Істерія в українському сегменті соцмереж щодо мігрантів набуває обертів. Минулого тижня у Києві невідомі організатори скористувалися нею і калькували “картонний майдан”, просуваючи гасла проти мігрантів в Україні і за “Україну для українців”. До антимігрантських настроїв приєднуються й деякі українські політики. Наприклад, мер Харкова Ігор Терехов.
При цьому використання трудових мігрантів – загальносвітова практика, люди завжди їхали і їхатимуть туди, де їм вигідніше працювати. Згадаймо наших “заробітчан”, котрі до війни масово їздили на заробітки як до Європи, так і до РФ.
Абсолютним лідером за загальною кількістю мігрантів є США, де проживає близько 52 млн іноземців – приблизно 17% від загальної чисельності населення. У Німеччині живе і працює близько 16 млн мігрантів. Якщо брати не абсолютні цифри, а відсоткові співвідношення, то у Катарі іноземні працівники становлять 75-80% населення, а ОАЕ – до 85-90%!
І тут треба зазначити: попри нагнітання істерії щодо мігрантів в Україні, реальна картина не відповідає "розпалу пристрастей" навколо цієї теми. Державна міграційна служба повідомила, що в Україні на тимчасовому та постійному обліку перебуває лише близько 47 тис. іноземних громадян. Якщо 2025 року видали 9574 дозволи на працевлаштування мігрантів, то у 2021-му їх було 21,8 тис. Тобто кількість трудових мігрантів, навпаки, скорочується.
“Політарена” поспілкувалася з депутатами, правозахисниками та політологами про те, чи дійсно Україні варто побоюватися напливу іноземних працівників і звідки “ростуть ноги” цієї антимігрантської істерії.
Віце-президент комітету Парламентської асамблеї Ради Європи з міграції та біженців Олексій Гончаренко (фракція “ЄС”):
“Я проти завозу мігрантів до України. На мою думку, перш ніж говорити про імміграцію як спосіб вирішення кадрового дефіциту, держава має максимально використати внутрішній потенціал та створити умови для повернення своїх громадян.
Передусім потрібно працювати над поверненням людей з тимчасово окупованих територій. Для цього необхідні реальні програми підтримки: житло, соціальні гарантії, допомога з працевлаштуванням та адаптацією. Так само важливо стимулювати повернення українців, які виїхали за кордон через війну. Йдеться не про примус, а про створення конкурентних умов для життя та роботи в Україні: гідні зарплати, соціальні гарантії, можливості для розвитку та зрозумілі перспективи.
Окремий напрямок – співпраця з українською діаспорою. У багатьох країнах живуть люди з українським корінням, які можуть бути зацікавлені у переїзді до України, роботі тут та інтеграції в українське суспільство. Держава могла б запропонувати для них окремі програми підтримки та працевлаштування.
Питання міграційної політики є надзвичайно чутливим, особливо під час війни. Саме тому будь-які рішення у цій сфері мають ухвалюватися після широкої суспільної дискусії та з урахуванням національних інтересів України”.
Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко:
“Це типова інформаційно-психологічна спецоперація, і тут навіть нема про що говорити. У нас немає стільки мігрантів, такої їхньої кількості, щоб це викликало якусь тривогу. Не їде в Україну ніхто, особливо з Бангладеш, Індії та Пакистану. Це запущена, так би мовити, “мулька”, яка не має під собою жодних підстав”.
Голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв (фракція “Слуга народу”):
“Хто почав цей “хайп”, достеменно невідомо, але почалося все з того, що знайшли відділення поштової служби, де працювали три індуси. Це було першоджерело. Потім виявили двох очевидних ботів, які почали розкручувати першоджерело. Грамотно все зробили, і потім полетіло всіма українськими інформаційними просторами.
Те, що трудові мігранти будуть потрібні, ми всі розуміємо. В одній країні живемо. Скільки саме необхідно, з якими спеціальностями – це питання до економістів. Але це нормальна ситуація, у всьому світі є трудові мігранти.
Але треба сказати, що в Україні до повномасштабної війни з РФ було вдвічі більше мігрантів. Я чудово пам’ятаю лютий-березень 2022 року. Часто бував у справах на українсько-польському кордоні, там було дуже багато іноземців з Африки, Азії. Черги. Десь двадцять людей, десь сорок. Чоловіки із дружинами, з дітьми. Були й самотні молоді люди. Просили забезпечте нам коридор, хочемо виїхати”.
Директор Інституту соціально-політичного проектування “Діалог” Андрій Миселюк:
“Питання буде актуальним після того, як завершаться, як мінімум, активні воєнні дії. Тільки після закінчення війни буде зрозуміло, скільки українців повернулося, скільки залишилося за кордоном, скільки людей не вистачає, яких спеціальностей і скільки нам необхідно мігрантів як робоча сила.
У майбутньому без мігрантів нам точно не обійтися: фахівці з демографії кажуть, що не повернуться десь дві третини тих, хто виїхав, а на Україну чекає демографічна криза. Але тут ще питання – звідки будуть ці мігранти, з яких країн?
Про те, що Україна стане “Меккою” для людей, які одразу до нас ринуть із Азії, годі й казати. Тому що у них є можливості поїхати в набагато благополучніші, близькі їм за релігією, світоглядом країни. І географічно теж близькі – Емірати, наприклад, чи Туреччина.
Ця тема з мігрантами, я думаю, якась спецоперація. Може, і наша, щоб відвернути увагу від інших проблем. Але тема може штучно підігріватися РФ у рамках інформаційних операцій для створення внутрішньої напруги в українському суспільстві. Це більш імовірно.
Але насправді, зараз немає жодного ґрунту для того, щоб обговорювати це питання. Оскільки військові дії не закінчені, ситуація з безпекою в Україні у найближчій перспективі залишиться дуже складною, жодні іноземці сюди не поїдуть. Тому мало сенсу обговорювати ці гіпотетичні та абстрактні питання”.
Політолог, віце-президент аналітичного центру “Політика” Олег Лісний:
“Демографічне питання після завершення війни в нас стане досить гостро. Це питання і для Європи актуальне – нації старіють. А в нас ще й близько 7 мільйонів біженців, більшість з яких навряд повернуться. Комусь треба буде працювати і виконувати ту роботу, яку не захочуть робити українці. Отже, трудові мігранти, безумовно, будуть. Головне, щоб вони були легальні: люди, які перебувають поза правовим полем – добрий ґрунт для криміналу.
Але зараз Україна далеко не на перших місцях серед країн, куди хтось хоче поїхати працювати. Є другий момент. Ось візьмемо, умовно, Бангладеш. Як їхні мешканці можуть потрапити до нашої країни? Через РФ чи Чорне море – зараз неможливо. Тобто лише через Євросоюз. Але якщо людина вже потрапила до ЄС, то навіщо їй Україна, де зарплати нижчі на порядок?
І тут головне питання в іншому: кому і навіщо треба роздмухувати цю тему. Як казав Вінні Пух – це ж недарма. Я вважаю, що це цілком може бути російське ІПСО як один із елементів розхитування ситуації в Україні. У тому числі, щоб сколихнути ультраправі сили.
РФ взагалі дуже часто і досить грамотно працює щодо цього. Беруть якусь соціальну проблему і в ЄС, і в інших країнах, і її роздмухують. Ось згадаємо, як вони літаками привозили мігрантів із країн Азії, а потім відправляли їх на кордон Білорусі із державами Балтії. Ще велосипеди їм давали для мобільності”.
Співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості, політолог Олег Саакян:
“В Україні справді існує проблема з робочими ресурсами. Це реальна тема, про яку кажуть, що на Україну чекає наступ мігрантів, якщо ми не скоригуємо модель економіки. Але, перш за все, це на нас чекає лише після кінця війни.
Зараз, звісно, є мігранти, які працюють в Україні, але це не Бангладеш чи Індія. В основному Кавказ, Молдова та інші країни, з якими ми маємо безкоштовний чи полегшений візовий режим. Є бізнеси, які зацікавлені в іноземних працівниках, бо їх ТЦК не забере. Але це не має масового характеру.
Але Росія просто бере і політизує цю тему. Так, в Україні реально не вистачає людей. Є потреба стимулювати повернення українців. Є потреба шукати нормальні механізми забезпечення бронювання та адекватної мобілізації. А те, що відбувається навколо мігрантів, – це просто класний “хайп” на ці теми.
В Україну, до речі, не те, що трудовим мігрантам складно приїхати, держава створила тисячу й одну проблему для того, щоб ускладнити приїзд іноземців, які хочуть служити в Силах оборони та воювати за нашу країну”.
