Києву не вистачає електроенергії, майже чотири сотні багатоповерхівок досі без тепла, мова навіть іде про риття вуличних туалетів у разі промерзання каналізації. Першопричина — російські обстріли, які майже зруйнували ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6.
Але ракети і дрони РФ запускає регулярно з осені 2022 року і зупинятися не збирається, то чому протягом чотирьох років ані місцева ані центральна влада не створила резервні джерела живлення, ті ж когенераційні установки, наприклад? Адже будь-які міні-ТЕЦ вивести з ладу ворогу було б складніше через їхню розосередженість.
Водночас у Києві з 2022 року витратили мільйони на декілька інфраструктурних та інженерних проєктів. Причому деякі з них і досі у процесі реалізації, хоча з цим можна було б і почекати, направивши кошти, наприклад, на закупівлю та установку міні-ТЕЦ.
“Політарена” згадала сумнівні масштабні проєкти Києва з 2022 по 2025 рік, на які витрачені бюджетні кошти. Цікаво, що більшість з них розпочали у 2023 році.
Читайте також: Операція “Когенерація”: Чи покращить ситуацію з теплом та електрикою установка когенераційних установок у Києві
Бейсбольне поле і 10 кільцевих розв’язок
Відключення електроенергії у Києві через російські атаки на інфраструктуру розпочалися з жовтня 2022 року: з 11 жовтня запровадили перші стабілізаційні графіки. Незадовго до цього, в кінці вересня, Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація звітувала про відкриття в парку “Муромець” першого в Україні бейсбольного стадіону, створеного за міжнародними стандартами, і проведення там міні-турніру за кубок ЗСУ.
Про відкриття стадіону можна казати умовно, оскільки він функціонував з 2004 року, а бейсболісти почали тренуватися тут з 2014-го. У грудні 2021 року на стадіоні вирішили провести реконструкцію. За сприяння нардепа від Деснянського району Артема Дубнова (“Слуга народу”) з державного бюджету виділили субвенцію в 30 млн грн на оновлення стадіону. Ще 6 млн грн надала з міського бюджету влада Києва. Навіть після того, як почалось повномасштабне вторгнення, роботи з реконструкції стадіону не припинялися, і у вересні відбулося його “відкриття”, в якому взяли участь народні депутати, депутати Київради і посадовці КМДА.
У грудні 2022 року КМДА звітувала, що протягом року “Київавтодор” облаштував у столиці 10 нових кільцевих розв’язок малого радіусу. Скільки коштували саме ці розв’язки, сказати складно, але за даними проєкту DOZORRO TI Ukraine, в цілому “Київавтодор” у 2022 році уклав договорів на 1,5 млрд грн.
Пішоходний і автомобільний мости на Оболонський острів
Навесні 2023 року відновилося будівництво пішохідного мосту “Хвиля” з Оболонської набережної на Оболонський острів. Варто нагадати, що його будівництво розпочалося ще у 2020 році, але через початок повномасштабної війни зупинилося. На будмайданчику встигли звести кілька опор майбутньої конструкції. Наприкінці січня 2023 року мер Києва Віталій Кличко повідомив, що меценатом добудови пішохідного мосту стала Метрополія Великого Парижа, яка начебто виділила 19,5 млн грн. У підсумку “меценатом” добудови виявився і бюджет міста. Кошти у сумі 20 млн грн витратила Оболонська районна державна адміністрація. “Хвилю” відкрили 24 травня 2024 року.
У 2023 році в парковій зоні Оболонського острова збудували і автомобільний міст. Вартість його склала близько 25 млн грн. І кошти теж були виділені з бюджету Києва.
Довгобудний Подільсько-Воскресенський міст
1 грудня 2023 року мер Києва Віталій Кличко відкрив першу чергу Подільсько-Воскресенського мосту, який сполучає Поділ з житловим масивом Райдужний. Це найдовший за часом і найкоштовніший інфраструктурний проєкт столиці. Зведення мосту стартувало ще в 1993 році і супроводжувалося скандалами. Вартість будівництва мосту станом на кінець 2021 року склала 19,9 мільярда гривень. Вже під час повномасштабної війни, 11 жовтня 2022 року, Київська міська рада виділила з міського бюджету ще 183 мільйони гривень на добудову довгобуду.
У 2024 і 2025 роках будівництво Подільсько-Воскресенського мосту продовжувалося. Згідно з проєктом міської цільової програми розвитку транспортної інфраструктури Києва, повне завершення будівництва цього довгобуду варто очікувати не раніше 2026 року.
Утім, 22 квітня 2025 року Служба безпеки України спільно з Бюро економічної безпеки повідомили про викриття масштабної схеми розкрадання бюджетних коштів під час будівництва Подільського мостового переходу. За даними слідства, з міського бюджету було незаконно виведено щонайменше 153 млн грн.
“Неповний лист конюшини” на Оболоні
2 червня 2023 року на перетині вулиць Богатирської й Полярної, що на Оболоні, стартувало будівництво дворівневої розв’язки, схожий на “неповний лист конюшини”. Повідомлялося, що нова розв’язка коштуватиме місту 3,1 мільярда гривень. Але, як пише “ЄП”, генпідрядник виграв тендер, запропонувавши ціну 1,3 мільярда.
Будівництво цієї розв’язки викликало критику у громадськості Києва і експертів. Містяни навіть підтримали петицію про заборону будівництва нових розв’язок. На думку експертів, покращення схеми руху на одному рівні було б у сотню разів дешевшим.
Роботи планувалося завершити за два роки, але підрядна організація збудувала розв’язку за рік. Рух по ній Кличко відкрив 30 серпня 2024 року. Наразі триває капітальний ремонт вулиці Богатирської. У квітні 2024 року КМВА затвердила проєкт капітального ремонту вулиці за 1,3 мільярди гривень.
Капітальний ремонт Харківського шосе
З 5 жовтня 2025 року у Дарницькому районі Києва розпочався капітальний ремонт Харківського шосе довжиною 5,4 км. Згідно з тендером, вартість реконструкції складає 1,4 млрд грн, але остаточна сума може й вирости, оскільки закінчити будівництво планується до 31 грудня 2027 року. Цей проєкт київської влади теж викликав обурення громадськості своєю дороговартістю.
Грошей на когенерацію не знайшлося?
Ще в травні 2024 року Київська міська рада ухвалила концепцію “Енергетичне відновлення: шлях до розподіленої когенерації”. Згідно з документом, планувалося розбудувати в столиці локальні джерела комбінованого виробництва тепла та електроенергії.
Тоді ж КП “Київтеплоенерго” визначило переможцем тендеру на закупівлю 15 комплектів нових когенераційних установок загальною потужністю 60,5 МВт словацьку компанію. Очікувана вартість — 1,2 млрд грн. Усе обладнання планували поставити до кінця 2025 року. Щоправда, в листопаді 2024 року одну когенераційну станцію потужністю 1,5 МВт усе ж таки встановили. А от де ще 14 – невідомо.
Якщо влада Києва відмовилася б від сумнівних дороговартісних проєктів, то когенераційних станцій можна було б закупити ще більше, і ситуація зараз на тій же Троєщині, можливо не була б такою критичною.
