Верховна Рада України прийняла Закон №13705-д “Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо підтвердження страхового стажу”. Документ має вирішити серйозну проблему, з якою зіткнулися тисячі українців через повномасштабну війну.
Знищення архівів підприємств на непідконтрольних територіях, ліквідація багатьох організацій фактично позбавляли людей можливості підтвердити свій трудовий стаж і отримати гідну пенсію. Однак новий закон торкнеться не лише тих, хто постраждав від бойових дій. Він має полегшити життя всім українцям, які раніше стикалися з надмірною бюрократією, нескінченними вимогами паперових довідок та формальними відмовами Пенсійного фонду.
Новий закон суттєво спрощує процедуру призначення та перерахунку пенсій, максимально переводячи процес у цифрову площину та розширюючи альтернативні способи підтвердження стажу. Відтепер Пенсійний фонд України не зможе просто відмовити людині через відсутність паперових документів, якщо відповідні відомості вже містяться в державних електронних реєстрах. Крім того, закон значно посилює обов’язки Пенсійного фонду щодо допомоги громадянам і розширює перелік способів підтвердження стажу за відсутності трудової книжки.
Навіщо потрібні зміни у державному пенсійному страхуванні: мета та очікувані результати
Законопроєкт №13705-д народився не лише як реакція на наслідки війни. Його автори поставили перед собою системне завдання – повністю перезавантажити застарілий підхід до підтвердження страхового стажу, який десятиліттями створював штучні бар’єри для людей. Замість того, щоб змушувати громадян бігати по архівах і збирати папірці, держава вирішила зробити Пенсійний фонд головним “шукачем” інформації, а сам процес – максимально цифровим і людиноцентричним.
Голова Комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова (фракція “Слуга народу”) так пояснила мету закону: “Основне – це те, що саме працівник Пенсійного фонду має дбати про отримання інформації з усіх можливих джерел і реєстрів щодо трудової діяльності людини до 2000-го року. Адже електронний реєстр почав вестися лише із середини 2000-го року”.
Очікувані результати від закону цілком конкретні:
- Тисячі українців, які через втрату документів не могли оформити або перерахувати пенсію, отримають реальний шанс на справедливе пенсійне забезпечення.
- Пенсійний фонд буде зобов’язаний самостійно працювати з електронними реєстрами, а не перекладати весь тягар на громадянина.
- Значно зменшиться кількість судових спорів і відмов через “відсутність папірця”.
- З’явиться чіткий і зрозумілий механізм підтвердження стажу навіть без трудової книжки (через реєстри, архіви, свідків і суд).
- Все це відбудеться без додаткових витрат з державного бюджету.
Фактично, закон переводить пенсійну систему з паперово-бюрократичної епохи в цифрову, де головним пріоритетом стає не формальність, а реальне право людини на пенсію.
Що нового в пенсійне забезпечення вводить закон: ключові зміни
Новий закон вносить суттєві зміни до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Ось найважливіші нововведення, які набудуть чинності після його опублікування:
1. Заборона вимагати паперові довідки. Якщо відомості про стаж, заробітну плату чи сплату внесків уже містяться в державних електронних реєстрах, Пенсійний фонд не має права вимагати від людини паперове підтвердження.
2. Обов’язок Пенсійного фонду самостійно шукати дані. ПФУ тепер зобов’язаний активно використовувати дані з державних реєстрів, зокрема Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та інших.
Якщо потрібної інформації немає в електронних системах, Пенсій фонд зобов’язаний зобов’язаний:
- повідомити особу про це, зокрема через особистий електронний кабінет;
- надати допомогу у витребуванні необхідних документів.
3. Зарахування стажу при несплаті ЄСВ роботодавцем.
До страхового стажу зараховуватимуться періоди роботи, за які роботодавець не сплатив єдиний соціальний внесок, якщо:
- у роботодавця є заборгованість зі сплати внесків,
- але він подав звітність, яка підтверджує нарахування внесків у сумі не менше мінімального страхового внеску.
4. Новий порядок підтвердження стажу без трудової книжки.
Закон чітко визначає, що основним документом для періодів до впровадження персоніфікованого обліку залишається трудова книжка. Однак у разі її відсутності або неправильних записів стаж можна підтвердити такими способами:
- даними з реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду;
- документами, виписками, довідками з підприємств, архівів, банківськими транзакціями щодо виплати зарплати;
- показаннями не менше двох свідків, які знали заявника по спільній з ним роботі;
- рішенням суду про встановлення факту трудових відносин.
Порядок підтвердження стажу за відсутності трудової книжки затверджуватиме Кабмін. Третьякова заявила про головну новацію закону: “Якщо дані відсутні, людина може підтвердити свою трудову діяльність у суді під присягою. Суд, враховуючи ці свідчення, має право поновити відповідну інформацію. Це абсолютно новий підхід. Ухвалення цього законопроєкту є важливим кроком до відновлення соціальної справедливості та гарантування пенсійних прав для громадян, які втратили документи через війну”.
5. Посилення обов’язків Пенсійного фонду.
Пенсійний фонд отримав нові повноваження та обов’язки:
- самостійно отримувати відомості з державних електронних систем;
- надавати реальну допомогу людям у зборі документів;
- у разі відмови через відсутність стажу – обов’язково інформувати особу про можливість підтвердження стажу, в тому числі в судовому порядку.
У Верховній Раді так узагальнили ці законодавчі зміни: “Прийнятий Закон забезпечить удосконалення та спрощення механізму зарахування стажу роботи до страхового стажу у разі відсутності необхідних документів… та, відповідно, реалізацію права громадян на належне пенсійне забезпечення”.
Потенційні ризики та “підводні камені” нового закону
Як і будь-який закон, що значно спрощує правила, №13705-д має не лише очевидні переваги, але й певні ризики, які варто враховувати.
Основні потенційні проблеми:
- Ризик штучного збільшення стажу через свідків. Закон дозволяє підтверджувати періоди роботи показаннями двох свідків. Це може створити можливості для зловживань, особливо щодо стажу до 2000 року, коли документальний облік був менш суворим.
- Фінансові ризики для Пенсійного фонду. Норма, яка дозволяє зараховувати стаж за періоди, коли роботодавець не сплатив єдиний внесок, але подав звітність з нарахуванням мінімуму, може призвести до додаткового навантаження на бюджет Пенсійного фонду.
- Технічна готовність Пенсійного фонду. Закон покладає на територіальні органи ПФУ значний обсяг нової роботи: самостійно отримувати дані з багатьох реєстрів, надавати допомогу громадянам, оперативно інформувати через електронний кабінет. Якщо інформаційні системи не будуть достатньо інтегровані, а процеси налагоджені, на практиці люди можуть продовжувати стикатися з бюрократичними затримками.
Що передбачено для зменшення ризиків:
- Порядок підтвердження стажу показаннями свідків має бути чітко врегульований Кабінетом Міністрів України.
- Зарахування стажу при несплаті внесків можливе лише за наявності офіційної звітності роботодавця.
- Рішення суду залишається обов’язковим і остаточним етапом.
Успіх закону значною мірою залежатиме від того, наскільки швидко і якісно будуть прийняті підзаконні акти та наскільки ефективно Пенсійний фонд зможе виконувати нові обов’язки.
Закон № 13705-д став одним із найважливіших соціальних рішень 2026 року. Він не просто усуває бюрократичні бар’єри, він кардинально змінює підхід держави до людини: замість того, щоб громадянин доводив своє право на пенсію, тепер Пенсійний фонд зобов’язаний допомагати йому це право реалізувати.
Для тисяч українців, які через війну, втрату архівів чи застарілу систему документообігу роками не могли оформити гідну пенсію, цей закон дає реальний шанс на справедливість. Звичайно, його успіх залежатиме від якості виконання, але сам факт ухвалення свідчить: пенсійна система України починає повільно, але впевнено переходити від паперової бюрократії до сучасної, людяної та цифрової моделі.
