Видання “Політарена” спільно з дослідницькою компанією Active Group, за підсумками соціологічного дослідження, організувало круглий стіл “Довіра до уряду: як українці оцінюють роботу міністерств”.
Модератором заходу, що відбувся в інформаційному агентстві УНІАН, виступив директор Active Group Олександр Позній.
У круглому столі взяли участь: засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко; президент Української спілки промисловців та підприємців, колишній прем’єр-міністр України (2001-2002) Анатолій Кінах; екс-прем’єр-міністр (2005-2006) та міністр оборони (2007–2009) Юрій Єхануров; заступник міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько; президент Міжнародного інституту досліджень безпеки та виконавчий директор міжнародної асоціації малих громад Олексій Буряченко; завідувач Лабораторії протидії дезінформації Київського національного економічного університету Віталій Кулик.
До речі, в якості гостей круглий стіл ще відвідали дев’ять студенток факультету управління персоналом, соціології та психології Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана. Ще б пак: не кожен день можна побачити відразу двох керівників уряду України періоду становлення країни. Легенд, можна сказати. Та ще й сфотографуватися з ними.
Найкращі – це Мінцифри
Відомий парадокс управління, який часто приписують давньокитайському філософу Лао-Цзи: “Найкращий уряд – той, про який народ знає лише, що він існує”, як виявилося, до України можна застосовувати мало. Українці досить добре знають, хто ними керує. Що, звісно, наводить на певні думки.
Як розповів засновник Active Group Андрій Єременко, найвищу впізнаваність серед урядовців мають Денис Шмігаль, Олексій Кулеба та Юлія Свириденко. Друга трійка – Віктор Ляшко, Михайло Федоров та Андрій Сибіга.
“Щодо оцінки позитивності/негативності діяльності названих чиновників, то переконливо позитивний баланс має лише Михайло Федоров. Олексій Кулеба також у плюсі, хоча лише на 2,2%. У Андрія Сибіги нульовий баланс. Інші чиновники отримали негативний баланс”, – наголосив Андрій Єременко.
Тут, до речі, цікавий момент із Кулебою. В історії українських урядів є дві людини з таким прізвищем. Колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба та нинішній віце-прем’єр-міністр із відновлення України Олексій Кулеба. На загальну думку експертів, для українців ці персоналії злилися – звідки і висока впізнаваність, і відносно гарне ставлення.
Що стосується не персоналій, а довіри до самих міністерств, то, на думку опитаних, найкраще зі своїми обов’язками справляється Міністерство цифрової трансформації, а найгірше – Міністерство внутрішніх справ. Воно у рейтингу – одразу після Міністерства економіки та сільського господарства.
“Тут логіка людей яка: ситуація в економіці не дуже, отже, міністерство працює погано. Якщо говорити про корумпованість, то найменш корумпованими названо Мінцифри, Міністерство молоді та спорту, Міністерство у справах ветеранів та Міністерство культури”, – сказав засновник Active Group.
А найкорумпованішими названо Міністерство внутрішніх справ, Міноборони (хоча ЗСУ, безумовно – молодці) та Міністерство фінансів.
Респонденти керувалися емоціями
На запитання – що сьогодні найбільше впливає на довіру населення до уряду, екс-прем’єр-міністр України (2001-2002) Анатолій Кінах зазначив, що це точно не макроекономічні показники.
“Суспільство дає оцінку за такими параметрами, як якість життя та впевненість (особливо – за нинішніх умов) у майбутньому. Необхідний деполітизований, системний, високопрофесійний рівень вирішення проблем, які необхідно вирішити у нашій державі. Ця тема є дуже чутливою, особливо в умовах безпрецедентних випробувань під час повномасштабної війни. А ще людям дуже важливо відчувати, що ти живеш та захищаєш справедливу державу”, – сказав Кінах.
Як багаторічний президент Української спілки промисловців та підприємців, він навів низку цифр, які свідчать про рівень проблем, які необхідно вирішувати деполітизованому та професійному уряду.
Наприклад, в 2022 році державний борг України становив 90 млрд доларів, а зараз – 240 млрд. До початку повномасштабної російської агресії перевищення імпорту над експортом становило 11 млрд доларів, а в 2025 році – 45 мільярдів.
“Це безпрецедентний дисбаланс, ми таким чином фінансуємо робочі місця за кордоном, виконуємо іноземні бюджети”, – наголосив Анатолій Кінах.
У свою чергу, колишній прем’єр-міністр України (2005-2006) Юрій Єхануров (зараз він викладає в КНУ ім. Шевченка) зазначив, що в оцінці діяльності міністерств респонденти керувалися емоціями: “Я не побачив взагалі об’єктивну оцінку роботи уряду, міністерств. Це все – емоції та розмови”.
“Я своїм студентам зараз розповідаю, як слід об’єктивно оцінювати роботу урядових структур. Наприклад, у Міністерстві охорони здоров’я, яке багато критикують, має бути один показник – тривалість життя українців. І я уявляю собі виступ міністра, який виходить і каже так: “Коли ви мені довірили стати міністром охорони здоров’я, середня тривалість життя в Україні була 70 з половиною років. Я пропрацював рік і зараз цей показник становить 71 рік”. Ну ви зрозуміли, що він щось робить. А так всі ці розмови: яке місце там, все інше… я не знаю, для чого мені це потрібно”, – сказав Єхануров.
Він переконаний, що вниз нашу країну тягнуть ті структури, в яких отримують надмірно високу (з огляду на середню по країні) заробітну плату.
“А це все наші доблесні фінансові та банківські структури. Вони саботують кредитування промисловості, і при цьому зловживають державними депозитними сертифікатами. На останніх наші банки минулого року заробили, фактично з повітря, понад 80 млрд гривень. Це при тому, що у 2022 році вони таким чином заробили 41 млрд гривень”, – наголосив Єхануров.
Красиві назви – не обов’язкові
Нині багато політичних сил і народних депутатів виступають за створення в Україні уряду національної єдності. У принципі, подібна ідея не нова. Такі уряди – це широка коаліція представників основних політичних сил (часто опозиційних один одному), що часто створюється для стабілізації держав у періоди серйозних криз, війни чи політичної нестабільності. А в нас і війна, і в політичному плані не дуже стабільно.
Заступник міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько до подібної ідеї ставиться із сумнівом, роблячи ставку на ще не всі використані ресурси.
“Сьогодні, якщо зміни законодавства виходять на рівень справді важливих питань, ми бачимо єдність. Незалежно від політичних партій та сил. Відбувається консолідація. І не потрібні якісь спеціальні красиві назви “уряд національної єдності” чи “парламент національної єдності”. Ніщо не забороняє всім працювати в тих умовах та форматах, які існують сьогодні”, – сказав “Політарені” в ексклюзивному коментарі Приходько.
Він зазначив, що його міністерство з початку великої війни було скорочено втричі, і це стало доволі відчутною проблемою – велика завантаженість на одного працівника та, як наслідок, професійне вигоряння. І порушив питання про оплату праці пересічних чиновників.
“Зарплата простого державного службовця – 22 тисячі гривень. А умовно кажучи, бариста у кіоску, який варить каву, отримує 35 тисяч”, – наголосив заступник міністра у справах ветеранів.
Щодо оцінки діяльності міністерств під час опитування, то він зазначив, що це в менталітеті українців – не любити владу, якою б вона не була: “Немає тієї влади, якої українці дарували б квіти”.
При цьому виконавчий директор Міжнародної асоціації малих громад та президент Міжнародного інституту досліджень безпеки Олексій Буряченко зазначив, що на думку українців щодо роботи чиновників вплинула і нинішня ситуація в країні, спричинена російською агресією.
“Для повноцінного аналізу роботи міністерств ми маємо усвідомлювати, що дослідження сталося під час війни. Набагато менше ресурсів, із якими можна працювати, набагато більше викликів. Перехід на військові рейки, відповідно – пріоритет сектору безпеки та оборони. Ми маємо ці речі чітко усвідомити. Соціально-економічна ситуація в країні інша, заробітки інші, все дуже різне”, – наголосив Буряченко.
Тож, на його думку, некоректно порівнювати роботу того чи іншого міністерства, коли не було війни, і коли вона є.
Цю тезу побічно підтвердив і політолог, завідувач навчально-наукової лабораторії протидії дезінформації КНЕУ Віталій Кулик, відзначаючи лідерство у дослідженні Міністерства цифрової трансформації. Яке було створено незадовго до великої війни, і українцям, власне, нема з чим порівнювати.
“Рівень довіри до міністерства обумовлений тим, що люди активно користуються цифровими послугами, можуть оцінити їхню ефективність”, – сказав Кулик, виступаючи онлайн та оцінивши, таким чином, зручність та ефективність цифрової трансформації.
___________________________________________________________________
❓ Яке міністерство українці вважають найефективнішим?
За результатами дослідження, найкращу оцінку отримало Міністерство цифрової трансформації України.
❓ Які міністерства мають найнижчий рівень довіри?
Серед аутсайдерів рейтингу опинилися МВС, Міністерство економіки та деякі інші структури.
❓ Хто проводив дослідження?
Дослідження провела компанія Active Group спільно з виданням “Політарена”.
❓ Де презентували результати?
Круглий стіл відбувся в інформаційному агентстві УНІАН у Києві.
❓ Хто брав участь у дискусії?
У заході взяли участь екс-прем’єр-міністри, урядовці, політологи та експерти.
