Конфлікт президента України Володимира Зеленського з угорським прем’єром Віктором Орбаном не вщухає. Орбан вимагає від Зеленського запустити російську нафту нафтопроводом “Дружба”, який сама Росія і пошкодила обстрілом. А Зеленському необхідно, щоб Угорщина розблокувала погоджений ЄС пакет фінансової допомоги Україні на 90 млрд євро.
Угорщина відправила в Україну посадовців, які мали на меті “на власні очі” переконатися в стані нафтопроводу та створити умови для відновлення його роботи. Проте Зеленський заявив, що йому “невідомо, хто ці люди”. А речник МЗС Георгій Тихий назвав угорську делегацію “туристами”.
В цьому контексті варто нагадати, що Угорщина відмовляється повертати Україні валюту і золото, вилучені із затриманих інкасаторських автівок “Ощадбанку”.
Чи законні з юридичної точки зору дії України і Угорщини, чи можна було цьому конфлікту запобігти, та як Україна має відновлювати відносини з Угорщиною? Про це “Політарена” поговорила з юристом-міжнародником, колишнім провідним фахівцем Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС, кандидатом політичних наук Станіславом Желіховським.
— Останнім часом загострилося протистояння між Угорщиною і Україною, а точніше, мабуть, між Зеленським і Орбаном. І у мене до вас, як до юриста, таке питання: наскільки законні дії України з нафтопроводом “Дружба” і наскільки законні дії Угорщини з інкасаторами?
— По-перше, хочу зазначити, що транзит російської нафти нафтопроводом “Дружба” територією України здійснюється на основі довгострокового договору між АТ “Укртранснафта” та російським ПАТ “Транснафта”. Ця угода укладена у 2010 році і передбачає забезпечення безперебійного транзиту нафти до Угорщини, Словаччини та Чехії відповідно до норм міжнародного права, зокрема Договору до Енергетичної хартії та Угоди про асоціацію з ЄС.
По-друге, 7 січня 2025 року у Верховній Раді був зареєстрований проєкт закону про заборону транзиту нафти та газу через територію України під час воєнного стану. І тоді прем’єр-міністр України Денис Шмигаль пояснював, що зупинка транзиту нафти нафтопроводом “Дружба” буде порушенням Україною Договору до Енергетичної хартії та Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. І це насправді так.
Тому, з юридичної точки зору, угорці мають право вимагати відновити транзит російської нафти “Дружбою”. Але, як кажуть представники України, які володіють інформацією, там дуже серйозні пошкодження, яких завдала Росія, через що ми не можемо цю нафту прокачувати. І тут потрібна фахова експертиза. Потрібно, щоб не просто приїхали Орбан чи Фіцо (прем’єр Словаччини Роберт Фіцо, — ред.) або якісь дипломати і подивились, бо вони не є фахівцями. Наскільки я розумію, були запрошені угорські та європейські спеціалісти для того, щоб вони дали свою оцінку і зробили відповідні висновки.
Знову ж таки, можна висловити припущення, що це з боку України політичне рішення.
Якщо ми говоримо про дії Угорщини щодо українських інкасаторів, то я вважаю, що це були безпідставні дії. Знову ж таки, мали місце відповідні домовленості з Угорщиною, що вона надаватиме свою територію для транзиту наших інкасаторських машин. І такі операції проводилися вже неодноразово, і претензій до цього не було. Мені здається, що тут було прийнято політичне рішення.
У Орбана зараз виборча кампанія, і йому потрібно наростити рейтинг своєї партії “ФІДЕС”, яка поки що суттєво поступається опозиційній партії “Тиса”. Орбан фактично бореться за своє виживання і вдається до таких дій.
Тобто в угорської влади не було юридичних підстав для затримання українських інкасаторів і грошей.
— Ви мали відношення до дипломатії. І от з цього приводу таке питання. Зеленський погрожує Орбану і каже, що “дамо адресу нашим Збройним силам, хай вони йому зателефонують і спілкуються з ним своєю мовою”. Я подібне чув у 90-ті роки минулого століття. Орбан, затримуючи наших інкасаторів і, по суті, грабуючи, поводиться як “бандит-безпрєдєльщик” з тих же 90-х. Чому дипломатія вже не діє? Чи це вже новий тренд у дипломатії?
— Ну, з боку Зеленського не було погрози вбивством, як це розцінив Орбан. Але з іншого боку можна і так трактувати. До того ж і Європейський Союз не похвалив Зеленського за таке висловлювання. Мені здається, що треба було президенту України діяти більш зважено. Зрозуміло, що можуть бути емоції, зрозуміло, що зараз складна ситуація для України, тим паче що “на кону” стоять 90 мільярдів євро і невідомо, як Україна зможе протриматися без цих коштів. Але якраз такі політики, як Орбан, і чекають, щоб подібні заяви були здійснені, аби потім використовувати їх на свою користь проти тих, хто це сказав.
Що стосується Орбана, то така поведінка, звісно, не личить керівнику уряду європейської держави, держави-члена ЄС, держави-члена НАТО. На мій погляд, це може вдарити по репутації і Орбана, і його політичної сили, і це може мати негативні наслідки для них у політичному сенсі, якщо ми говоримо про вибори. Тому мені здається, що тут Орбан “дав маху”.
Україні ж, навпаки, треба показувати, що ми готові до конструктиву з тими країнами, від яких залежить багато речей. Дивіться, уряд Угорщини може легко перекреслити усе те, над чим Україна багато часу працювала. Наприклад, 90 млрд євро для України — це дуже компромісний варіант того, що може зробити Європейський Союз, не розморожуючи російські активи. Це рішення для ЄС було непростим, були побоювання, що ЄС і цього не зробить і Україна залишиться без коштів. І у підсумку Україна ці кошти поки не може отримати через скандал з Угорщиною.
Також Будапешт ставить “палиці в колеса” і нашій європейській інтеграції. Я не кажу, що з Орбаном треба ласкаво спілкуватися, але мені здається, що і загострювати відносини теж не варто було.
— Тобто це, по суті, провал нашої дипломатії на угорському напрямку?
— Тут, знову ж таки, варто розуміти, що у нас дипломатія багатошарова. Так вийшло, що у нас зовнішнім напрямком займається президент України, він відповідає за це. Але в нас так само свою частину роботи виконує Міністерство закордонних справ. Якщо говорити про ті заяви, які лунають, наприклад, від очільника МЗС Андрія Сибіги, то мені здається, що він дає абсолютно слушні оцінки. В МЗС намагаються все ж таки більш конструктивно діяти в ситуації.
А ось щодо заяв, які були зроблені президентом України Володимиром Зеленським, я не знаю, чому він намагається послуговуватися такою риторикою. Комусь це подобається, але, як на мене, треба діяти більш зважено.
— Як ви думаєте, чи був можливий конструктив з Орбаном, і який саме?
— Звичайно. На мій погляд, потрібно було ініціювати якісь спільні програми з Угорщиною. Наприклад, для тих самих угорців, що проживають на території нашої країни. Так само ініціювати якісь програми для українців, які перебувають в Угорщині, а їхня кількість збільшилася після початку повномасштабної фази російсько-української війни. Важливо було показувати це все публічно, щоб все це було видно.
У 2024 році Орбан приїздив до Києва, і тоді йшлося про підписання з Угорщиною певної великої угоди. Саме тоді Угорщина почала головувати в Раді Європейського Союзу. Саме тоді Україна підписувала так звані угоди про гарантії безпеки. Зараз про це мало хто згадує, але на той час це було актуально, і я вважаю, що тоді також варто було використати таку можливість.
Тобто, варто було б організовувати зустрічі, створювати якісь групи, і це посилило б двосторонні відносини навіть за такого токсичного уряду, як “орбанівський”. Тут треба було б проявляти дипломатичну майстерність, вибити ґрунт з-під ніг Орбана. Але цього не було зроблено. Я не знаю, чому. Але зараз двосторонні відносини між Україною і Угорщиною перебувають на вкрай низькому рівні. Навіть, якщо в Угорщині зміниться уряд, то вийти із цієї ситуації буде непросто. Петер Мадяр – досить специфічний політик. А що, якщо уряд не зміниться, і Орбан залишиться при владі? Як би там не було, а з Угорщиною нам потрібно буде співпрацювати, оскільки наша мета — вступ до ЄС.
— У парламенті Угорщини прийняли резолюцію, яка відкидає членство України в ЄС, подальше фінансування війни та намагання перетворити Євросоюз на військовий альянс. Тобто, Орбан підстрахувався таким чином, якщо програє вибори?
— По-перше, це може бути спрямовано якраз на посилення позицій партії “ФІДЕС”. Вони показують, що нібито діють в інтересах угорських громадян. По-друге, це закладає міну під наступного керівника уряду, якщо Орбан програє. Наприклад, якщо партія Петера Мадяра “Тиса” матиме більшість у парламенті, то вона зможе скасувати цю резолюцію. Тоді Орбан, який перейде в опозицію, заявлятиме, що Мадяр — “яструб війни” і хоче, щоб угорці воювали за Україну. Це може значно обвалити рейтинг “Тиси” ще на початку її головування. По-третє. За роки свого шістнадцятирічного прем’єрства Орбан фактично зробив підконтрольними собі майже всі угорські ЗМІ. Угорці живуть під впливом наративів, риторики і пропаганди Орбана, і він продовжуватиме це робити, тому новій владі буде дуже важко “достукатися” до угорців. Це пастка для нової угорської влади і в цьому немає нічого позитивного для України. Мадяру дуже важко буде в таких умовах знайти з нами спільну мову, він буде вимушений діяти за тими правилами, які встановила поки що чинна угорська влада.
Читайте також: “Механізму протидії немає і стратегічної комунікації теж”: інтерв’ю з Магдою про конфлікт Угорщини і України
