Мешканці Києва, які втратили житло через масовані російські атаки, стикаються з трьома видами проблем: нарахування за послуги ЖКГ, відсутність виплат тим, хто жив в орендованій квартирі, але вона зазнала руйнувань, і третя проблема – визнання непридатних для проживання квартир придатними.
Про це під час засідання Київради розповіла керівниця Тимчасової контрольної комісії з питань відновлення об’єктів, пошкоджених/знищених внаслідок збройної агресії Росії Алла Шлапак, повідомляє кореспондент “Політарени”.
Саме у звіті вона виділила проблеми, з якими стикаються мешканці Києва чиє майно пошкоджене або зруйноване російськими обстрілами, та визначила шляхи вирішення цих проблем.
Тимчасову контрольну комісію (ТКК) створили у Київраді в листопаді 2025 року. Основними завданнями ТКК є здійснення контролю за витрачанням коштів, аналіз використання коштів, оцінка ефективності, прозорості та своєчасності виконання робіт, а також підготовка пропозицій щодо вдосконалення роботи головних розпорядників коштів, виділених на відновлення пошкоджених або зруйнованих житлових будинків.
Читайте також: Яку фінансову допомогу отримали кияни за пошкоджене обстрілами житло: відповідь КМДА
Як зазначила у своєму звіті Шлапак, в бюджеті на 2026 рік передбачені кошти на ремонт 291 пошкодженого житлового будинка. Основним виконавцем робіт призначили КП “Житлоінвестбуд-УКБ”.
“На жаль, 291 будинок – це не повний перелік, оскільки навіть у 2026 році, у січні, лютому та березні місяці у нас з’явилися додаткові будинки. На цей момент відбулося 10 засідань ТТК з них 2 виїзні”, – сказала Шлапак.
За її словами, члени ТКК постійно спілкуються з мешканцями і вирішують багато питань.
“Коли наша Тимчасова контрольна комісія починала працювати, обсяг фінансування на відновлення житлового фонду складав близько 300 млн грн. Завдяки вашій підтримці і роботі всіх профільних комісій, нам вдалося на сьогодні збільшити цю суму майже до 1,5 млрд грн”, – зазначила Шлапак.
Перша проблема, з якою стикаються мешканці Києва, це питання нарахування оплати за житлово-комунальні послуги в будинках, які постраждали від обстрілів.
“Саме в цій сесійній залі 8 вересня 2022 року, ми з вами одноголосно прийняли рішення щодо звільнення від сплати за житлово-комунальні послуги мешканців квартир, які постраждали від прильотів внаслідок російських атак. На жаль, станом на сьогодні, змушена доповісти, що це рішення не виконується. Крім “Київгазу”, який просто не може фізично надавати послугу, ніхто це рішення не виконує”, – наголосила Шлапак і зазначила, що на наступне засідання комісії, яке заплановано на 2 червня, запрошені всі надавачі комунальних послуг, а саме: КП “Київводоканал”, КП “Київтеплоенерго”, КП “Київкомунсервіс”, АТ “Київгаз” і ПРАТ ДТЕК “Київські електромережі”.
“Наше завдання – створити механізм для того, щоб наша з вами політична позиція, яку ми висловили, ще в 2022 році, стала реальною. Щоб ми не ховали очі від людей, які говорять про те, що незважаючи на те, що їхніх квартир немає, їм приходять і далі платіжки, або приходять нарахування неіснуючих боргів, що змушує людей йти і шукати правди”, – підкреслила Шлапак.
Другою проблемою, яка потребує вирішення, – виплати людям, які орендували житло в Києві, але втратили його через російський обстріл.
Шлапак навела як приклад, історію жінки-переселенки з Донеччини: “У 2022 році вона втекла з Донеччини з маленькою дитиною на руках. Ця жінка не поїхала жити в Європу, а зупинилася в Києві. Вона пішла працювати в київську школу вчителькою. З суботи на неділю 24 травня квартира на Лук’янівці, яку вона орендувала, була повністю знищена. Жінка вагітна і ще з однією дитиною на руках. Отже, ця жінка не має жодного права на жодну допомогу, передбачену київським міським бюджетом і державними програмами. Право на компенсацію має лише власник житла”.
Третя проблема – визнання квартир, що постраждали від вибухів, придатними для проживання, але в них неможливо проживати.
“Жінка. У неї двоє неповнолітніх дітей, які навчаються в школі. Вона живе з батьками чоловіка, який воює; один з батьків лежачий. Квартира в Дарницькому районі постраждала від вибуху. До приїзду тимчасової контрольної комісії, її квартиру визнавали придатною для життя. Лише спільними зусиллями ТКК ці люди отримали право на 40 тисяч допомоги та право на відповідні компенсації за оренду житла, щоб діти могли закінчити школу”, – навела ще один приклад Шлапак.
Зважаючи на накопичений досвід і практику спілкування з людьми, вона запропонувала рекомендації, як покращити ситуацію.
- По-перше. Пропонується внести зміни до постанови Кабінету Міністрів № 1178.
“Ми переконані в тому, що протиаварійні роботи, я не кажу про відновлення, протиаварійні роботи не мають затягуватися на 60 днів чи на 90 днів з тендерами і так далі. Ці роботи мають виконуватися набагато оперативніше”, – сказала Шлапак і додала, що вже досягнули домовленість з групою народних депутатів профільного комітету Верховної Ради України щодо окремої робочої наради стосовно цих процедур.
- По-друге – поінформованість людей.
“Люди недостатньо комунікують, ситуації недокомуніковані. По великому рахунку, телефони, куди люди можуть звертатися, є. Але я ще раз наголошую, як людина, яка особисто пережила цю трагедію у своїй квартирі, а з суботи на неділю повторно, повірте, що ніхто не біжить до штабу серед тих, у кого сталося горе. Люди займаються собою, рятуючи тих, хто залишився живий, і те, що залишилося цілим у квартирах. Тому поінформованість щодо кожного будинку має бути публічною”, – зауважила Шлапак.
У висновках і рекомендаціях вона попросила мера Києва Віталія Кличка доручити Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій вжити заходів щодо розробки та розміщення окремого розділу на сайті “Офіційний портал Києва”, щоб кожна людина за кожною адресою розуміла статус тих дій, які відбуваються в цьому будинку.
Шлапак також запропонувала зобов’язати районні в місті Києві державні адміністрації та комунальні підприємства в обов’язковому порядку забезпечувати публічну комунікацію з населенням, проводити громадські слухання з мешканцями на кожному важливому етапі здійснення робіт з відновлення житлового фонду.
Також Шлапак закликала надавачів комунальних послуг виконувати рішення Київської міської ради від 2022 року.
Ще одна рекомендація від неї – дотримуватися соціальної справедливості. Люди, чиє житло зазнало ушкоджень або руйнації, повинні отримувати всі передбачені законом і постановами виплати.
Також, на думку Шлапак, необхідно законодавчо врегулювати визнання квартири придатною чи непридатною для проживання.
“Це законодавче питання і ми накопичили достатньо матеріалів, щоб звернутися з врегулюванням цього питання на рівні Кабінету Міністрів і парламенту”, – зазначила вона.
“Дуже хочеться, щоб ця допомога дійсно була доступною тим, хто зазнає втрат під час російських атак”, – підсумувала Шлапак.
Читайте також: Який район Києва найбільше постраждав від атак РФ з 2022 року: всі цифри від КМДА і РДА про стан житлового фонду
