
Політолог Золотарьов про стосунки зі США: «До „чорної“ зими додається дуже жорстка політична турбулентність»
Що насправді означає «дизельна угода» між США і РФ, які наслідки матиме продовження українських ударів по російських НПЗ, та чи зміниться щось після перемоги демократів на проміжних виборах у Конгрес, які відбудуться 3 листопада, — про це «Політарена» поговорила з політологом Андрієм Золотарьовим.
Переговори України та США за участі європейських представників у Маямі завершилися достроково після того, як Трамп поговорив з Путіним і несподівано оголосив про зняття санкцій з російського дизелю. Президент України вважає, що українську переговорну команду використали як «ширму». Яку б ви оцінку дали такій поведінці господаря Білого дому?
— Я і раніше казав, що скоріше за все, угода була досягнута ще кілька тижнів тому. І я не раз казав, що у Дмітрієва з Кушнером усе добре. Вони один одного дуже добре розуміють, люди, які рахують, у першу чергу, гроші. А коли вони починають розповідати про цінності, то треба мати на увазі, що завжди для них головне — ціни. Фактично, те, що відбулося, — це намагання, коліном втиснути Україну в «Анкоріджські домовленості », які зарано поховали.
Зараз ми бачимо, що змінено тон: будете бити по НПЗ, вимкнемо розвіддані, вимкнемо Starlink і припинимо програму PURL. Те, що зараз відбувається, це такий відвертий тиск, який може призвести до політичних наслідків. Історія знає багато прикладів, коли в очах президента Сполучених Штатів хтось виявився не частиною рішення проблеми, а самою проблемою. Як, наприклад, відбулося у Південному В'єтнамі? Коли в 60-ті роки був президент Нго Дінь Дьєм, який був автократом, як католик переслідував комуністів та буддистів, була й така дуже розгалужена корупція, до якої був причетний і він, і його оточення. Він вважав, що йому «море по коліна», саме тому, що у нього були дуже добрі стосунки з президентом Кеннеді. Але він не знайшов спільну мову з послом Сполучених Штатів у Сайгоні. І той влаштував заколот військових. Так вирішилась проблема. У нашому випадку яким шляхом підуть? Може, будуть якось «качати» Верховну Раду, можливо, будуть шукати українську Делсі Родрігес, як це відбулося з Мадуро. Тобто нам до «чорної» зими додається така потенційно дуже жорстка політична турбулентність.
Ви кажете, «качати» Верховну Раду можуть… А як саме це може відбуватися?
— 70 підозр депутатам… Це досить такий потужний інструмент. Щонайменше можемо дізнатися, хто такий Р-1 на «плівках Міндіча», та інші такі інтригуючі речі.
Повернімося до міжнародного треку. Трамп оголосив енергетичне перемир’я, про що в Україні довідалися з його допису в соцмережах. Як це розуміти? Це елемент тиску?
— Він вже проголошував про якесь перемир’я. Може, це у нього марення в голові. Бо малось на увазі, що Україна не буде бити по російських НПЗ, а щодо заборони росіянам бити по українській енергосистемі, нічого не сказав. Може, у голові Трампа так і виглядає це енергетичне перемир’я. Він дуже часто казав такі речі, які не мали жодного стосунку до політичної реальності.
Якщо Україна все ж продовжить удари по НПЗ, як ви вважаєте, у що це виллється?
— Стів Віткофф та Джаред Кушнер «вкинули», що США припинять надавати розвідінформацію. А 250 супутників-шпигунів, які працюють на Пентагон, на ЦРУ, Європа замінити не може. У Британії та Франції, десь 25. Саме тому це фактично унеможливить дальнобійні удари українськими Deep Strike. І найбільш болюча тема — це Starlink — можуть і до цього дійти. І програма PURL, по якій ми тримаємо не тільки Ratriot, а ще й керовані бомби, артилерійські боєприпаси для американських гармат, запчастини до F-16, багато чого… На жаль, ми сподівалися, що нам все нададуть і будуть допомагати скільки треба, — це було від самого початку політичною наївністю.
Європа тим часом розширює санкції. Рада ЄС затвердила масштабне розширення списку санкцій проти РФ — близько 1600 нових фігурантів, пов’язаних з виробництвом балістичних ракет та військової техніки. Чи достатня реакція Європи, щоб компенсувати скасування санкцій на російський дизель?
— Зараз фактично мова йде про демонтаж санкційної системи. А якщо виходять Сполучені Штати, ці санкції, як би нам не розповідали про наджорсткий пакет, це працювати не будуть. У світі ж залишається доларова система. І без Сполучених Штатів, на жаль, санкційний тиск на Росію не буде мати жодного ефекту.
Ця багатомільярдна нафтова угода, вигідна для бізнесменів, пов’язаних із спецпосланцями Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером щодо активів Лукойлу — чи пов’язано це зі страхом програти проміжні вибори?
— Це про бізнес, і фактично це побічний маркер того, що Трамп і його оточення знайшли спільну мову з Путіним. Те, що запропонували 4 млрд, Росія може отримати близько 4,5 млрд долл. від продажу дизельного пального, — це крапля у морі. Це фактично тиждень війни, з економічної точки зору. А ось демонтаж станційної системи — це досить багато коштує.
На вашу думку, електорат американський, «купиться» на дешевший дизель? І взагалі — як він оцінює те, що Трампу не вдається врегулювати війну на Близькому Сході і в Україні?
— Негативно. Саме тому, що з самого початку війна з Іраном, зі старту, на відміну від Іраку, була вкрай непопулярна. І з іранською авантюрою пов’язують зростання цін на дизельне паливо, на бензин. Американцям не все одно, який залишок у них на банківському рахунку та які ціни на найближчій автозаправній станції.
Для Трампа все зараз виглядає погано. Більш того, я скажу, що Республіканці можуть програти такий важливий штат, як Техас. Там можуть обрати губернатором демократа. А якщо це відбудеться, Техас, Канзас, де сто років перемагали республіканці, зараз ці штати можуть стати цінними. І це буде переворот шахової дошки. Трамп намагається збити світові ціни, не тільки в Сполучених Штатах. Саме тому, що враховуючи обсяги споживання дизеля у Сполучених Штатах — це крапля в морі. Це нічого не вирішує. І попит на дизель буде спадати, тому що сільськогосподарські роботи завершуються, не буде потреби у великій кількості. Саме тому потенційно це може спрацювати.
Що перемога демократів на проміжних виборах принесе Україні?
— На жаль, у нас багато хто вважає, що може повернутися до порядку денного часів Байдена. Ні, цього не станеться, якщо подивитися, хто йде в лавах демократів на вибори. Там відверті ліваки, яких цікавить більше санкції проти Ізраїлю, ніж Україна. І головне, що в Сполучених Штатах все ж таки головну роль грає президент та його вертикаль. Так, Конгрес може десь ставити палки в колеса Трампу в фінансових та кадрових питаннях. Так, він буде кульгавою качкою наступні два роки. Йому будуть грати на нервах, будуть влаштовувати ігри щодо можливості імпічменту. Але змінити ситуацію на 180 градусів демократи вже не зможуть. До 2028 року.
А якщо почнуть серйозні якісь розслідування проти Трампа та його оточення — це може його підкосити?
— Навряд чи. Якщо подивитися на демократичні медіа, там відверто кажуть, що Трамп на біржі заробив шалені мільярди. Саме тому, що з’являлася за кілька годин до тих чи тих рішень, які впливали на біржові ціни, інсайдерська інформація, що оточення Трампа торгувало цією інсайдерською інформацією. Там дуже багато таких скандальних речей, але досі демократам якоїсь довести до потужного скандалу, який би похитнув позиції Трампа, не вдавалося. І там питання в самих демократах. Там є конфлікт між ліваками та неоконсерваторами. І це те, що рятує зараз Трампа. Саме слабкість демократів.
Пане Андрію, чому Трамп підняв знову тему про вибори в Україні?
— Зеленський для нього перетворився з частини вирішення проблеми, в частину проблеми. І Трамп буде намагатися усунути через вибори, іншим шляхом, це фактично політична війна.
Підсумовуючи, у цих умовах, коли США на боці Росії, а ЄС не дуже сильна опора, як Україні вистояти?
— Нам треба розраховувати на власну силу, бо Європа «не вивозить» фінанси та підтримку у зброї для України. На жаль, це факт, що Сполучені Штати надавали нам три чверті військової та технічної допомоги за часів Байдена. Європа лише чверть. І компенсувати дистанціювання, фактично, відхід Сполучених Штатів від підтримки України Європа не в змозі. Так, Aster здатні потенційно перехоплювати балістику, але там можливості — 30 штук на рік. Чим компенсувати Starlink? Електронне обладнання, системи наведення американські. Якщо Трамп стане в позу? Тому військово-промисловий комплекс — це питання незалежності і суб'єктності держави. Якщо в тебе є зброя власного виробництва, ти більш вільний у політичних рішеннях. На жаль, це не про нас.
Автор
Читайте також







