Українська освіта наразі переживає системну управлінську кризу: проблем стає дедалі більше і вони накопичуються.
Про це під час пленарного засідання у парламенті заявила народна депутатка Лариса Білозір.
“Освітянська спільнота по всій країні відкрито заявляє, що нинішнє керівництво МОН працює не в інтересах освіти, а всупереч їй. Профільний Комітет Верховної Ради з питань освіти вже щонайменше п’ять разів визнавав роботу міністерства незадовільною у різних напрямах. Це вже, без перебільшення, антирекорд”, – заявила Білозір.
Вона повідомила, що разом із колегами зареєструвала “Постанову про звільнення міністра освіти і науки України”. Але документ досі не винесено до сесійної зали й не включено до порядку денного.
Проблеми, що не отримали вирішення
Нардепка вказує на низку проблем, окремі з яких “давно вже мали б отримати відповідну реакцію міністерства”.
Однією з таких проблем Білозір називає відсутність дій МОН щодо забезпечення стабільної роботи навчальних закладів під час блекаутів.
“На сьогодні жодної державної програми чи цільової субвенції громадам на придбання генераторів, безперебійників, жодних системних рішень щодо цих проблем. Лише у жовтні МОН спромоглося видати так звані “рекомендації”, які мають більш формальний характер, не враховують реального стану інфраструктури, не дають відповідей на ключові питання безпеки, харчування та організації освітнього процесу. Фактично заклади освіти залишилися сам на сам із проблемою тривалих відключень електроенергії”, – вказує Білозір.
Крім того, нардепка вказує, що за минулий рік МОН забезпечило будівництво лише 10 укриттів, тоді як аудит Рахункової палати “прямо вказує на неефективне використання коштів на їхнє облаштування”.
“Україна отримала 20 мільйонів євро від Уряду Німеччини на програму “Безперервне навчання взимку” – це кошти на тепло, світло, енергонезалежність та безпеку дітей. І МОН знову ухвалює дискримінаційне рішення – розподіляти ці кошти лише між 8 областями. Навчальні заклади, садочки в інших областях, для прикладу Вінниччини, залишаються без жодної підтримки”, – заявила Білозір.
За її словами, міністерством освіти також введено додаткову умову розподілу цих коштів: спеціалізовані заклади не можуть претендувати на них.
Припинення фінансування шкіл
Ще одним прикладом “управлінського хаосу” в освіті Білозір називає ситуацію зі старшою школою. За її словами, МОН “рекомендує” не набирати учнів у 10 класи в школах, які ще мають 10-11 класи, але вже з 2027 року не стануть ліцеями.
“На практиці це означає вже сьогодні порушення права дитини на освіту за місцем проживання. Батькам та вчителям говорять, що громади мають забезпечити підвезення до ліцеїв, деякі з яких в інших громадах. Але ми з вами добре знаємо реалії – зруйновані або відсутні дороги, нестача шкільних автобусів, брак водіїв, відсутність коштів у місцевих бюджетах”, – вказує нардепка.
Читайте також: З 1 вересня в Україні припинили існування або поміняли ступінь понад 400 шкіл: що кажуть у Міносвіти
Білозір нагадала, що у серпні в парламенті ухвалили постанову, якою зобов’язали уряд в місячний термін переглянути припинення фінансування шкіл із менш як 60 учнями. Оскільки ця норма не враховувала реалій у сільських громадах.
“Лише тепер, з’явилася відповідна постанова Уряду, підготовлена Міністерством освіти і науки, яка дещо змінила умови. Нам разом вдалося відстояти справедливе рішення, що сільські гімназії, де в кожному з 9 класів є хоча б по 5 дітей, будуть фінансуватись коштом державної освітньої субвенції. Поріг зменшено з 60 до 45 учнів, а отже з’являється шанс зберегти школу і залишити дітям можливість здобувати освіту до 9 класу у своїй громаді.”, – повідомила Білозір.
Вона наголосила, що усі наведені факти “це не окремі помилки, а системна управлінська неспроможність міністерства і напряму його очільника”.
“Вважаю, що єдиним відповідальним нашим рішенням буде звільнення чинного міністра”, – констатує Білозір.
Читайте також: Свириденко розповіла про особливості держбюджету України на 2026 рік: 120 млрд грн на освіту, 15 млрд грн – на житло для ВПО
