Американський президент Дональд Трамп, який ще в період своєї першої каденції, у 2020 році, заявляв про можливість виходу США з НАТО, минулого тижня обговорив це питання з Генсеком Альянсу Марком Рютте. Як завжди, скаржився на союзників за недостатні витрати на оборону та відсутність підтримки у його військовій операції проти Ірану.
У цей же час колишній спеціальний посланник Трампа, генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог, різко розкритикував НАТО, назвавши альянс “боягузливим” і неефективним. Він запропонував створити нову систему безпеки: США, Японія, Австралія, Німеччина, Польща із залученням України, аргументуючи це необхідністю союзу з партнерами, готовими до реальних дій.
“Політарена” поспілкувалася з українськими політиками та політологами про те, якою є ймовірність виходу Сполучених Штатів із НАТО, і які це несе загрози Європі. А також про те, які держави мають бути у новому військово-політичному союзі (якщо такий буде створено), і чи не краще зробити нову організацію суто європейською, без США?
Дипломат, один з авторів Конституції України Роман Безсмертний: “Україна – ключовий елемент європейської системи безпеки”
“Треба поділяти позицію Трампа та позицію США. Потрібно одразу розуміти, що тут є відмінність. Більше того – різночитання. Рішення про вихід з НАТО може приймати лише Конгрес. А всі маневри, які зараз відбуваються у дискусіях, вони безпредметні, бо Конституція США не змінилася.
Американський генералітет, особливо відставний, частина еліти Пентагону не сприймає погляди Трампа. Більше того, вони вважають, що вихід з НАТО є найгіршим, що могло б бути в історії Сполучених Штатів. Навіть пропозиція Келлога, який бачить Альянс з погляду лідерства Америки, свідчить про те, що в цій ситуації далеко не всі в США рухаються в руслі того, чого хоче Трамп.
Що стосується НАТО, у будь-якому випадку Європа поступово формуватиме абсолютно автономну систему управління, без США. Альянс розвиватиметься і видозмінюватиметься в рамках НАТО, де, до речі, перший заступник командувача – завжди європеєць.
Паралельно з цим процесом у Європі формуватимуться нові військово-політичні об’єднання. Один із них, це очевидно, виникне у Центральній та Східній Європі – це лише питання часу. Щойно з Польщі та Румунії Трамп виведе підрозділи, які стоять там із 2022 року. І у такому новому союзі Україні будуть тільки раді.
Ще Збігнєв Бжезінський розглядав Україну як ключовий елемент європейської системи безпеки, разом із Великою Британією, Німеччиною, Францією та Польщею”.
Співзасновник компанії “Центр політичного консалтингу” Денис Денисенко: “Змінюватись чи померти“
“НАТО має певні документи, які регламентують його роботу, в тому числі вихід з організації. І зробити це досить проблематично. Взагалі Північноатлантичний альянс без США – це напівНАТО. Хоч би як ми ставилися до нинішнього політичного режиму Сполучених Штатів та його лідера, треба визнати, що всі технологічні моменти та зброя, у необхідному нам обсязі, знаходяться на території цієї країни. І як ми залежимо від США, так і вся Європа від них залежить.
Так, у Європі всі зрозуміли, що не потрібно орієнтуватися на політичну складову США, яка може змінюватись кожний політичний цикл. Ми не розуміємо, хто прийде після Трампа, і які стосунки будуть всередині НАТО, але зараз альтернативи Альянсу немає.
Але чи можливі якісь паралельні військово-політичні союзи? Безперечно, так. І Україна цілком може стати однією із складових нових альянсів. Зараз дуже часто, наприклад, говорять про так званий Скандинаво-Балтійсько-Український конгломерат. Швеція – це потужний військово-промисловий комплекс, Норвегія має дуже великі запаси фонду національного добробуту, у нас – величезний досвід ведення сучасної війни.
Наша війна, плюс війна в Перській затоці показала, що всі міжнародні організації повинні переглянути свої механізми роботи, свій стиль. І чи змінюватись, чи померти. Вихід лише один”.
Директор Інституту соціально-політичного проектування “Діалог” Андрій Миселюк: “Часу в Трампа все менше”
“Що б там не хотів і не говорив Дональд Трамп, часу в нього все менше. Республіканцям “кров із носа” необхідно виграти 3 листопада вибори до Конгресу, і вже зараз соціологи, політологи та політтехнологи заміряють, наскільки ідея виходу США з НАТО буде підтримана республіканським електоратом.
Для нас вихід США – це, звісно, мінус. Без їхньої зброї, даних космічної розвідки, Україна не зможе діяти проти Росії так ефективно, як зараз. Це є об’єктивна реальність. Як і те, що європейці розуміють: якщо США піде, а РФ нападе на країни Балтії, то без України північний фланг НАТО буде оголений.
Власне НАТО ще рано списувати з рахунків – це найсильніший альянс із величезними можливостями, насамперед логістичними. Але ще до повномасштабної війни з Росією почала розглядатись можливість створення якихось регіональних спілок. Наприклад – Велика Британія, Польща та Україна”.
Військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко: “НАТО потрібна радикальна реформа“
“Для Дональда Трампа вихід США з НАТО – це фетиш, нав’язлива думка та ідея. Але він обмежений Сенатом та Конгресом. Таку ініціативу мають підтримати як мінімум дві третини американського політикуму. Усередині країни має бути політичний консенсус, а його на сьогоднішній день немає. Окрім іншого, Трамп має нині найнижчу підтримку серед американців – 33%, і, я думаю, цей рівень знижуватиметься й надалі.
Але Трамп своїми заявами та діями, звичайно ж, нервує Північноатлантичний альянс і серйозно впливає на нього на морально-психологічному рівні. Європа може бути досить сильною, якщо буде по-справжньому об’єднаною. Але самої єдності в Європі, на жаль, немає.
Я не прихильник скасування НАТО як структури, але вважаю, що Альянсу необхідна реформа. Смілива, радикальна, всебічна. Альянс повинен вживати швидких і рішучих заходів в умовах подій, що динамічно розвиваються, але на сьогоднішній день НАТО – це вкрай архаїчний забюрократизований механізм. Наприклад, абсолютно недоречним як в НАТО, так і в Європейському союзі залишається правило консенсусу.
Нова система безпеки, як я вважаю, не потрібна. Потрібна модернізація старої системи, в якій Україна, безумовно, має відігравати одну з найважливіших ролей. І це нормально, оскільки ми на сьогодні, без урахування ядерної компоненти, є найсильнішою армією в Європі”.
Політолог, віце-президент аналітичного центру “Політика” Олег Лісний: “США зобов’язані попередити самі себе за рік до виходу“
“По-перше, вихід із НАТО не може бути одноосібним рішенням президента. По-друге, прихильники виходу говорять про застосування 13 статті Північноатлантичного договору. Але тут виходить юридичний казус. Стаття свідчить, що “Після закінчення двадцятирічного терміну дії договору будь-яка сторона може вийти з нього через рік після того, як вона повідомить уряд Сполучених Штатів Америки про розірвання договору”. Тобто США повинні повідомити себе. За рік до того, як.
Мало того, що це виглядає досить шизофренічно, та й без Конгресу таке рішення в принципі неможливе. Знову ж таки, американські експерти говорять про те, що цього бюджетного року (а він закінчується 30 вересня), жодних змін робити не можна. Взагалі я вважаю, що насправді це маневр Трампа, що відволікає від того, що у нього в Ірані не все гаразд.
Щодо самого НАТО, то так, організація переживає кризу. І якщо відмову підтримати США в його близькосхідній авантюрі ще можна, то щодо російсько-української війни Альянс показав себе вкрай неефективно. Як травоїдна тварина, яка боїться хижака і побоюється його провокувати. Навіть коли хижак періодично нападає, травоїдне просто заплющує очі і каже: а це не до нас, це летіло в Україну.
З огляду на це, звісно, виникає потреба у створенні мікросоюзів. Які можуть бути побудовані як на регіональній основі (держави Європи, зокрема Велика Британія, Німеччина, Франція), так і глобальніше. Головне, щоб країни у цьому союзі були ефективними, одна одну доповнювали. Але в будь-якій з таких спілок має бути Україна, тому що у нас єдина армія в Європі, яка має бойовий досвід і технічно вже дуже добре оснащена”.
Експерт Українського інституту майбутнього, колишній співробітник СБУ Іван Ступак: “Трамп начхати хотів на закони“
“Усі країни НАТО дають гроші на утримання центрального керівництва та її штаб-квартири. Наскільки я знаю, все це, різні заходи та інше, коштує 2,5 млрд доларів щорічно. Якщо США залишить Північноатлантичний альянс, то цей фінансовий тягар буде перекладений на Європу, що є для неї невигідним.
Тому навряд буде створена ще одна військово-політична організація. Членство у двох клубах – це забагато. Швидше за все, НАТО перероджуватиметься, в тому числі, за рахунок прийняття до Альянсу України. Наша країна буде величезним плюсом для всіх. Тут без якихось пропагандистських ноток. Чому? Тому що такого досвіду війни немає зараз у жодній країні світу. Навіть у Ізраїлю: він лише антитерористичні операції проводить, і бомбардує на відстані. А досвід у режимі фулл-контакту є лише в України.
Щодо можливості виходу США… Він за законом не може не те, що вийти з НАТО, він навіть кількість своїх військовослужбовців у Європі не може зменшити нижче 75 тисяч. Але це Трамп. Для нього правила не писані. Він начхати хотів на закони”.
Заступник керівника групи з міжпарламентських зв’язків з США, колишній Генконсул посольства України у США Валентин Наливайченко: “Одне іншому не заважає“
“Я скептично ставлюся до думки, що США ось так прямо зруйнують НАТО і тим самим загрожують Європі. Війна в Ірані продемонструвала зовсім не ту підтримку, на яку розраховували Сполучені Штати від своїх партнерів, і певне охолодження відносин усередині Північноатлантичного альянсу, безумовно, є. Але вихід США з НАТО залежить не лише від бажання чи рішення нинішнього очільника Білого дому.
Щодо інших військово-політичних спілок, до яких може входити Україна, то чому б ні? Одне іншому не заважає. Є НАТО, але можуть бути нові системи безпеки. Нині, до речі, у світі, крім Організації Північноатлантичного договору, існує ще шість військово-політичних блоків.
Нові союзи, до складу яких може увійти Україна, необхідні для нас. І ми вже почали відбудовувати таку можливу архітектуру. З Великою Британією, з країнами Балтії. Можливо, на певному етапі до нової військово-політичної структури увійдуть Нідерланди, Данія, Норвегія. Це дуже багаті країни економічно, і вони дуже розвинені у військовому відношенні. Сучасна зброя, серйозні військово-морські сили”.
