Лютий 2026 року увійде в історію лівобережжя столиці як місяць “великого холоду”. Після того, як ТЕЦ-4 була зруйнована через систематичні ракетні атаки Росії, Дніпровський район опинився в ситуації, де життя вимірюється не планами на майбутнє, а градусами тепла у квартирі. Опалювальний сезон завершився достроково офіційним і сухим повідомленням: через критичні пошкодження тепло в будинки не повернеться до весни. На вулиці — мінус 20, у квартирах — від +5 до +10.
Серед мешканців району вже гуляє жарт: по якій би ТЕЦ в Україні не били — без тепла і світла все одно сидітиме лівий берег. Хоча ситуація з електрикою у Києві зараз плюс-мінус однакова, лівобережжя вважається найбільш “аварійним” через складну ситуацію з опаленням, яке неможливо відновити. Мешканці розповідали, що під час кожної атаки буквально виглядали у вікна в бік станції, намагаючись подумки, а то й руками закрити її від ударів.
“Народна інженерія” та домашні фортеці
Мешканці згадують досвід 90-х: вікна заклеєні щільною ізоляційною стрічкою, щілини закладені ковдрами. Вони встановлюють туристичні намети в квартирах, бо температура всередині них вища на два-три градуси. Але головний страх зараз — розірвані батареї. Труби лопаються від морозу по всьому лівобережжю, і це справжня біда не лише Дніпровського, а й Деснянського і Дарницького районів. Та й на правому березі у Печерському і Голосіївському районі таке траплялося. Кількість будинків з аваріями зростає щодня, тому мешканці самостійно ходять у підвали, намагаються гріти комунікації та зливати теплу воду, аби лід не розірвав систему опалення остаточно.
Місцева жителька Ольга, мати двох дітей (5 та 11 років), Дарницька площа:
“Складно не зрозуміти, що опалення не буде, коли під час чергового удару в батареях починає знайомо “цокати”. Цей звук викликав жах весь січень, він лякав більше за вибухи, бо означав, що тепло зникає. Цього разу — вже назовсім. Зараз наш “пункт незламності” — це матрац на кухні біля газової плити. Поки діти вдома, я намагаюся тримати їх лише там, це наш єдиний шанс зігрітися, бо газ — це зараз “джекпот”. Освітлення вдома можна зробити: гірлянди, акумуляторні лампи, а от з теплом складніше.
На ніч ми збираємося всі разом, вкладаю спати у нагрітій за допомогою газу кухні, на ніч вимикаю газ і вранці вмикаю знову, бо через вологу погоду на вікнах намерзає лід. Молодшого одягаю у зимовий вуличний комбінезон поверх термобілизни та вовняних речей, старшу — у найтепліші светри, і всіх під три ковдри і обкладаю пляшками з гарячою водою. Коли водопостачання не було, ми просто виходили на вулицю, набирали сніг у відра і топили його на плиті, щоб була хоча б технічна”.
Рятувальні намети: робота і навчання серед криги
На вулиці Каунаській червоні намети ДСНС стали для багатьох єдиним місцем, де можна зарядити телефон і відчути тепло теплової гармати. Сьогодні в таких наметах можна побачити сюрреалістичну картину: дорослі з ноутбуками працюють, бо вдома світла немає по 20-30 годин, а поруч діти вчаться дистанційно, намагаючись почути вчителя через шум генератора.
Працівник поліції, черговий на пункті обігріву на вулиці Каунаській:
“Щодня приходить близько 30 осіб, – каже поліцейський. – Ми чергуємо змінами, і потік людей не припиняється. Все залежить від графіків: у когось світло є, вони вдома, у когось виключають, і вони одразу тягнуться до нас. Найчастіше приходять літні люди з навколишніх висоток. Питання у всіх однакові: чи можна зарядитись і погрітися? Зараз зима, і люди найбільше бояться саме того, що тепла і електрики на районі вже не буде. Для мене не дуже важливо, щоб хтось знав про мою роботу. Мені важливо, щоб мешканці отримували тут те, що їм зараз критично потрібно: тепло та електрику. Як ми самі переживаємо? Ну, як всі. Тримаємося”.
Рятувальник ДСНС, черговий пункту обігріву на вулиці Краківській:
“Ми працюємо цілодобово. Якщо в квартирі стає зовсім нестерпно, тут можна перечекати і навіть поспати, ми це дозволяємо. Обігріваємося генераторами та теплопушками, для дітей завжди є розмальовки, наклейки та невеликі книжки, не засумують вони тут. Контролюємо, щоб виконувались всі норми пожежної безпеки. Але в разі повітряної тривоги ми просимо людей переміститися в найближче капітальне укриття. Намет не захистить від уламків”.
Освіта в умовах “заморозки”
Ситуація із закладами освіти розділилася: кілька шкіл у районі, що мають автономні котельні, працюють як пункти обігріву для мешканців навколишніх будинків. Інші ж ліцеї, де немає технічної можливості підтримувати тепло, змушені залишатися на дистанційному форматі навчання.
Вчителька місцевого ліцею:
“Ще з 2022 року була міська програма опорних пунктів обігріву, і в нашому районі деякі школи мають котельні, врізані в систему. Вони працюють як центри для мікрорайонів. Але в нашому ліцеї такого не передбачалось, котельні немає. Ми чекаємо офіційну інформацію, але найімовірніше, будемо вчитися дистанційно до потепління хоча б до +5 градусів.
З понеділка буде працювати чергова група для 1-6 класів, але в класах дуже холодно. Садочки намагаються переводити дітей туди, де є великі генератори, але частіше батьки залишають дітей вдома. Де садочки працюють, там батьки купують обігрівачі, або приносять з дому. Всі дорослі зараз намагаються зробити так, щоб діти якомога менше відчували на собі наслідки цих атак. Наприклад, кухарі в садочках часто працюють і вночі, коли дають світло, щоб зранку у дітей була гаряча їжа”.
Читайте також: На відновлення Дарницької ТЕЦ знадобиться близько 2-х місяців: об’єкт отримав критичні пошкодження, — Кличко
Гуртки при +8 та межа можливостей техніки
Організація дитячого дозвілля та навчання в районі тепер нагадує логістичний квест. Через морози та відключення техніка часто виходить з ладу — генератори та інвертори просто не витримують ані екстремального навантаження, ані низьких температур. Попри це, дитячі секції продовжують працювати там, де це фізично можливо.
Місцевий житель Олексій, Харківське шосе:
“Діти до всього звикають швидше за дорослих. Моя старша продовжує ходити на бальні танці, хоча в студії зараз стабільні +8 градусів. Тренуватися доводиться у термобілизні та верхньому одязі. Молодший так само не пропускає футбол. Батьки та тренери намагаються підтримувати цей процес, щоб діти не сиділи цілодобово в холодних квартирах і не зациклювалися на ракетних атаках”.
Читайте також: Район ТЕЦ-4 залишається критичною точкою на енергокарті Києва, — Міненерго
“Скляні пастки” новобудов: обстановка в “кольоровому” ЖК
Сучасні житлові комплекси, як-от “Комфорт-Таун”, також опинилися у важкій ситуації. Повна залежність від електрики та відсутність опалення від ТЕЦ-4 зробила їх практично непридатними для життя в мінус 20 морозу.
“Ми ставимо туристичні намети прямо посеред квартири на ліжка, так на 2 градуси тепліше. Їжу готуємо на портативних пальниках. Через постійні аварії мереж світло зникає на добу і більше. Станції EcoFlow не встигають зарядитися, їх вистачає лише на критичні потреби. Буває, що світло є в під’їзді, але не в квартирі. Люди пишуть звернення, там тисячі жителів, діти, літні люди — всі просто замерзають у своїх домівках”, – розповіла “Політарені” одна з мешканок ЖК.
Чи є у Дніпровському районі анонсовані мобільні кухні:
Мобільних кухонь, розгортання яких анонсувала Юлія Свириденко для постраждалих районів, у Дніпровському районі наразі не видно. Мешканці не знають, де вони мають бути, і чи з’являться взагалі. Поки що функцію “мобільних кухонь” виконують газові плити в “хрущовках”, куди сусіди з новобудов приходять закип’ятити воду, та нічні зміни кухарів у садочках.
Найважче — це морозні ночі. Люди намагаються максимально нагріти квартири будь-якими доступними способами і йдуть у “пункти незламності”, щоб зарядити всі можливі пристрої, наповнити гарячою водою грілки та пляшки, які вкладають дітям у ліжко для тепла. Попри обіцянки влади мінімізувати відключення електрики в районі, реальність інша: через постійні атаки на енергетику світла немає по 20 і більше годин.
Читайте також: Для будинків без опалення у двох районах Києва підвищили подачу електроенергії, – ДТЕК
На розбиту ТЕЦ-4 за останні тижні приїжджали дивитися чи не всі на світі: від міністра енергетики Шмигаля до Генсека НАТО Марка Рютте. Там були і голова Мінрегіону Кулеба, і мер Кличко, і різні міжнародні організації та посли. Проте для мешканців району ці візити виглядають радше як “екскурсії”: посадовці оглядають руйнування, але ніхто не дає чітких прогнозів.
Читайте також: Рютте на власні очі побачив наслідки російського удару по київській ТЕЦ
Люди бояться найгіршого: відновлення станції настільки складне, що без опалення можна залишитися не лише зараз, а й наступного сезону, як мінімум.
