Буданов про окупацію Польщі і Чехії
Фото: УП

Ракета, якою росіяни обстріляли Дніпро, є “Орєшнік” – це назва науково-дослідної роботи, за якою вона вироблялася. А от сама система її запуску називається “Кедр”.

Про це заявив керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов в ході дискусії “Геноцидальні практики РФ в Україні: від Голодомору до російсько-української війни”.

“Я вже пояснював. Учора російський диктатор відкрито відверто публічно заявив, що була застосована ракета “Орєшнік”. Так він її назвав. “Орєшнік” – це назва науково-дослідної роботи, тобто її шифр. Сама ж система називається “Кедр”, – пояснив він.

За словами Буданова, ця система росіян є експериментальною і це балістична ракета середньої дальності, яка є носієм ядерної зброї. Ймовірно, її використали у без’ядерному варіанті. Зараз експертиза встановлює, яка саме начинка там була.

“Ще раз скажу – ракета експериментальна. Ми точно знали, що на жовтень місяць мали зробити два дослідних зразки, можливо навіть трішки більше. Але це дослідний зразок”, – наголосив він.

Нагадаємо, вранці, 21 листопада, з 05:00 до 07:00, російські війська атакували підприємства та критичну інфраструктуру в Дніпрі ракетами різних типів. Серед них була й “та сама ракета”, через яку припиняли роботу посольства США та ЄС в Україні.

А згодом стали відомі подробиці про російську ракету “Кедр”, якою Росія обстріляла Дніпро 21 листопада. Підльотний час з моменту запуску в Астраханській області РФ до влучання по українському місту склав 15 хвилин.

Читайте також: Опубліковано відео удару міжконтинентальною ракетою РФ по Дніпру

Подібні

Угорщина не повернула Україні інкасаторські автомобілі, валюту і золото, – Ощадбанк

Ощадбанк абсолютно впевнений у законності своїх дій

У РФ заборонили видавати іншим країнам іноземців, які воювали проти України

В Думі закон ухвалили у лютому, тепер його підписав Путін

“Міндічгейт”не став перепоною для європейських оборонних інвестицій в Україну, — Кубілюс

У ЄС знають про виклики, але бачать роботу над ними

У Європі готуються до змін у тимчасовому захисті українських біженців: чого чекати

“Для тимчасового заходу п’яти років достатньо”