Міст Патона у Києві, який з 2017 року перебуває в аварійному стані, визнаний непридатним для експлуатації. Фахівці Національної академії наук України визнали, що міст Патона, що з’єднує два столичні береги, має нульовий залишковий ресурс і потребує капітального ремонту.
Інакше міст може зруйнуватися в будь-який момент фактично паралізувавши транспортне сполучення Києва. Ситуацію ускладнює те, що під мостом Патона проходять два магістральні теплотраси від ТЕЦ-5, що забезпечує теплом та гарячою водою кілька районів правого берега столиці.
Враховуючи критичну залежність понад 1 мільйона киян від ТЕЦ-4, яка зараз практично зруйнована, а ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 регулярно зазнають російських ударів, можлива втрата теплопостачання від однієї з ТЕЦ просто через те, що в Києві звалився міст, виглядає особливо небезпечно.
Водночас 12 березня мер Віталій Кличко за підсумками технічної наради запевнив, що міст можна й надалі експлуатувати, але за умови дотримання встановлених обмежень для транспорту.
“Політарена” з’ясувала, чи справді стан мосту Патона настільки критичний, скільки потрібно часу і грошей для його капітального ремонту.
Довідка. Будівництво мосту Патона розпочали у 1940 році, але його зупинила Друга світова війна. Німецькі окупанти, використовуючи конструкції незавершеного будівництва, збудували тимчасовий дерев’яний міст, спалений при відступі в 1943 році. Будівництво мосту Патона відновили наприкінці 1940-х років і завершили у 1953 році. Це була перша в світі цільнозварна автодорожня споруда.
Міст Патона ремонтували лише один раз з 1953 року
Після того, як міст Патона ввели в експлуатацію, його ремонтували лише один раз. У 2004 році виповнилося 50 років його експлуатації, на мосту демонтували одну з найважливіших трамвайних ліній Києва, яка з’єднувала правобережну частину системи столичного трамвая з лівобережною (що викликало невдоволення киян), та оновили дорожнє покриття.
“На жаль, у КМДА під час обговорення ремонту ніхто навіть не подумав про проблему з несучими конструкціями: що їх треба міняти, зміцнювати, ну щось робити”, – розповів “Політарені” директор столичного аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” Олександр Сергієнко.
З того часу поточні ремонтні роботи відбувалися лише на окремих ділянках мосту. У 2008 році він отримав статус об’єкта культурної спадщини як пам’ятник інженерної архітектури, а в 2015 році – визнаний аварійним.
Проблему почали вирішувати, але частково. Мостом Патона заборонили пересуватися вантажному транспорту вагою понад 10 тонн, скоротили кількість смуг, ввівши реверсний рух. Цікаво, що встановлену ще 1968 року важку металеву огорожу з радянськими символами так і не прибрали. Хоча вона важить понад 20 тонн і є зайвим навантаженням на міст.
У 2019 році за справу, тобто за капітальний ремонт мосту Патона, взялися серйозно. На проектні роботи з повної реконструкції та проведення підготовчих робіт виділили близько 1,5 млрд. гривень. Невдовзі міст передали до державної програми “Велике будівництво” для реставрації.
Передбачалося, що під час ремонтних робіт залізобетонна монолітна плита дорожнього полотна буде замінена на сучасну сталеву, що значно полегшить конструкцію мосту.
Чому зірвався капремонт мосту Патона
Як повідомив 20 вересня 2020 року мер Києва Віталій Кличко, повна реконструкція мосту Патона, за попередніми розрахунками фахівцям, коштуватиме близько 7 млрд гривень (близько $255 млн на той час). Роботи з капітального ремонту мали завершитися до 31 грудня 2025 року.
Спочатку замовником робіт по реставрації мосту Київрада призначила комунальне підприємство “Київавтодор”, але наприкінці 2021 року міст передали до державної програми “Велике будівництво”. Кабмін визначив замовником робіт Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (офіційно функції замовника “Київавтодор” передав Службі у січні 2023 року). Проте ремонтні роботи так і не розпочалися через російське вторгнення.
У серпні 2024 року міська влада Києва звернулася до уряду з вимогою вжити заходів із реставрації мосту Патона для уникнення аварійних ситуацій. Але нічого зроблено не було, а у 2025 році міст Патона знову повернули на баланс КМДА.
“Застопоривши на кілька років роботи з відновлення мосту, держава, можна сказати, від них відмовилася!” – зазначив Кличко.
“Наше підприємство, в межах своєї компетенції, виконує комплекс робіт з експлуатаційного утримання мосту ім. Є.О. Патона з метою забезпечення безпечного руху автотранспорту спорудою, та проводить цілодобовий моніторинг технічного стану конструкцій”, – відповів на офіційний запит “Політарени” начальник комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва “Київавтошляхміст” Богдан Кобернюк.
Займатися ремонтом, на жаль, підприємство не може – немає повноважень. Міст Патона на баланс КМДА хоч і повернули, але замовника робіт досі не визначили. Власне, це не дивно, адже коли об’єкт передавали від “Київавтодору” Службі оновлення та розвитку інфраструктури в Київській області, весь процес тривав понад рік. Тож зворотний бюрократичний процес навряд піде швидше.
Кличко сказав медіа, що міст перебуває у сфері відповідальності Агентства відновлення.
“Наразі триває врегулювання процедурних питань щодо подальшої організації робіт на об’єкті. Зокрема, опрацьовується питання визначення замовника робіт із розробки проектної документації та подальшої реставрації мосту”, – пояснив Кобернюк. І додав, що конкретні етапи ремонтних робіт та терміни їх реалізації визначатимуться після остаточного врегулювання організаційних питань
Енергетична складова: міст Патона і теплотраси
Магістральні теплотраси на лівий берег Києва під мостом Патона було прокладено у 1962 році. Конструктивно вони розміщені під мостом – підвішені до нижньої частини прогонових споруд. Але труби великого діаметра з того часу капітальне не змінювалися.
Як і сам міст, труби страждали від корозії, що згодом регулярно призводило до їх проривів. Тільки, наприклад, у 2020 році водоспади окропу виливались у Дніпро двічі – 3 березня та 25 червня. Причому вдруге прорив теплотраси стався під час гідравлічних випробувань зони теплопостачання ТЕЦ-5. Тобто перевіряли – чи витримає труба, чи ні.
“Проведення гідравлічних випробувань дозволяє виявити слабкі місця трубопроводу, відремонтувати пошкоджені ділянки та підготувати тепломережу до навантажень в осінньо-зимовий період”, – пояснювали тоді у КМДА. Але слабкі місця трубопроводів не зникали: у 2021 року під час аналогічних випробувань у липні, теплотрасу під мостом Патона проривало чотири рази – 1, 11, 21 та 26 числа.
Ціна ремонту мосту Патона виросла до 11 млрд грн
$255 млн, необхідні для реконструкції мосту Патона – це вже не 7, а 11 мільярдів гривень. А ремонт теплотрас на цьому тлі виглядає досить маловитратним заходом.
За даними британської науково-консультаційної компанії в галузі енергетичних технологій Thunder Said Energy, вартість будівництва одного кілометра магістрального теплопроводу становить у середньому $1,5 млн.
Довжина мосту Патона – 1543 метри. Округлимо до 1600. Дві теплотраси – 3200 метрів. Вартість кілометра залежить від діаметра труб та типу прокладки – наземна чи підземна. У нашому випадку діаметр – 600 мм (це небагато, є й 1200 мм). Так як труби підвішені під мостом, їх можна прирівняти до наземних.
Тобто можна брати розрахунок щонайменше $1 млн за кілометр. Загалом вартість реконструкції тепломагістралей на лівий берег Києва коштуватиме максимум $3,5 млн. Тобто всього 1,5% від суми, необхідної для капітального ремонту всього мосту Патона.
Треба відзначити, що без реконструкції моста ремонт теплотрас досить безглуздий, тут необхідний комплексний підхід. Але питання – де взяти гроші?
Бюджет столичного ЖКГ на 2026 рік перевищує 7 мільярдів гривень. На будівництво та ремонт доріг та мостів передбачено більше близько 12 мільярдів. Але нагадаємо, що для повної реконструкції мосту Патона потрібно 11 мільярдів. Тобто це практично вся сума, яка виділена на дороги та мости. Втім, ще не факт, що капітальний ремонт розпочнеться цього року. Та й про гроші говорити поки що рано.
За словами Кличка, ремонт може розпочатися через рік або півтора роки.
