Європейський Союз може змінити свій підхід до надання фінансової та гуманітарної допомоги країнам, які підтримують держави-агресори або режими-ізгої, зокрема Росію та Іран.
Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас під час зустрічі міністрів із розвитку в Брюсселі, повідомляє Euractiv.
За словами Каллас, в умовах жорсткої геополітичної конкуренції та міжнародних конфліктів Євросоюз має діяти більш прагматично і зробити свою зовнішню допомогу «більш стратегічною». Вона наголосила, що якщо країна-партнер відкрито підігрує Москві чи Тегерану, Брюссель повинен мати юридичні та політичні інструменти для реагування.
“Якщо наш партнер підтримує Росію чи Іран, нам необхідно мати можливість переглядати співпрацю із цими країнами. Це дуже делікатний баланс — не йдеться про повне припинення всієї підтримки, але ми маємо пам’ятати, що Європа має свої інтереси. Якщо ми фінансуємо проєкти для допомоги певним країнам, а ці ресурси фактично йдуть нашим конкурентам, ми повинні переглянути свій підхід”, — зазначила Каллас.
Голова дипломатії ЄС поки не уточнила, який саме механізм буде впроваджено для прив’язки фінансування до політичної позиції країн-отримувачів. Проте дискусія розгортається на тлі формування нової інвестиційної стратегії ЄС Global Gateway обсягом 300 мільярдів євро, яка закладається у наступний семирічний бюджет блоку.
Цю позицію підтримав і комісар ЄС з питань розвитку Йозеф Сікела. Він зауважив, що в сучасному світі інфраструктурні інвестиції та ланцюги постачання перетворилися на інструменти політичного тиску та впливу.
“У світі, де інвестиції, інфраструктура та логістичні ланцюги стали інструментом влади, зовнішня політика не може бути сентиментальною”, — підкреслив Сікела, натякаючи на необхідність надання пріоритету європейським компаніям та захисту інтересів безпеки ЄС.
Для України подібна ініціатива є важливим кроком у межах посилення міжнародного тиску на Кремль. Якщо механізм буде схвалено, це дозволить обмежити європейське фінансування для тих країн третього світу, які допомагають Росії обходити санкції або забезпечують Тегеран і Москву політичною підтримкою на міжнародній арені.
