Важливо

Бронювання отримати складніше: Мінекономіки змінило критерії до статусу критичності підприємств

Збройні сили України
Збройні сили УкраїниФото: Генштаб ЗСУ
Олена Гнатишина
Олена Гнатишина

Редакторка новин

Вимоги майже до всіх галузей стали жорсткішими

Уряд посилив вимоги до підприємств, які хочуть отримати статус критично важливих для економіки, а разом із ним й право на бронювання працівників.

Про це йдеться у наказі Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України №6954, який роз’яснила “Судово-юридична газета”.

Нові критерії критичності застосовуються до підприємств установ та організацій, які працюють у сферах, що належать до компетенції Міністерства економіки України.

Так, для агропідприємств уввічі підвищили мінімальну площу оброблюваних земель - із 500 до 1000 га. Також у два рази збільшили й мінімальний річний дохід: щонайменше 40 мыльйонів гривень замість 20 мільйонів гривень.

Водночас із критеріїв виключили дві попередні умови. Відтепер не враховується сплата ПДФО від 324 тисяч гривень за квартал, а також не можна отримати статус завдяки володінню 90% капіталу інших критично важливих підприємств. Натомість з’явилася нова обов’язкова вимога - подання копії податкового розрахунку з підтвердженням від контролюючого органу.

Мінімальну площу земель постійного користування для лісгоспів збільшили з 500 до 2500 гектарів. Водночас альтернативний критерій щодо кількості застрахованих працівників дщо зменшили - із 15 до 10 людей. Однак тепер він обов’язково поєднується з фінансовою вимогою. Так, річний дохід має становити не менше 10 мільйонів гривень, чого раніше не було взагалі. Крім того, із переліку профільних КВЕД виключили мисливство, інжинірингову діяльність, геологію й окремі види освітньої діяльності.

Рівень зарплат

Тепер для загального переліку підприємств запровадили нові обов’язкові критерії, яких раніше не було. Так, для підприємств із понад 50 працівниками середня зарплата має бути не нижчою за середню по країні за останній рік, помножену на коефіцієнт 2. А для підприємств із чисельністю від 20 працівників застосовується коефіцієнт 3. Водночас для постійних представництв нерезидентів також встановлено коефіцієнт 3 замість попереднього коефіцієнта 2.

Також для підприємств, що працюють у трьох і більше областях, визначили дві обов’язкові вимоги. Тепер штат має становити не менше 10 працівників. А сплата податків та єдиного соціального внеску (крім митних платежів) у розмірі від 24 тисяч гривень має бути у кожному з цих регіонів протягом останніх трьох місяців.

Водночас підприємства, які виробляють техніку й обладнання українського виробництва, також можуть претендувати на статус критично важливих. Проте за умови, що їхня продукція включена до переліку Мінекономіки та підлягає частковій бюджетній компенсації.

Які критерії критичності підприємств залишилися без змін

Зоештою без змін залишилися критерії, за якими критично важливими можуть визнаватися підприємства, що:

  • отримують державні гранти;
  • надають послуги Мінекономіки за договорами строком від шести місяців;
  • належать до сфери управління міністерства або мають державу як єдиного засновника;
  • здійснюють експертизу нормативно-правових актів у сфері економіки чи зовнішньоекономічної діяльності;
  • є учасниками індустріального парку;
  • уклали інвестиційні договори у сферах переробної промисловості, виробництва біогазу, видобування і переробки корисних копалин.

Нагадаємо, нещодавно народна депутатка України (“Європейська солідарність”) Ірина Фріз казала, що частину заброньованих військовозобов’язаних можуть мобілізувати. Проте нині жодного оформленого проєкту рішення не представлено.

Крім того, Кабмін пришвидшив бронювання військовозобовʼязаних. Водночас у Верховній Раді України пропонували заборонити виїзд за кордон навіть заброньованим від мобілізації чоловікам.

Варто зазнати й те, що українські підприємства матимуть підтвердити критичність за оновленими правилами бронювання до 1 вересня. Крім того, минулорічне зростання ВВП склало близько 2%, а реальна заробітна плата, з урахуванням інфляції, зросла на 7%.

  • Автор

    • Олена Гнатишина
      Олена Гнатишина

      Редакторка новин

      Журналістка, редакторка стрічки новин. Освіта: Донецький національний університет імені Василя Стуса (2019). В журналістиці — з 2016 року, де починала з місцевих вінницьких ЗМІ.

Читайте також

Logo

Тільки головне. Підпишіться на дайджест Політарени.

Ви можете відписатися в будь-який час.

Ознайомтеся з нашою політикою конфіденційності