає ударів дронами по кримській логістиці: під атаки потрапляють нафтобази, пороми, порти, мости, залізнична інфраструктура та енергетичні об’єкти, зокрема ТЕЦ, які працюють на газі. На півострові немає палива, перебої з електропостачанням, проблеми з поромною переправою та величезні черги на виїзд через Керченський міст.
Виникає резонне питання, а навіщо для звільнення Криму в такій ситуації використовувати “живу силу” ЗСУ? Тим більше, що при наступі втрати щонайменше втричі більше, ніж в обороні. Тим більше, якщо мова про морський десант. Великих десантних кораблів Сили оборони не мають. Навіть невеликих нема. Є човни і катери для диверсійної діяльності, і вони ризикують опинитися під ударом російських ударних гелікоптерів, баражуючих боєприпасів, дронів і керованих авіабомб.
У такому разі буде багато втрат саме в морі, і врятувати поранених буде вкрай складно, практично неможливо. А якщо десант і висадиться, то як здійснювати його підтримку? Необхідно підвезення боєкомплектів, провізії, вивезення поранених, ротація, відправка підкріплення.
“Якщо на Кримський півострів і зайде якийсь контингент Сил оборони України, то він матиме ту саму проблему, з якою стикаються зараз росіяни. Це питання логістики. Тобто висадити десант – це одна річ. А підтримувати його – набагато, набагато складніше”, – розповів “Політарені” експерт із безпеки Центру Розумкова, підполковник запасу Олексій Мельник.
Як він нагадує, що коли українська армія звільняла Харківську область, Херсон та правий берег Херсонської області, то позаду була материкова територія України. Тобто, з логістикою жодних проблем не існувало, без проблем підвозили все необхідне.
Блокада Криму – ключ до успіху України
“Ось згадаємо операцію часів Другої світової війни Overlord, висадження союзників у Нормандії. 156 тисяч людей, сім тисяч суден, 11 тисяч літаків. Питання, а в нас щось подібне є, ну, хоча б половина від цих цифр? Звісно, ні. Зайвих ресурсів ми не маємо, людей немає. Пускатися в подібну авантюру – це ми тоді стаємо на те саме місце, на якому зараз знаходиться Російська Федерація”, – сказав “Політарені” експерт Українського інституту майбутнього, колишній співробітник СБУ Іван Ступак.
На його переконання, ворога в Криму необхідно тиснути блокадою і лише блокадою. Тим більше, що її результати на сьогодні просто чудові. Велика техніка російської армії – необхідне паливо. Баггі та квадроцикли – це теж паливо. Радіоелектронна боротьба, FPV-дрони – це все на акумуляторах. Але вони заряджаються від генераторів, для роботи яких потрібний дизель або бензин. А палива нема. І продукти харчування теж треба звідкись завозити, адже “сухопутний коридор” у Крим вже під контролем українських ударних дронів.
“У нас зараз завдання – зробити Крим максимально непридатним для ворога, я маю на увазі насамперед російських військових. А всі шляхи відходу перекривати не треба – треба залишити Кримський міст, щоб могло вийти мирне населення. Тобто яке, власне, теж окупанти”, – каже Ступак.
Довідка. За даними Державної служби статистики України, до 2014 року в Автономній республіці Крим (включно з Севастополем) проживало близько 1,95 мільйона осіб. Станом на 2026 рік, за деякими російськими даними, населення всього Кримського півострова складає близько 2,5 мільйонів осіб, з яких до 500 тисяч проживає у Севастополі.
Нині із Кримського півострова мирні жителі активно виїжджають: черги через міст складають до 4 тисяч автомобілів. У принципі, довжина моста – 19 км. Тобто пішки шлях можна подолати лише за чотири години.
“Може виникнути ситуація, коли РФ просто не зможе зберегти свою присутність у Криму. Якщо ці тенденції, за якими зараз розвиваються події, збережуться на наступний місяць-два, то Крим просто стане непридатним для життя. Місцеві жителі у сільській місцевості зможуть (вижити). А от мешканці Севастополя, Сімферополя та великих курортних міст – там вже проблематично”, – каже Мельник.
Він ввадає, що “ні з якою військовою операцією не треба поспішати”, а почекати ще місяць. “Я думаю, що так буде краще”, – резюмує він.
Що ж до повного звільнення Криму від російських окупантів, то, на думку експертів, воно цілком реальне і станеться після звільнення Херсонської та Запорізької областей. Щоб було зручніше підвозити із материкової частини України все необхідне.
