Українська влада наполягає, щоб майбутня “репараційна позика” ЄС на 140 млрд євро, сформована під заставу заморожених російських держактивів, могла б спрямовуватися не лише на оборону, а й на покриття дефіциту бюджету.
Про це повідомляє Financial Times.
“Заступник міністра фінансів Олександр Кава заявив, що Києву потрібні кошти для фінансування різних видатків – від безпеки до соціальних зобов’язань, включно з пенсіями та зарплатами держсектору”, – йдеться у матеріалі.
При цьому видання нагадує, що сам план надання “репараційної позики” й досі залишається предметом суперечок у ЄС через спротив зокрема Бельгії, де розміщена левова частка заморожених російських активів.
“Брюссель обговорює вимоги Бельгії щодо спільного розподілу фінансових та юридичних ризиків серед країн ЄС. Окремим питанням є цільове використання коштів. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пропонує обмежити витрати закупівлею зброї, а Франція хоче, щоб такі закупівлі відбувалися “в Європі і з Європою”, – йдеться у матеріалі.
У публікації нагадують, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтримала пропозицію, що частина цієї позики має піти на європейські контракти.
“Тим часом Україна має розрив фінансування близько $23 млрд на наступний рік та намагається узгодити умови нової програми МВФ. Вони продовжаться під час щорічних зборів Фонду у Вашингтоні 13-18 жовтня, повідомляла директорка МВФ з комунікацій Джулі Козак. Вона додала, що після досягнення угоди на рівні персоналу та отримання фінансових гарантій програму винесуть на Раду директорів”, – йдеться у публікації.
“Репараційна позика”: що відомо
Єврокомісія запропонувала надати Україні новий кредит за рахунок заморожених активів РФ, які зберігаються в бельгійській фінансовій установі Euroclear. Згідно з планом, Україна має повернути кредит після того, як Росія зупинить війну і виплатить післявоєнні репарації. Після цього ЄС поверне кошти Euroclear. Якщо Росія не виплатить Україні репарації після війни, то втратить права на ці активи.
І хоча представники ЄС заявляють, що використання російських активів може бути “єдиним виходом”, для забезпечення такої позики Києву необхідна згода всіх 27 держав Союзу.
Тим часом в Україні, за три місяці до закінчення року, залишається не вирішеною проблема браку коштів на виплати військовослужбовцям. І основна надія уряду – на міжнародних партнерів і “репараційну позику” зокрема.
Читайте також: Лідери країн ЄС у Копенгагені не змогли досягти згоди щодо надання Україні “репараційної позики”, – The Financial Times
