Комітет Верховної Ради повернувся до обговорення нового проєкту Трудового кодексу. Що про нього відомо

Точніше, було представлено два проєкти — урядовий і альтернативний, поданий лідеркою фракції «Батьківщина» Юлією Тимошенко. Попри очікування, обговорення проєктів Трудового кодексу на Комітеті пройшло спокійно. Як сказав голова Комітету Сергій Бабак, нардепи вивчили проєкти вздовж і впоперек. Тепер про це детальніше.

Для чого потрібен новий Трудовий кодекс

Якщо коротко, то ухвалення нового трудового законодавства — вимога часу. У 2026 році трудові відносини громадян України регулюються Кодексом законів про працю, який було ухвалено ще 55 років тому, у 1971 році. Це єдиний нормативний акт, який зберігається в Україні ще з радянських часів. Звичайно, що за роки незалежності України в нього внесено сотні поправок, але навіть із ними КЗпП виглядає архаїчно.

Ухвалення сучасного Трудового кодексу необхідне також для нашої євроінтеграції. Трудове законодавство належить до розділу 19 «Соціальна політика та зайнятість», що входить до третього переговорного кластера «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» на шляху до вступу в ЄС. І цей кластер поки не відкритий.

Не можна сказати, що парламент нічого з цим не робив. Ще з кінця 1990-х народні депутати бралися за написання нового документа, який би регулював трудові відносини. Першою спробою став проєкт Трудового кодексу, зареєстрований ще у 2003 році. Проте документ ухвалено не було. Він кочував по різних скликаннях Верховної Ради понад п’ятнадцять років. Проєкт нового Трудового кодексу парламентарі намагалися також ухвалити у 2015–2016 роках: він був прийнятий за основу у першому читанні, але до другого читання так і не дійшов, застарів і з розгляду його зняли взагалі. І ось нарешті 15 січня 2026 року прем’єр-міністерка Юлія Свириденко внесла новий проєкт Трудового кодексу України, розроблений Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства, на розгляд Верховної Ради. Уже 4 лютого Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендував Верховній Раді включити законопроєкт до порядку денного сесії та прийняти його за основу. Після цього рух документу зупинився, оскільки він викликав активну критику з боку профспілок та громадських організацій.

За що критикували урядовий проєкт Трудового кодексу

Проєкт Трудового кодексу — досить масштабний документ, і аналізувати його в цьому матеріалі немає сенсу. Основні причини обурення профспілок і громадських організацій наступні:

• Роботодавець отримує право звільняти працівників без вагомих причин, просто виплативши їм грошову компенсацію замість дотримання повного строку попередження про звільнення.
• Запроваджується фріланс-формат (оплата лише за фактично відпрацьований час). Профспілки наполягають, що це позбавляє працівника стабільного доходу.
• Проєкт кодексу дозволяє роботодавцям тимчасово зупиняти роботу підприємства як реакцію на страйки чи дії працівників.
• Обмежуються порівняно з чинним КЗпП повноваження профспілок щодо захисту працівників від звільнень та контролю умов праці.

До урядового проєкту Трудового кодексу були зауваження і у Головного науково-експертного управління. У підсумку все закінчилося тим, що уряд Свириденко 14 липня 2026 року  було відправлено у відставку і проєкт Трудового кодексу був відкликаний.

Обговорення нового варіанту проєкту Трудового кодексу почалося

Новий прем’єр-міністр України Сергій Корецький 2 вересня вніс на розгляд Верховної Ради оновлений проєкт Трудового кодексу. 16 вересня свою версію Трудового кодексу внесла на розгляд парламенту лідерка фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко.

«Ми проаналізували чинний Трудовий кодекс і урядовий проєкт. І ми можемо точно констатувати, що більше ніж у 100 позиціях погіршуються права працюючих людей. Це катастрофа!» — заявила Тимошенко під час круглого столу, присвяченого оновленню трудового законодавства.

Під час заходу Тимошенко представила альтернативний проєкт Трудового кодексу, підготовлений за участю команди «Батьківщини», профспілок, об’єднань роботодавців і правозахисників. Саме ці два проєкти й обговорювали 28 жовтня на Комітеті з питань освіти, науки та інновацій.

Тут варто зазначити, що Головне науково-експертне управління у своєму аналізі висловило багато зауважень до обох представлених законопроєктів.

«В урядовому законопроєкті окремі положення виглядають такими, що звужують соціальні гарантії, у тому числі для вразливих категорій працівників, що створює ризик їх невідповідності вимогам ч. 3 ст. 22 Конституції України, згідно з якою при прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод», — написали експерти ГНЕУ.

«У поданому проєкті, на відміну від чинного КЗпП, зменшуються соціально-трудові гарантії працівників, які мають дітей, у тому числі й працівників, які є одинокими матерями (батьками), що свідчить про непослідовність Уряду в питанні створення умов для підвищення рівня народжуваності, поєднання батьківства з професійною зайнятістю», — зазначено в аналізі.

Крім цього, на думку експертів, в урядовому проєкті не враховано особливі потреби такої категорії працівників, як одинокі матері та батьки, які мають дітей до 14 років.

Зауваження є і до альтернативного проєкту Тимошенко. Як зазначили фахівці Головного науково-експертного управління, обидва проєкти потребують техніко-юридичного доопрацювання.

На Комітеті з питань освіти, науки та інновацій урядовий проєкт представляла посадовиця з Міністерства економіки.

«Проєкт Трудового кодексу має величезний ефект для економіки: це 302 тисячі нових робочих місць, це і фіскальний ефект — 43,4 млрд грн щороку, це і новий підхід до мінімальної заробітної плати, що вплине на 4 млн працівників. Завдяки реформі батьківської відпустки на ринок праці залучаться понад 86 тис. осіб. Трудовий арбітраж замість суду дасть понад 5 млрд грн економії щороку, електронний документообіг — понад 256 млн прямих адміністративних заощаджень. Для працівника щорічна оплачувана відпустка зросте до 28 календарних днів, і батько отримає гарантовані 2 місяці відпустки для догляду за дитиною. Окремо впроваджується понад 10 видів трудових договорів та нові формати роботи. Законопроєкт імплементований із законодавством Європейського Союзу», — зазначила у своєму виступі представниця Мінекономіки.

«Ми розуміємо, що тут є деякі недоопрацювання, і ми не можемо підготувати ідеальний документ, який охоплює всі питання. Ми готові до співпраці з народними депутатами, з профспілками, з роботодавцями, нашими європейськими партнерами, щоб до другого читання довести його до ідеалу», — сказала представниця уряду.

Самої Тимошенко — авторки альтернативного проєкту Трудового кодексу, на засіданні Комітету не було. Проте був присутній представник Профспілки працівників освіти і науки України Валентин Паливода.

«Урядовий проєкт, на жаль, не виправдав наших сподівань. Він теоретично і гарно прописаний, але на практиці його застосувати буде дуже складно. Там надзвичайно обмежені права працівників, незважаючи на позитивні його моменти. Тому ми направили свої зауваження і до урядового законопроєкту, і до альтернативного. І якщо в альтернативному законопроєкті Юлії Тимошенко врахують наші пропозиції і рекомендації, Профспілка працівників освіти і науки України готова його підтримувати», — заявив Паливода і попросив нардепів урядовий проєкт відхилити.

Члени Комітету дискутувати на тему, який проєкт кращий, не стали і одноголосно ухвалили рішення урядовий документ прийняти за основу та рекомендували Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, який є головним, доопрацювати його до другого читання з урахуванням зауважень. Законопроєкт Тимошенко повернули на доопрацювання.

Коли проєкт Трудового кодексу буде розглянуто у другому читанні в сесійному залі парламенту, поки невідомо.