В Україні почастішали випадки смертельних ДТП за участю електросамокатів, якими керували неповнолітні. Лише на Київщині загинули кілька дітей. Ці трагічні випадки знову підняли у суспільстві та в стінах Комітету ВР з питань транспорту питання законодавчого регулювання їзди на електросамокатах та інших видах малогабаритного електротранспорту, введення чітких правил ПДД, штрафів та іншої відповідальності.. Особливо якщо ним їздять діти без шолому та ще й проїжджою частиною. Та і на тротуарах електросамокатники становлять певну небезпеку для пішоходів.
“Політарена” розбиралася, чому законодавчі ініціативи з цього питання досі недопрацьовані і малоефективні.
Рада повернулася до теми легкого електротранспорту через шість років
Ще 6 лютого 2020 року до Верховної Ради внесли законопроект №3023 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки окремих категорій учасників дорожнього руху (користувачів персонального легкого електротранспорту, велосипедистів та пішоходів)”.
Документ, прийнятий за основу через сім місяців (у вересні 2020 року) стосувався, щоправда, лише легких персональних електричних транспортних засобів – електросамокатів з максимальною швидкістю 25 км/год. За бортом законопроекту залишилися низькошвидкісні легкі електричні транспортні засоби (більші, і зі швидкістю до 50 км/год), а також електроскейти, моноколеса, гіроскутери та сигвеї.
Але все одно це був досить революційний та своєчасний на той час крок. Подібні закони покликані ввести до правового русла користувачів легкого електротранспорту, і їх приймали у всіх цивілізованих країнах.
Але закон №3023 “завис” у Верховній Раді на довгі шість років. До нього повернуся лише 27 травня 2026 року, після низки смертельних ДТП за участю дітей на електросамокатах. Парламентський Комітет з питань транспорту та інфраструктури вирішив підготувати документ до другого читання.
За шість років до законопроекту внесли 83 правок та пропозицій, розглянули зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Але проект закону все одно Комітет вирішив доопрацювати та додати конкретики: з якого віку можна їздити на електросамокатах – з 14 років або з 16, де саме – велосипедними доріжками чи тротуаром, або у крайньому правому ряду проїжджої частини, ближче до тротуару чи узбіччя, чи надати право регулювати питання місцевій владі з огляду на специфіку населених пунктів.
Якими законами регулюють статус електросамокатів на дорозі
Але тут слід зазначити, що ще 24 лютого 2023 року Верховна Рада ухвалила законопроект №8172 “Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами та внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів”, яким визнала електросамокати та моноколеса транспортними засобами.
Їхнім користувачам заборонили їздити тротуарами та пішохідними доріжками, тож пересуватися можна велосипедними доріжками, узбіччям, а також крайньою правою смугою проїжджої частини. На власників легкого електричного транспорту повною мірою поширюються правила дорожнього руху.
“Але закон тепер потрібно деталізувати так, щоб користування цими транспортними засобами стало безпечним як для водіїв електросамокатів, так і для водіїв інших транспортних засобів і пішоходів. Треба й надалі удосконалювати і правила пересування, і відповідальність за їхнє порушення”, – сказала тоді голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк (фракція “Слуга народу”).
Слід зазначити, що навіть у державах ЄС, до яких тренд легкого електротранспорту прийшов дещо раніше, ніж в Україну, далеко не одразу розробили зрозумілі та чіткі “електросамокатні” правила. І вони значно різняться країнами: від повної заборони оренди до прирівнювання до велосипедів. Стандартом для більшості розвинених країн є обмеження швидкості до 20-25 км/год, заборона їздити тротуарами, а також водій електросамокату повинен їздити з захисним шоломом на голові.
Одні із найсуворіших правил у Німеччині. Їзда дозволена лише велодоріжками або проїжджою частиною, обов’язковим є страховка та наявність номерного знаку на електросамокаті. У Франції мінімальний вік користувачів легкого електротранспорту – 14 років, максимальна швидкість – 25 км/год. У Польщі, де необхідно ще й складати тест на ПДР, дозволено пересуватися лише велодоріжками. Носіння шолома – обов’язково в усіх країнах. Порушення караються великими штрафами.
До речі, через перевантаженість вулиць та питання безпеки деякі великі міста запровадили радикальні обмеження. У Парижі, наприклад, заборонена оренда електросамокатів (дозволено їздити лише на особистих). А в Торонто повністю забороненили використання електросамокатів як прокатних, так і приватних.
Електросамокати – джерело підвищеної небезпеки
В Україні водії електросамокатів деюре є повноцінними учасниками дорожнього руху. І, відповідно, несуть повну адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність за порушення правил дорожнього руху та скоєння аварій.
“Верховний Суд визначив, що електросамокати є джерелом підвищеної небезпеки. Є досить велика судова практика. Було вже багато випадків, коли “самокатники” несли відповідальність, і суди ґрунтувалися саме на законі “Про деякі питання використання транспортних засобів”, – розповів “Політарені” юрист Євген Булименко.
Він додав, що покарання для порушників на електросамокатах такі:
- Адміністративні штрафи: за скоєння ДТП із пошкодженням майна загрожує штраф 850 грн, за нетверезе водіння – від 17 тисяч до 34 тисяч грн.
- Відшкодування збитків: винуватець аварії зобов’язаний компенсувати потерпілим всю матеріальну (лікування, втрачений заробіток) та моральну шкоду.
- Кримінальне покарання: у разі нанесення потерпілим травм середньої тяжкості, тяжких ушкоджень чи смерті водіям загрожує ув’язнення до 8 років в’язниці.
“Якщо водій електросамокату не досяг повноліття, то відшкодування збитків, штрафи – платитимуть батьки. Кримінальна відповідальність – це від віку залежить і від того, що саме сталося”, – сказав Булименко.
На його думку, багато в галузі використання легкого електротранспорту залежить від батьків неповнолітніх. Як вони самі ставляться до дотримання ПДР.
“Минулого року біля мого будинку одна жінка їхала тротуаром на електросамокаті. І ще везла попереду дитину, хоча це найсуворіше заборонено. Збили жінку до крові, ногу їй розсікли”, – навів приклад Булименко.
Про правила дорожнього руху в навчальних закладах України розповідають, але недостатньо. У початковій школі дітям пояснюють, як правильно переходити дорогу, у багатьох школах у дворі влаштовують іграшкові перехрестя із “зебрами”. Але немає деталізованого вивчення правил дорожнього руху у підлітковому віці – цьому увага не приділяється.
“Я думаю, жодного нового закону приймати не варто. Треба вдосконалювати, уточнювати, деталізувати той, що вже погано-бідно, але працює. Треба приймати якісь підзаконні акти. Тим більше, що сам легкий електротранспорт зараз дуже швидко розвивається”, – сказав “Політарені” керуючий партнер адвокатського об’єднання Lex Invictum Сергій Кушнір.
Але, за його словами, необхідно, щоб держава займалася розвитком відповідної дорожньої інфраструктури для користувачів легкого електротранспорту.
“Велодоріжок та окремих смуг для велосипедистів навіть у Києві дуже мало. Ось і їздять на електросамокатах тротуарами, по проїжджій частині побоюються. Хоча ось у мене гірський велосипед, оптимальна швидкість – до 15 км/год. І пускати на велодоріжки, наприклад, скутери, які їздять зі швидкістю 50 км/год – це вже й велосипедистам небезпечно. І, напевно, в законі треба прописати, що це повноцінний транспорт, і йому місце на звичайних дорожніх смугах”, – вважає Кушнір.
Щоб запобігти смертельним ДТП за участю електросамокатів, в Україні має бути велика комплексна програма розвитку інфраструктури для легких електричних транспортних засобів. Яка має містити і законодавчу складову, і освітню – ретельне вивчення правил дорожнього руху у навчальних закладах.
