До початку масштабного зіткнення між США та Іраном російський диктатор Володимир Путін серйозно розглядав можливість зміни підходу до війни в Україні через критичний стан російської економіки.
Про це повідомляє політичний оглядач Михайло Зигар у своїй колонці для The New York Times.
Головним стимулом для таких роздумів став глибокий фінансовий глухий кут, у якому опинився Кремль на початку 2026 року.
Читайте також: Зеленський повідомив, що через послаблення санкцій РФ “заробила на війну”
З перших місяців року Росія зіткнулася зі стрімким падінням доходів бюджету та скороченням виробництва, а вітчизняний бізнес опинився на межі масових банкрутств через аномально високі кредитні ставки. Ситуацію суттєво погіршував той факт, що російську нафту доводилося продавати зі значним дисконтом, що фактично позбавляло державу ключових валютних надходжень.
За таких умов Путін, який зазвичай ігнорує економічні застереження, у лютому почав уважніше прислухатися до технократів, а в його оточенні заговорили про необхідність бодай часткового перегляду позиції щодо війни задля пошуку варіантів переговорів.
Журналіст зазначає, що диктатор уже готував ґрунт для серйозного політичного маневру, плануючи відсторонити від переговорного процесу свого спецпредставника Кирила Дмітрієва. На його місце пророкували голову “Роснефти” Ігоря Сєчина, що могло означати перехід до більш прагматичного торгу ресурсами. Паралельно обговорювалося потенційне перезавантаження уряду, яке могло зачепити навіть прем’єра Михайла Мішустіна.
Читайте також: Колумніст Bloomberg пояснив, чому війна США з Іраном робить “переможцем” Путіна
“Це було ознакою того, що Путін, можливо, почне серйозно ставитися до переговорів”, — наголошується у матеріалі. Однак геополітичну шахівницю різко змінила нова війна на Близькому Сході. Різкий стрибок світових цін на нафту миттєво нівелював гостроту економічних проблем Росії, на які Путін лише нещодавно почав звертати увагу. Отримавши нафтове підживлення, Кремль втратив будь-який стимул для швидкого врегулювання конфлікту з Україною, а плани щодо кадрових рокірувань та пошуку компромісів були відкладені.
Нагадаємо, США на 30 днів зняли санкції з російської нафти. Це стосується нафти і нафтопродуктів, завантажених на судна станом на 12 березня.
Згодом у Кремлі прокоментували зняття санкцій США з російської нафти. Мовляв, інтереси Москви і Вашингтона “ситуативно збіглися”.
Водночас президент України Володимир Зеленський заявив, РФ може заробити 10 мільярдів доларів на нафті через послаблення санкцій США. А гроші від продажу енергоресурсів Росія конвертує у виробництво зброї та дронів.
Читайте також: Мерц розкритикував послаблення американських санкцій проти РФ
