Попри війну в Україні тема майбутніх виборів все ж виникає в інформаційному полі. Її обговорюють дуже обережно і локально, наче перевіряючи реакцію суспільства. Також щодо виборчого процесу виникають досить суперечливі заяви і кулуарні розмови. Вочевидь нардепи і представники інших гілок влади вибори активно обговорюють у непублічному просторі.
Восени 2023 року в Україні мали б відбутися чергові парламентські вибори, а навесні 2024 року — президентські. За Конституцією під час воєнного стану проводити виборчий процес заборонено.
Що про вибори кажуть на офіційному рівні і в кулуарах
Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко заявляв, що поки триває воєнний час, провести вибори можливості немає. До того ж у держбюджеті на 2023 рік гроші на вибори не закладені.
“Мінфін не бюджетував вибори, це правда. Так само він не бюджетував не тільки парламентські, а й місцеві, які накопичилися і були не проведені ще до вторгнення. Але це справа така… дуже швидка. Коли з’являються на обрії вибори, ЦВК йде до Мінфіну і каже, за що їх проводити. Мінфін вносить зміни в бюджет, і у Верховній Раді це все швидко голосується”, — казав Корнієнко.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявляв, що наразі складно робити прогнози про те, чи відбудуться парламентські вибори у 2023 році, адже ключовою точкою є перемога України.
“Увесь виборчий процес ми будемо відраховувати від неї. Процес займатиме 4-6 місяців. Але я думаю, що після перемоги буде ухвалено відповідний законодавчий акт, який унормує виборчі питання”, — пояснив Стефанчук.
“Ми пам’ятаємо, як вибори в Україні запускалися і проходили за 2-3 місяці. Після перемоги ми запустимо всі виборчі процеси, і я дуже хочу, щоб вони відбувалися відповідно до Конституції України”, — зазначив голова ВР.
Водночас позафракційний народний депутат Гео Лерос стверджує, що в кулуарах Верховної Ради обговорюється тема можливості внесення поправки в Закон про воєнний стан, щоб провести вибори у парламент восени 2023 року.
За його інформацією Президент Володимир Зеленський намагається домовитись із нардепами і “проштовхнути” правку в Закон про воєнний стан, яка дозволить провести вибори до Верховної Ради наступної осені, тобто під час дії всіх обмежень через війну.
Віцепрезидент Червоного Хреста України Павло Розенко, який був народним депутатом і віце-прем’єр-міністром, коментуючи допис Лероса написав, що у цьому питання влада буде дивитися по реальній політичній ситуації.
“Я думаю, що вони будуть дивитися по реальній політичній ситуації на той час. В принципі, у них же зараз все тіп-топ, майже конституційна більшість у ВР разом з колаборантами з ОПЗЖ. А чи буде у них така ж підтримка суспільства через рік? І повністю ручний парламент після виборів 2023 року? Не думаю. Так що не все так однозначно”, — написав Розенко.
Ексзаступник голови ЦВК Андрій Магера у коментарі до допису зазначив, що така ідея по внесенню поправок є неконституційною.
“Така ідея є неконституційною. Бо в умовах воєнного стану вибори не відбуваються. Можна додатково подивитися частину четверту статті 83 Конституції України. Тому змінами до ЗУ про правовий режим воєнного стану це ситуацію не змінить. Треба вносити зміни до Конституції. А Основний Закон заборонено змінювати під час дії воєнного стану (частина друга статті 157 Конституції України)”,— написав Магера.
Яким був виборчий процес до війни
Більшість парламентських виборів в Україні відбувалися за змішаною виборчою системою 50/50: половина нардепів проходили в Раду за закритими списками партій, а іншу половину виборці обирали в одномандатних мажоритарних округах. Місцеві вибори 2020 року відбувалися за новою пропорційною виборчою системою з відкритими списками. Вона мала бути впроваджена і у 2023 році на виборах Верховної Ради. Принцип голосування за відкритими партійними списками: виборець віддає голос за конкретного кандидата в цьому списку. Хто з кандидатів більше набирає голосів, той піднімається в рейтингу вище. Це основна відмінність від системи з закритими списками, де номер кандидата у списку є сталим.
Для того аби проголосувати за відкритими списками потрібно:
- Обрати партію, поставивши позначку у клітинці напроти назви партії.
- Визначитися і з конкретним кандидатом від цієї партії, вписавши номер обраного зі списку. Якщо такий номер не вказати, то буде врахований тільки голос за партію.
- Партія отримає мандат, якщо подолає 5% бар’єр. В такому разі кандидат під першим номером у цьому списку гарантовано отримає депутатський мандат.
- Кандидати, які наберуть 25% і більше від виборчої квоти голосів свого округу, потрапляють на початок списку за зменшенням кількості голосів за них. У разі отримання рівної кількості голосів, черговість кандидатів залишиться такою, яка була визначена партією на момент балотування. Після кандидатів, які пройшли до ради за квотою, решту розміщують в черговості, визначеній партією.
Деякі проросійські ЗМІ почали розганяти тему про те, що ніби-то влада за згодою з “колективним Заходом” готується повернути закриті списки і не чекати закінчення війни для проведення виборів. Підтвердження цьому немає.
Які питання виникають щодо виборів і від чого залежить, якими вони будуть
Насправді зараз, якщо і проводяться секретні консультації щодо майбутніх виборів, то ухвалити за їхніми підсумками якусь формулу практично неможливо. Надто багато в ній невідомих складових, а також іміджевих ризиків.
- Навряд у розпал війни влада розпочне публічно продавлювати тему зміни виборчого законодавства, адже вона неодмінно підпаде під жорстку критику суспільства. Відповідно, постраждає її рейтинг. Якщо припустити, що ідея змінити закон все ж є, то для її втілення необхідно підготувати грунт. А під час нестабільної ситуації на фронті, та й загрози блекауту через російські обстріли, зробити це майже неможливо. Невідповідна зараз ситуація.Тому ймовірніше за все зараз політичні аналітики з провладної команди спостерігають за розвитком подій. Час ухвалити рішення є до весни.
- Які території будуть підконтрольні Україні на кінець війни і на початок виборчої кампанії зараз невідомо. Умовно кажучи, якщо в Міноборони заявляють, що ЗСУ можуть звільнити Крим вже в грудні, постає питання, чи братимуть участь у майбутніх виборах мешканці півострова? За чинним законодавством так, якщо в них збереглися дійсні українські паспорти, вони повноцінні учасники виборів. З іншого боку, всі знають про повальне отримання кримчанами російського громадянства. Подвійне громадянство є підставою для офіційного позбавлення українського. Як їх його позбавляти, кожну людину окремо чи “пакетом”, чи враховувати елемент примусу і необхідності виживання в окупації? Чи кримчан не чіпатимуть (за винятком явних колаборантів), інтегрувавши їх в українське електоральне поле без жодних умов? Наразі відповіді, що відбуватиметься після звільнення Криму, немає. Те саме можна сказати про мешканців Донбасу, які були майже 9 років в окупації. Таких дискусій поки не ведеться.
- Ще одна невідома складова станом на зараз, це яку кількість народних депутатів зможе отримати Рада після виборів. Зараз у Раді 419 нардепів з 450 — це все наслідки окупації Криму і частини Донбасу у 2014 році.
- Також не зрозуміло, яким чином голосуватимуть переселенці тих населених пунктів (округів), які знищені війною. Округи, зруйновані чи окуповані можна, оголосити такими, де вибори не можуть відбутися, але що робити з виборцями. До повномасштабного вторгнення для переселенців з Донбасу і Криму “першої хвилі” була передбачена перереєстрація у реєстрі виборців. Але тоді і кількість переміщених осіб була меншою, і умови для роботи були безпечні і зручні. Зараз кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні перевищила 7 млн. Перереєструвати таку кількість людей під час повітряних тривог і відключення світла — завдання непросте. Також необхідно враховувати ті 11 млн громадян, яки виїхали за кордон (цю цифру наводить ООН у справах біженців), як організувати виборчий процес для них (або для тієї частини з них, хто в Україну не повернеться).
- Ще одне цікаве питання, чи повернеться влада до ідеї про електронне голосування на виборах, його впровадження обговорювали ще на початку 2022 року. До того ж це одна з передвиборчих обіцянок президента Володимира Зеленського. Гендиректор Комітету виборців України Олексій Кошель вказував на суттєву недосконалість цієї ідеї і високі ризики підкупу виборців та зламу виборчої системи.
Але відома й хороша новина, яка здійсниться з дуже високою ймовірністю. В законопроєкті “Про медіа”, який невдовзі можуть ухвалити у Раді, є позитивні зміни щодо правил проведення політичної агітації. Вперше за всю історію незалежної України буде заборонено використовувати проросійські заклики і тези. Щодо всього вищезгаданого про виборчий процес, то багато залежить від ЗСУ і від того, як закінчиться ця війна.
