Важливо

Лідери країн ЄС у Копенгагені не змогли досягти згоди щодо надання Україні "репараційної позики", - The Financial Times

Лідери країн ЄС у Копенгагені не змогли досягти згоди щодо надання Україні "репараційної позики", - The Financial Times
Катерина Лисенко
Катерина Лисенко

Редакторка новин

Бельгія так і виступає проти, а Франція і Люксембург бояться юридичних наслідків

На зустрічі в Копенгагені 1 жовтня, лідери країн ЄС не змогли досягти прогресу в питанні надання Україні кредиту на суму 140 млрд євро за рахунок заморожених російських активів, який вже отримав назву "репараційна позика".

Про це пише The Financial Times з посиланням на джерела.

Повідомляють, що під час короткої дискусії щодо пропозиції низка лідерів ЄС висловили думку, що, вони "готові прийняти загальний принцип", але Єврокомісія повинна "додатково оцінити юридичні та фіскальні наслідки".

"Така затримка означає, що Єврокомісія навряд чи представить офіційну юридичну пропозицію лідерам ЄС, коли вони знову зустрінуться за три тижні в Брюсселі, з огляду на масштаб необхідної технічної роботи", - кажуть співрозмовники видання.

Після саміту глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄК має "значно детальніше опрацювати повну пропозицію".

"Абсолютно очевидно, що ризик має бути покладений на плечі всіх нас”, — сказала вона.

Що передувало

Раніше Єврокомісія запропонувала надати Україні новий кредит за рахунок заморожених активів РФ, які зберігаються в бельгійській фінансовій установі Euroclear. Згідно з планом, Україна має повернути кредит після того, як Росія зупинить війну і виплатить післявоєнні репарації. Після цього ЄС поверне кошти Euroclear. Якщо Росія не виплатить Україні репарації після війни, то втратить права на ці активи.

І хоча представники ЄС заявляють, що використання російських активів може бути “єдиним виходом”, для забезпечення такої позики Києву необхідна згода всіх 27 держав Союзу.

“Не можна просто так забрати щось, що належить іншій державі таким чином. Що буде, якщо Росія не поверне борг?”, — заявив прем'єр-міністр Люксембургу Люк Фріден.

Нагадаємо, що президент Франції Еммануель Макрон також не підтримав пропозицію Єврокомісії і канцлера ФРН Фрідріха Мерца виділити Україні 140 млрд євро за рахунок заморожених російських активів.

Тим часом в Україні, за три місяці до закінчення року, залишається не вирішеною проблема браку коштів на виплати військовослужбовцям. І основна надія уряду – на міжнародних партнерів і "репараційну позику" зокрема.

  • Автор

    • Катерина Лисенко
      Катерина Лисенко

      Редакторка новин

      Освіта: бакалавр за спеціальністю "Журналістика", Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля (2007 рік) Досвід: PR-менеджер, редактор, ведуча новин. З 2015 року працює з темами, що пов'язані з Донбасом та війною.

Читайте також

Logo

Тільки головне. Підпишіться на дайджест Політарени.

Ви можете відписатися в будь-який час.

Ознайомтеся з нашою політикою конфіденційності