26 квітня виповнюється 40 років з моменту аварії на Чорнобильській АЕС. З цього приводу Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 16 квітня провів у м. Славутич комітетські слухання: “40 років Чорнобильської катастрофи: реалії сьогодення та виклики майбутнього”.
Про це повідомляє кореспондент “Політарени”.
До заходу були залучені народні депутати, міністри, посадовці, керівники Чорнобильської АЕС, громадські організації, які представляють інтереси “чорнобильців”.
Голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова (фракція “Слуга народу”) звернула увагу присутніх на те, що Російська Федерація продовжує створювати в Україні ядерну небезпеку.
“Ворог захопив Запорізьку атомну станцію, яку використовує як військовий об’єкт. Також ми пам’ятаємо, як 24 лютого 2022 року російська армія рухалася на Київ саме через Чорнобильську АЕС. І нещодавній випадок, який стався 14 лютого 2025 року, коли запущений ворогом “шахед” влучив в укриття четвертого реактора і завдав руйнування обшивці”, – нагадала Третьякова.
Директор із забезпечення діяльності ДСП ЧАЕС Сергій Калашник заспокоїв присутніх: “Було пікове підвищення фону усього на 45 секунд, саме в момент влучання, а потім через 15 хвилин фон повернувся до тих показників, які були до того. Таким він зберігається і зараз. Пошкодження несучих конструкцій локалізуючої споруди об’єкта “Укриття”, нового безпечного конфайнмента внаслідок влучання ударного дрона 14 лютого 2025 року та наслідків гасіння пожежі не зафіксовано. Можу вас запевнити, що небезпеки немає”.
За словами Калашника, отвір, який утворився в результаті влучання “шахеда”, фахівці одразу ж залатали, але тепер потрібні роботи для відновлення Арки реактора за всіма технологіями.
Також Калашник повідомив, що Чорнобильська станція зараз задіяна в мережах “Укренерго”, і Київ живиться через її інфраструктурні об’єкти.
Разом з тим є і проблемні питання, серед яких дефіцит бюджетного фінансування 219 млн 036 тис. грн, у тому числі:
- на виплату заробітної плати — 67 млн 339 тис. грн;
- на оплату електроенергії — 151 млн 697 тис. грн;
- падіння рівня заробітної плати і відтік кадрів.
Також існує заборгованість і з пенсій “чорнобильцям”. Як зазначив на слуханнях суддя Верховного Суду Володимир Кравчук, судові інстанції розглядають багато справ і констатують системні недоліки, які мають характер повторюваності, незалежно від того, чи є правові висновки ВС, які в силу закону є обов’язковими, чи їх немає.
“Захист прав і гарантій людей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, у полі уваги Верховного Суду завжди. Цифра 100 млрд гривень не повною мірою відображає масштаб проблеми порушень. Цю проблему руками судової влади вирішити неможливо. Ми маємо обмежений інструментарій реагування на системні порушення, попри ті рішення, які ми виносимо”, — сказав Кравчук.
Третьякова своєю чергою звинуватила судову владу в тому, що вона ухвалює рішення щодо виплат досить великих сум, а в бюджеті таких коштів немає.
“Механізмів виконання рішень суду фактично немає. Ми, як народні депутати, змушені збільшувати податки, щоб забезпечити виконання рішень суду. Яким чином судді рекомендують виконувати свої рішення? Один суддя мені запропонував забрати на виконання рішень гроші з компенсації на подорожчання пального. А може, судова гілка влади буде опрацьовувати систему, як запобігти паливній кризі? Як зробити так, щоб дизельне пальне і бензин були в Україні?”, — наголосила Третьякова.
Кравчук заперечив звинувачення: “Є нерозуміння ролі Верховного Суду. Верховний Суд і судова влада не ухвалюють законів, не виділяють грошей. Верховний Суд робить висновки, виходячи з Конституції і законів. Парламент наділений повноваженнями змінювати закони. Змінюйте закони — будуть інші судові рішення”.
У відповідь Третьякова запропонувала провести широке обговорення проблеми.
“Нам потрібні консультації з Верховним Судом і з Конституційним Судом з приводу застосування статті 22 Конституції. Але звертаємо увагу і на ст. 1, що Україна — не тільки соціальна держава, а і демократична держава. І верховенство права, наприклад, пенсійного віку, який має бути за європейським верховенством права однаковим для всіх українців. А у нас є українці, які виходять на пенсію у 36 років. Це дійсно є несправедливим. А для того, щоб з’ясувати, що таке справедливість, що таке соціальна держава, що таке гідні умови життя, що таке достойний рівень життя, нам потрібні додаткові консультації і великі конференції із залученням науковців”, — підсумувала Третьякова.
