Кого українці вважають відповідальними за успіхи і провали на фронті, – дослідження “Політарени” і Active Group

У рамках спільного проєкту видання “Політарена” разом із дослідницькою компанією Active Group продовжують вивчення громадської думки українців. Результати нового соцопитування, проведеного 7 березня 2026 року, показали, що українці не бачать чіткого "зламу" на фронті на користь жодної зі сторін.

Методологія: дослідження здійснене виданням “Політарена” спільно з дослідницькою компанією “Active Group” за допомогою онлайн-панелі SunFlowerSociology. Методики – самозаповнення анкет громадянами України віком від 18 років і старше. Географія охоплює всю Україну, крім тимчасово окупованих територій. Опитування проведено 7 березня 2026 року. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном проживання відповідно до наявних демографічних даних.

Хто "витягує" фронт

Лише 34,4% респондентів (5,5% "виключно" та 28,9% "більше" - на користь України) вважають, що ситуація розвивається на користь України, тоді як 35,8% (29,7% "більше" та 6,1% "виключно" - на користь Росії) бачать перевагу противника. Ще 29,8% відповіли, що їм важко відповісти.

У питанні про те, хто несе відповідальність за успіхи на полі бою, головними найчастіше називають тих, хто найближче до лінії зіткнення.

Найвищу кількість позитивних оцінок мають рядові військовослужбовці: відповідальними за успіхи їх називають 39,4% респондентів, а за провали - 7,6%, тож підсумковий баланс становить +31,9%.

Українська розвідка та спецслужби мають 38,5% позитивних згадок і 14,7% негативних, із балансом +23,8%.

Думка щодо волонтерів та громадських організацій демонструє баланс +12,7% (15,8% відповідальні за успіхи, 3,1% – за провали), щодо офіцерів середньої ланки – +8,5% (28,4% - успіхи, проти 19,9% - за провали), командирів бригад, батальйонів і рот – +8,1% (45,9% проти 37,8%).

Тобто найбільше позитиву дістається безпосереднім виконавцям, а також волонтерській мережі та розвідці.

Західні партнери мають помірно позитивний баланс +5,0% (18,0% проти 13,1%). Генеральний штаб ЗСУ має фактично нульовий баланс: 47,7% відносять до успіхів і 47,5% – до провалів, різниця становить лише +0,2%.

Політичне керівництво: більше претензій, ніж визнання

Сприйняття балансу "успіхи-провали" для вищого політичного й частини військового керівництва переважно негативне:

• Міністерство оборони України має баланс −0,7% (37,8% пов’язують з успіхами, 38,5% – із провалами),
• президент Володимир Зеленський – −0,9% (36,3% проти 37,2%),
• Кабінет Міністрів - −3,7% (8,8% за успіхи, 12,5% – за провали),
• партія "Слуга Народу" - −6,3% (8,8% проти 15,1%),
• Верховна Рада – −7,4% (13,3% проти 20,6%),
• місцева влада – −1,3% (3,7% проти 5,0%).

Традиційно головним винуватцем і в успіхах і провалах є головнокомандувач ЗСУ Олександра Сирського: його пов’язують з успіхами 47,5% респондентів, але з провалами – 51,6%, тож баланс становить −4,1%.

Варіант "жодне з цього" обрали 2,8% опитаних (баланс 0,0%), а "важко відповісти" – 9,0%.

Причому частіше респондентів відносили до провалів (баланс −4,6%), що також свідчить про загальний критичний фон. У сукупності це показує: суспільство схильне приписувати політичним інституціям і верхівці командування більше відповідальності за проблеми, ніж за досягнення.

Читайте також: Що українці думають про війну в Ірані і її ризики для України, – дослідження “Політарени” і Active Group