У 2026 році Україна продовжує утримувати лідируючі позиції у світі за рівнем поширення віртуальних активів та криптовалют (цифрових “валют”, які не мають фізичного втілення).
За даними американської компанії Chainalysis, яка спеціалізується на аналізі блокчейну (бази даних криптовалют), українці використовують цифрові активи не лише для інвестицій, але й як засіб збереження капіталу в умовах воєнного стану та економічної нестабільності. Україна посідає восьме місце за кількістю тримачів "крипти", її випереджають в цьому лише Індія, США, Пакистан та деякі інші країни. Але криптовалюти – це не тільки інвестиції, але й частина тіньової економіки та відмивання грошей.
Прийнятий у 2023 році Закон України “Про віртуальні активи” заклав фундаментальне правове поле для регулювання ринку, проте багато питань досі залишаються відкритими. Закон є, але він не набрав чинності, оскільки для цього потрібно прийняття змін до Податкового кодексу, які зафіксовані в проєкті 10225-д від 24.04.2025. Станом на 2026 рік ці зміни ще не ухвалені, тому повноцінне регулювання ринку криптоактивів залишається відкладеним.
У 2025-2026 роках Верховна Рада та Кабмін продовжили роботу над інтеграцією віртуальних валют у податкове, цивільне та фінансове законодавство.
Сьогодні криптоактиви в Україні вже не вважаються “чорною зоною”, але їхній правовий статус все ще має суттєві прогалини. Відсутність чіткого механізму оподаткування операцій з віртуальними активами, проблеми з доказуванням права власності в суді та високий рівень шахрайства створюють серйозні ризики для користувачів.
Віртуальні активи (криптоактиви), криптовалюта, токени: поняття та правовий статус в Україні
Згідно із Законом України “Про віртуальні активи”, такими активами вважаються нематеріальні блага, що є об’єктом цивільних прав, мають вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі. Існування та оборотоздатність такого активу забезпечується системою обороту віртуальних активів (Стаття 1).
Віртуальні активи ще називають криптоактивами. І хоча цей термін не закріплено в українському законодавстві, його використовують в Європі. Зокрема, у Регламенті Європейського Парламенту та Ради ЄС №2023/1114 від 31 травня 2023 року про ринки криптоактивів.
Документ поділяє віртуальні активи на два основні види:
- Незабезпечені віртуальні активи. Конкретно законодавець не вказує їхній перелік, але має на увазі, наприклад, Bitcoin або Ethereum. Такі “валюти” не посвідчують жодних майнових або немайнових прав. Тобто це просто цифровий актив, який існує сам по собі і не дає вам автоматичного права вимагати щось у когось (гроші, товар тощо). Його цінність залежить лише від попиту та пропозиції на ринку (ст. 4). Варто зазначити, що поняття “криптовалюта” відсутнє як і в Законі “Про віртуальні активи”, так і в проєкті 10225-д. Але його використовують податківці.
- Забезпечені віртуальні активи – це токени, які “прив’язані” до чогось реального. Вони посвідчують майнові права, зокрема право вимоги на інші об’єкти цивільних прав (гроші, золото, нерухомість тощо). Тобто володіючи таким токеном, фактично є право вимагати від емітента виконання певного зобов’язання (ст. 4).
Окремо документ виділяє фінансові віртуальні активи:
- ЗВА(ВЦ) – це віртуальний актив, забезпечений валютними цінностями (гривня, долар, євро тощо). Найпоширеніший приклад – стейблкоїни типу USDT, які “прив’язані” до долара.
- ЗВА(ФІ) – це віртуальний актив, забезпечений цінним папером(акції, облігації, ф’ючерси тощо). Тобто такий токен представляє частку в реальних фінансових інструментах.
Віртуальні активи не є засобом платежу на території України і не можуть бути предметом обміну на товари, роботи чи послуги (ч. 7 ст. 4).
Право власності на віртуальний актив підтверджується володінням ключем (засобом доступу). Володілець ключа вважається власником, якщо немає рішення суду про інше (Стаття 6).
Важливим кроком стало визнання віртуальних активів об’єктом цивільних прав (стаття 177 Цивільного кодексу України). Це дозволяє використовувати їх у цивільному обороті, включати до складу спадщини, спільного майна подружжя. Однак повноцінного статусу “майна” вони ще не отримали, що створює проблеми в судових спорах.
Що ще запроваджує Закон “Про віртуальні активи”
Він ввів обов’язкове ліцензування для всіх професійних учасників ринку. Тепер біржі, обмінники, сервіси гаманців, які зберігають “крипт” для клієнтів, зобов’язані отримати спеціальний дозвіл. Без нього діяльність вважається незаконною.
Для отримання ліцензії встановлюються жорсткі вимоги: мінімальний статутний капітал (від 35 до 70 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян залежно від виду діяльності), бездоганна ділова репутація керівників і власників, а також прозора структура власності. Крім того, закон забороняє працювати компаніям, пов’язаним з РФ.
У сфері державного регулювання закон чітко розподіляє повноваження. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідає за регулювання більшості віртуальних активів, а Національний банк України – за стейблкоїни, прив’язані до валютних цінностей.
Також передбачається створення єдиного Державного реєстру постачальників послуг, де буде публічна інформація про всіх ліцензованих гравців ринку.
Що пропонує законопроєкт №10225-д щодо віртуальних активів
Закон України “Про віртуальні активи” 2022 року і законопроєкт №10225-д йдуть рука об руку. Перший створює загальне правове поле, а другий деталізує регулювання та умови роботи ринку.
Базовий закон "Про віртуальні активи" набере чинності тільки після прийняття цього податкового та регуляторного пакету.
Проєкт №10225-д пропонує низку важливих нововведень:
- По-перше, він чітко класифікує віртуальні активи: токени з прив’язкою до активів (стабільні), токени електронних грошей та інші токени (включаючи звичайні криптовалюти). Для кожного типу вводяться окремі правила емісії, обігу та захисту інвесторів.
- По-друге, законопроєкт суттєво розширює регулювання публічної пропозиції (ICO/IDO). Тепер запуск нових токенів вимагає обов’язкової підготовки та оприлюднення “білої книги”, розкриття інформації про ризики, команду та умови випуску. Це має зробити ринок прозорішим і зменшити кількість шахрайських проєктів.
- По-третє, закон вводить обов’язкову авторизацію для постачальників послуг (бірж, обмінників). Без дозволу працювати буде неможливо, а вимоги до статутного капіталу, репутації та кібербезпеки стають жорсткішими.
- Щодо майнінгу – законопроєкт визнає його підприємницькою діяльністю. Майнери зможуть працювати легально, сплачувати податки.
- Крім того, документ передбачає створення Державного реєстру постачальників послуг та посилення контролю за відмиванням коштів через “крипту”. Також з’являються правила для P2P-торгівлі (так називають прямий обмін між людьми без біржи) та захисту прав роздрібних інвесторів (зокрема, право на відмову від угоди).
Загалом 10225-д має вивести ринок з “сірої зони”, але водночас значно підвищує вимоги до прозорості та відповідальності учасників.
Оподаткування криптоактивів у 2026 році та обов’язкове декларування
Оподаткування операцій з віртуальними активами регулюється Податковим кодексом України (зі змінами 2025-2026 років). Прибуток від продажу, обміну або іншого відчуження криптоактивів оподатковується як дохід фізичної особи за ставкою 18% ПДФО + 1,5% військового збору.
Курсова різниця при продажу враховується на дату операції за офіційним курсом НБУ.
Державні службовці, поліцейські, прокурори, депутати або будь-які інші суб’єкти декларування зобов’язані вказувати віртуальні активи (зокрема криптовалюту) у своїй щорічній декларації (пункт 6 частина 1 стаття 46 Закону України “Про запобігання корупції”). Законодавець використовую термін “нематеріальні активи”. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у своїх офіційних роз’ясненнях відносить віртуальні активи (зокрема Bitcoin, Ethereum, USDT та інші токени) саме до цієї категорії.
За даними Opendatabot, у 2025 році українські посадовці подали 2 861 декларацію, в якій вказали криптовалюту. Це на 16% більше, ніж у 2024 році.
Найактивніше криптоактиви декларують представники силового блоку. Лідером стала Національна поліція – 548 декларацій (19% від загальної кількості). На другому місці – працівники прокуратури (358 декларацій), на третьому – військовослужбовці ЗСУ (240 декларацій). Також значну кількість подали судді та представники місцевих рад.
Найбільше декларацій з криптовалютою подали в Києві – 820. Далі йде Київщина (277), Дніпропетровщина (215), Харківщина (200) та Львівщина (174).
Серед народних депутатів криптовалюту задекларували лише 16 осіб. Рекордсменом став голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко – він вказав 80 BTC, що на момент подання декларації коштувало близько 223 млн грн.
Абсолютний рекордсмен серед усіх декларантів – депутат Хмельницької районної ради Олександр Кізляр. Він задекларував 100 BTC на суму понад 278,8 млн грн. У його портфелі також 1 000 ETH.
А в квінті обговорювали резонансну новину: за даними InCrypted, офіцер відділення цивільно-військового співробітництва Святошинського ТЦК у Києві задекларував володіння 4716 Ethereum, оцінивши цей актив усього в 195 тисяч гривень. За ринковими цінами така кількість ETH коштує близько 10 мільйонів доларів. Така розбіжність у вартості одразу викликала численні питання.
Проблема ринку криптоактивів: між тінню та легальністю
Офіційний легальний вивід криптовалюти в Україні став досить складним і обмеженим процесом у 2026 році. Після посилення регулювання банкам заборонено працювати з неавторизованими іноземними біржами. А прямі перекази з популярних платформ на українські картки часто блокуються або вимагають тривалої верифікації.
Раніше все було значно простіше. Банки спокійно приймали платежі від іноземних бірж, а багато українців без проблем продавали “крипту” і виводили гривню або інші валюти на свої рахунки. Тепер же легальний шлях вимагає використання тільки ліцензованих в Україні платформ, що значно звужує вибір і підвищує комісії.
Через ці жорсткі умови значна частина ринку перейшла в тіньовий сегмент. Існує велика мережа нелегальних обмінників, які за підвищену комісію (часто 5-10% і більше, проте “економите” на податках) дозволяють швидко вивести криптовалюту і отримати гроші. Такі сервіси працюють, наприклад, через Telegram-боти, посередників і не вимагають повної верифікації.
Ще один популярний спосіб – P2P-торгівля (peer-to-peer). Як уже зазначалося вище, це прямий обмін криптовалюти між людьми без участі біржі. Наприклад, ви відправляєте USDT покупцю, а він переказує вам гривню на картку. P2P-платформи залишаються одним з найпоширеніших способів виведення, хоча й несуть ризики шахрайства.
Така ситуація робить криптовалюту в Україні своєрідним “привидом” фінансової системи. Значна частина операцій проходить повз офіційний контроль, податки і статистику. Саме тому “крипта” залишається зручним інструментом для відмивання коштів, виведення капіталу за кордон і тіньових розрахунків.
Який стан ринку віртуальних активів в Україні на сьогодні
2026 рік є важливим перехідним етапом для ринку віртуальних активів в Україні. З одного боку, держава вже чітко заявила, що криптоактиви – це не “сіра зона”, а об’єкт цивільних прав, який можна володіти, успадковувати і захищати в суді. З іншого – повноцінне регулювання все ще відкладене через відсутність остаточного прийняття податкових змін (проєкт №10225-д). Це створює ситуацію, коли ринок існує в напівлегальному стані: офіційні правила є, але вони ще не повністю працюють.
У найближчі роки ключовим викликом для України стане баланс між захистом інтересів мільйонів громадян, які тримають “крипту”, і необхідністю вивести ринок з тіні. Якщо державі вдасться ефективно поєднати прозоре регулювання, розумне оподаткування та захист інвесторів, Україна має всі шанси стати одним з провідних крипто-хабів Європи. В іншому випадку ринок продовжить існувати “в тіні”, а держава втрачатиме значні податкові надходження та контроль за фінансовими потоками.
