Директор Інституту соціально-політичного проектування “Діалог” Андрій Миселюк, коментуючи ситуацію навколо оприлюднення так званих плівок Міндіча, згадав історію 25-річної давності, коли в Україні обговорювали “плівки Мельниченка”.
Про це він розповів в ексклюзивному коментарі “Політарені“.
“Прямих паралелей, звичайно, проводити не варто, але маю певні порівняння. Події більш як 25-річної давності. Так звані “плівки Мельниченка”. Як і тоді, існує великий обсяг записів, які публікують поетапно. І які фактично створюють таке негативне та проблемне тло для роботи керівництва країни”, – каже політтехнолог.
Тоді, 28 листопада 2000 року, гучний суспільно-політичний скандал розгорівся, коли лідер СПУ Олександр Мороз оприлюднив зміст магнітофонного запису, нібито таємно зробленого в особистому кабінеті президента Леоніда Кучми.
“Тоді мало хто припускав, якими можуть бути наслідки. Вибухнув так званий “Кучмагейт”. Відставка силовиків, акція “України без Кучми”, багатотисячні та довготривалі вуличні протести”, – нагадав Миселюк.
Водночас він вказує, що різниця між двома “плівковими скандалами” є, і вона суттєва.
“Наразі все ускладняється тим, що в Україні триває повномасштабна війна. І тут необхідно, щоб країна залишалася єдиною, була довіра до влади, до її рішень та дій. І звичайно, щоб цей багатосерійний скандал, що триває, не завдав шкоди відносинам з іноземними партнерами”, – каже Миселюк.
Читайте також: “Ми маємо ознаки інформаційної операції”: політолог Лісний про “плівки Міндіча” і їхній вплив на рейтинги топпосадовців
Політтехнолог зазначає, що точно передбачити наслідки цього витоку – неможливо. Єдине, що можна стверджувати: оприлюднення та використання “плівок Міндіча” у політичній боротьбі сильно дестабілізуватиме ситуацію в Україні.
“Взагалі, як плівки від НАБУ та САП взагалі взяли та потрапили до Железняка та інших? Як це? Можна провести таку аналогію із пінг-понгом. Одна сторона завдає удару, друга відбиває, і так далі. Перший удар був влітку минулого року, коли влада спробувала обмежити незалежність антикорупційних органів. Отримала відповідь. Потім – плівки Міндіча. За логікою такого матчу тепер варто чекати на відповідь з боку влади”, – вважає Миселюк.
Читайте також: “У США за таке років 10 дали б”: депутат Мамка про “плівки Міндіча”
“Плівки Міндіча”: про що йдеться
Нагадаємо, що народний депутат України Ярослав Железняк (фракція “Голос”) 4 травня оприлюднив чергову порцію розшифровок розмов з так званих плівок Міндіча, які свідчать про корупційні схеми у вищих ешелонах влади України. Нардеп попередив, що має доступ до 1400 сторінок розшифровок і пообіцяв публікувати їх поетапно.
“Ми взяли цей епізод як приклад, як далі будемо рухатися по “плівках”. Їх немає сенсу викладати просто текстом. Там важливий контекст і деталі, яких дуже часто в “плівках” немає. Більш того, легко помилитися в хибному припущенні… Наша мета – не оприлюднити весь масив одразу, а давати розібрану інформацію частинами, так само надаючи її НАБУ, якщо вони не звернули на неї увагу”, – наголосив Железняк.
Днями президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення РНБО України щодо застосування персональних санкцій проти п’яти осіб, дії яких “загрожують національним інтересам, безпеці, суверенітету й територіальній цілісності України”.
Серед цих осіб є екскерівник ОП Андрій Богдан. Коментуючи рішення про санкції проти нього, Богдан заявив, що у Зеленського саме його вважають винним у передачі документів у ланцюжку Міндіч-Коломойський-Богдан-Смірнов-журналісти. Тоді як Богдан стверджує, що документи “злив” сам Тимур Міндіч через Михайла Ткача.
