Вступ України в ЄС

Європейська комісія розробляє плани щодо надання країнам-кандидатам на вступ до ЄС економічних переваг.

Про це повідомляє Politico.

Серед переваг, що обговорюються, є доступ до деяких програм фінансування ЄС, преференційні торговельні угоди і частковий доступ до єдиного ринку до вступу. Водночас конкретний пакет буде адаптований до прогресу кожної країни-кандидата. 

Головна мета полягає в тому, щоб країни-кандидати не збилися зі шляху, надаючи їм стимули для просування політично складних реформ. На відміну від попередніх ідей “зворотного розширення”, яке надавало б країнам політичні права до завершення процесу вступу, поступова інтеграція пропонувала б економічні переваги, подібні до членства, без залучення країн до ЄС.

“Має бути певна паралельна, але необхідна економічна інтеграція. Принцип “більше за більше” добре перевірений і має бути прийнятий як підтримка тих кандидатів, які просуваються краще за інших”, – зазначив литовський депутат Європарламенту, який розробив стратегію розширення Європейського парламенту, Петрас Ауштрявічюс.

Єврокомісія звернеться за підтримкою й столиць ЄС задля цієї ініціативи, що можуть підтримати вже у жовтні або грудні. Згідно з цими планами, доступ до пільг надаватиметься в кожному окремому випадку залежно від того, наскільки кожна країна досягла відповідності правилам і реформам.

“Це ознаменуватиме значний відхід від чинної системи, за якою більшість пільг зарезервовані для повноправних членів. Ці пропозиції з’являються на фоні того, що уряди погоджуються з тим, що розширення має відбуватися швидше, особливо з огляду на війну РФ проти України. Проте вони залишаються обережними щодо прийняття країн. Тому Брюссель намагається пришвидшити цей процес, одночасно забезпечуючи сильніші гарантії для країн-членів. Цей підхід також розроблений для того, щоб країни-кандидати, такі як Україна, чий вступ, ймовірно, триватиме роками, попри на сильну політичну підтримку, були повністю залучені до процесу”, – йдеться у повідомленні.

За словами одного з європейських чиновників, країни повинні будуть “розширити” доступ до пільг під час впровадження реформ, що допоможе заспокоїти уряди. Так, Молдові вже запропонували доступ до Єдиної зони платежів у євро, угод ЄС про мобільний роумінгіа програм культурної підтримки.

Наразі до ЄС офіційно входять дев’ять країн-кандидатів. Чорногорія вважається головним претендентом на членство, тоді як Україна та Молдова kbit розпочали переговори про вступ. Водночас розгляд заявок інших країн, зокрема, Сербії, Туреччини та Грузії, застопорився. 

Дипломат, який брав участь у переговорах, розповів виданню, що нині чиновники намагаються надолужити “втрачене десятиліття” реформ розширення. Зокрема, долаючи при цьому опір урядів, які прагнуть забезпечити, щоб країни-кандидати завершили суттєві реформи перед вступом.

Нагадаємо, робоча група Ради Європейського Союзу з питань розширення ЄС (COELA), у якій беруть участь експерти з усіх держав-членів Євросоюзу, 17 червня розпочала розгляд результатів скринінгу усіх невідкритих кластерів для України та Молдови (з 2 по 6). А раніше, 15 червня, вони дійшли згоди й офіційно відкрили перший кластер практичних переговорів щодо вступу України та Молдови до блоку. Цей крок ознаменував перехід євроінтеграційного процесу обох країн на новий суттєвий рівень.

Водночас відомо, що Угорщина заблокувала наступний крок у переговорах про вступ України та Молдови до ЄС. Таким чином, плани Києва і Кишинева суттєво просунутися в євроінтеграційному процесі вже до середини літа опинилися під загрозою.

Читайте також: Перший кластер на шляху вступу України до ЄС відкрито: що це означає, і які реформи необхідно втілити

Подібні

Зеленський переконаний, що Навроцький чинить як Орбан, і це погано скінчиться

Йдеться про використання української тематики у політичних інтересах

ЗСУ поцілили в єдиний у Росії гелієвий завод в Оренбурзькій області: що відомо

Це за 1200 км від лінії фронту

Уряд спрямував додаткові 220 млн грн на потреби Сил оборони України

Ці кошти залишилися невикористаними у видатках бюджету на фінансування НКРЕК

Україна отримає 15 тис. далекобійних артилерійських пострілів від Данії

Адже через розширення дронової kill-zone змінюються й пріоритети в артилерії