«Батьки-засновники» держав світу: хто вони, якими пільгами користуються та які виплати отримують

Як зазначалося, ця ініціатива уряду потребує додаткового фінансування з бюджету України. Народний депутат першого скликання Верховної Ради Іван Заєць аргументував необхідність щомісячного довічного грошового утримання своїх колег тим, що такі виплати існують у країнах Балтії і, зокрема, у Литві.

В яких країнах ще вшановують батьків-засновників державності, та які виплати і пільги вони отримують, розбиралася «Політарена».

Батьки-засновники США, «батько турків», «батько нації» в Індії

Вшанування засновників держави, яких у різних країнах називають по-різному: «батьки-засновники», «історичні лідери», «об’єднувачі нації» — є поширеною світовою практикою. Найвідомішим прикладом є США. В цій країні існує культ «батьків-засновників» (Founding Fathers). До них належать державні діячі, які боролися за створення Сполучених Штатів, ухвалювали Декларацію про незалежність і Конституцію, а саме: Джордж Вашингтон, Томас Джефферсон, Бенджамін Франклін, Олександр Гамільтон. Оскільки незалежність Сполучених Штатів оголошена 250 років тому, жодного з «батьків-засновників» уже немає серед живих. Але цитати з їхніх праць використовують у судах та політичних дебатах як незаперечний авторитет, їхні портрети зображені на доларових купюрах, на їхню честь споруджені гігантські меморіали у Вашингтоні та висічені їхні обличчя на горі Рашмор.

Також на законодавчому рівні закріплений статус «Батько турків» (Ататюрк) у засновника сучасної Туреччини Мустафи Кемаля. Оскільки Кемаль помер у 1938 році, звісно ж, ніяких виплат він не отримує. На знак пошани він зображений на банкнотах, його портрети висять в усіх державних установах, а сам він похований у мавзолеї Аниткабір в Анкарі. В Туреччині багато пам’ятників Кемалю і діє закон, який карає за образу пам’яті Ататюрка або осквернення його зображень.

Свій «батько нації» є й в Індії. Це лідер руху за незалежність Махатма Ганді. Його день народження (2 жовтня) є офіційним державним святом. Портрет Ганді розміщений на всіх сучасних банкнотах індійської рупії, а його філософія ненасильства викладається як етичний фундамент держави.

«Батьки нації» в особі однієї або кількох постатей, які вже пішли з життя, є в Ізраїлі, Китаї, Сінгапурі, В’єтнамі, Пакистані, ПАР, Арабських Еміратах та ще в багатьох країнах. Звичайно, ніяких пільг і виплат їм не передбачено, а їхня пам’ять вшановується в культурі.

Можна згадати ще КНДР. У цій країні форма вшанування засновника держави Кім Ір Сена набула релігійного поклоніння. Кім вважається «Вічним президентом» Північної Кореї, а від року його народження в країні ведеться літочислення за календарем Чучхе.

Трохи інша ситуація в країнах, які здобули незалежність наприкінці 1980–90-х років, а саме після розпаду Югославії, Радянського Союзу і соціалістичного табору. Не всі засновники цих країн пішли з життя, а деякі ще беруть активну участь у політичних процесах.

Країни колишнього СРСР: як там ставляться до засновників

Із країн колишнього Радянського Союзу юридичний статус «батьків-засновників» встановлений в Україні, країнах Балтії та Молдові.

Литва

«Батьками-засновниками» сучасної Литовської Республіки вважаються сигнаторії (підписанти) «Акта про відновлення незалежності Литви» від 11 березня 1990 року. Цей історичний документ підписали 124 депутати Верховної Ради Литовської РСР. Офіційно їхній правовий статус закріплений спеціальним законом.

Держава гарантує сигнаторіям особливий вид довічного грошового утримання — державну ренту сигнаторія. Розмір виплати становить 38,79% від посадового окладу чинного члена Сейму Литви. У середньому ця сума складає близько 1400 євро на місяць. Рента виплачується за умови, що сигнаторій не має інших застрахованих доходів, наприклад, заробітної плати (крім доходів за творчу чи спортивну діяльність), та не отримує іншої державної пенсії. У разі смерті сигнаторія його вдова/вдівець або неповнолітні діти (чи студенти до 24 років) мають право на отримання ренти для вдів і сиріт, яка становить 25% від повного розміру ренти сигнаторія (близько 350 євро).

Крім щомісячних виплат, сигнаторії мають низку офіційних привілеїв: безстроковий дипломатичний паспорт, почесне право поховання за кошт держави. У будівлі Сейму Литви вони мають власний офіційний осередок — «Клуб сигнаторіїв».

Латвія

«Батьками-засновниками» сучасної Латвії  на державному рівні визнають депутатів Верховної Ради Латвійської РСР, які проголосували за відновлення незалежності. Депутати, які утрималися чи голосували «проти», цього статусу та пільг позбавлені. «Батькам-засновникам» виплачують спеціальну державну пенсію  у розмірі 80% від поточної зарплати депутата Сейму Латвії. Ця сума на сьогодні становить у середньому понад 3 400 євро на місяць. Передбачені також виплати у разі смерті депутата-засновника його чи її вдові/вдівцю — близько 7 000 євро. Крім щомісячного фінансового забезпечення, для цієї категорії історичних діячів, яких серед живих наразі залишається менше ніж 100 осіб, передбачено низку пільг.

Молдова

Засновниками сучасної Республіки Молдова вважаються 278 депутатів першого Парламенту (1990–1994 рр.), які 27 серпня 1991 року прийняли та підписали Декларацію про незалежність країни. Їх офіційно іменують «підписантами Декларації про незалежність». Згідно із законодавством Молдови, народні обранці першого скликання мають право на іменні пенсії. У 2026 році сума такої пенсії становитиме від 14 000 до 17 000 леїв на місяць. Це становить приблизно 698– 848 євро. Також «підписантам» регулярно виділяються щорічні неоподатковувані компенсації на лікування та оздоровлення. Вони мають довічний почесний статус та право відвідувати офіційні та урочисті засідання вищих органів влади під час державних свят.

В інших країнах колишнього СРСР юридичного статусу «батьки-засновники» або не існує (Росія, Білорусь, Вірменія, Грузія), або засновниками вважаються перші президенти зі статусами «батько нації», «покровитель», «національний лідер» (Узбекистан, Казахстан, Туркменістан). «Батьком-засновником» і загальнонаціональним лідером сучасного Азербайджану офіційно вважається Гейдар Алієв, хоча він не брав участі у підписанні акту «Про державну незалежність Азербайджанської Республіки» в 1991 році та не був депутатом парламенту.

Країни колишньої Югославії

Хорватія. «Батьками-засновниками» сучасної Хорватії вважають хорватських захисників — ветеранів Вітчизняної війни за незалежність (1991–1995 років), а також першого президента країни Франьо Туджмана. У Хорватії ветерани війни мають статус «творців держави». Законодавство країни гарантує їм та членам їхніх родин соціальні виплати, пенсії та пільги. Їх нараховують за окремою системою залежно від заслуг «творця», його стану здоров’я. Передбачено повне безкоштовне базове медичне страхування, право на безкоштовне лікування поза стандартними лімітами, регулярну психосоціальну реабілітацію, ортопедичну допомогу та лікування в санаторіях. Діти хорватських «творців держави» мають пріоритет при вступі до державних університетів, першочергове право на поселення в студентські гуртожитки та отримують спеціальні державні стипендії.

Чорногорія. В країні не існує офіційного юридичного статусу «батьків-засновників». Ключовими фігурами відновлення сучасної незалежності Чорногорії вважаються колишній президент і прем'єр-міністр Міло Джуканович та його найближчі соратники. Не передбачено окремих премій за «заснування держави». Колишній президент Джуканович протягом певного періоду (або довічно, залежно від умов безпеки) зберігає право на офіційний автомобіль з водієм, державну охорону та оплачуваний офіс для дипломатичної чи громадської діяльності.

У Чорногорії деякий час існувала практика виплати національних пенсій колишнім депутатам та міністрам перших скликань, які голосували за важливі історичні рішення або займали посади в період транзиту влади. Проте через тиск суспільства та вимоги Європейського Союзу щодо фіскальної прозорості Чорногорія поступово скасувала та обмежила практику призначення нових подібних «політичних пенсій», залишивши виплати лише тим, кому вони були призначені раніше.

Словенія. «Батьками-засновниками» сучасної Словенії вважається коло політичних, інтелектуальних та військових лідерів, які наприкінці 1980-х та на початку 1990-х років забезпечили вихід країни зі складу Югославії та створення суверенної Республіки Словенія. У країні немає юридичного статусу чи грошової виплати «за заснування держави». Проте ці особи мають право на фінансові та соціальні преференції залежно від заслуг кожного.

Північна Македонія. «Батьками-засновниками» сучасної Північної Македонії вважаються політичні діячі, які очолили процес виходу країни зі складу Югославії та проголошення незалежності у 1991 році. Окремого офіційного статусу із постійними спеціальними довічними пенсіями для них законодавством країни не передбачено.

Боснія і Герцеговина. «Батьками-засновниками» сучасної Боснії і Герцеговини вважаються лідери трьох протиборчих етнічних таборів, які підписали історичну Дейтонську мирну угоду 1995 року. Це лідери боснійців-мусульман, сербів та хорватів. Усі вони вже померли.

З 1 січня 1993 року перестала існувати Чехословаччина. Країна розділилася на дві держави: Чехію та Словаччину.

Чехія. «Батьками-засновниками» сучасної Чеської республіки вважають учасників антикомуністичного опору та протистояння тоталітарному режиму в період з 25 лютого 1948 року по 17 листопада 1989 року. Статус цих осіб, вагомі фінансові виплати та пільги регулюються спеціальним чеським Законом «Про учасників боротьби з комунізмом». Особі, яка отримала офіційне посвідчення учасника антикомуністичного опору, держава виплачує одноразову допомогу у розмірі 100 000 чеських крон (приблизно 4 тис євро). Щоб компенсувати роки переслідувань чи неможливість мати високу заробітну плату за часів тоталітаризму, цим особам щомісячно доплачують кошти до їхньої базової пенсії. Закон гарантує, що якщо місячна пенсія учасника опору нижча за середню пенсію в Чехії, держава автоматично доплачує різницю, підтягуючи її до середнього загальнонаціонального рівня. Учасники чеського руху опору автоматично прирівнюються за статусом до ветеранів війни. Вони мають право на безкоштовні або повністю субсидовані державою путівки до санаторіїв, а також на першочерговий догляд у спеціалізованих закладах охорони здоров’я та будинках для ветеранів.

Словаччина. Засновниками сучасної Словацької Республіки вважаються колишній прем'єр-міністр Словаччини Владимир Мечіар та його чеський колега Вацлав Клаус, які підписали угоду про розділ Чехословаччини. Крім того, ключову роль відіграли депутати Національної ради, які ухвалили Декларацію про суверенітет і Конституцію Словаччини. Поняття «засновники держави» у Словаччині не має окремого юридичного статусу. Для «засновників держави» не встановлено жодних спеціальних пенсій чи виплат.

Яке грошове утримання встановить Верховна Рада «батькам-засновникам України», стане відомо вже найближчим часом.