Чеська програма закупівлі артилерійських снарядів для потреб Збройних сил України, яка донедавна була одним із головних джерел наповнення українських складів, зіткнулася з критичним браком фінансування.
Про це повідомляє видання Irozhlas з посиланням на аналітику журналіста Ондржея Гоуски.
Попри наявність вільного ресурсу боєприпасів на світовому ринку, міжнародні партнери почали скорочувати обсяги внесків. Це ставить під загрозу подальше функціонування схеми, яка раніше покривала до 50% усіх потреб української артилерії, зокрема понад половину критично важливих снарядів калібру 155 мм.
Читайте також: Протягом 2025 року Чехія передала Україні майже 2 млн снарядів
Згідно з матеріалом, найбільші країни-учасниці, такі як Німеччина, Нідерланди та Данія, останнім часом демонструють значно меншу готовність інвестувати в ініціативу. Журналісти виділяють кілька ключових факторів, що спричинили це “охолодження”: від загальної заборгованості європейських економік до зміщення фокусу уваги на конфлікт на Близькому Сході. Крім того, деякі партнери висловлюють невдоволення тим, що сама Чеська Республіка не вносить прямих фінансових коштів у закупівлі, хоча її бюджет отримує значні дивіденди у вигляді податкових надходжень від діяльності чеських оборонних підприємств, залучених до процесу.
Попри те, що логістична та координаційна мережа Чехії залишається повністю робочою та ефективною, без нових фінансових траншів її можливості фактично вичерпуються. Аналітики застерігають, що уповільнення фінансування безпосередньо вплине на інтенсивність вогню ЗСУ на фронті. В умовах, коли артилерія залишається вирішальним фактором оборони, припинення стабільних поставок може призвести до чергового снарядного голоду в найгарячіших точках бойових дій.
Чеська допомога для України
Варто нагадати, що Прага відіграє ключову роль у постачанні артилерійських боєприпасів для ЗСУ через свою унікальну ініціативу, залучаючи кошти союзників по НАТО для викупу снарядів у третіх країн. Попри попередні запевнення президента Петра Павела про стабільність цієї програми, результати парламентських виборів у Чехії внесли певну невизначеність.
Переможець перегонів Андре Бабіш заявив про намір припинити виділення бюджетних коштів на озброєння для України, зауваживши, що подальша доля «снарядної ініціативи» остаточно вирішиться у січні. Водночас у Євросоюзі запевняють, що зміна уряду в Празі не повинна критично вплинути на вже погоджені поставки боєприпасів.
Попри політичні дискусії щодо військової допомоги, чеський уряд оперативно відгукнувся на енергетичну кризу в Україні, спричинену масованими російськими атаками у січні. Прага виділила 500 тисяч доларів на термінову закупівлю генераторів для підтримки життєдіяльності прифронтових регіонів. Разом з тим, на рівні Європейського Союзу Чехія, поряд з Угорщиною та Словаччиною, отримала звільнення від прямих фінансових зобов’язань у межах пакета допомоги Україні обсягом 90 млрд євро на 2026–2027 роки.
