Україна продовжує боротьбу за те, щоб ЄС ухвалив рішення про використання заморожених активів РФ з метою отримання репараційного кредиту з цих коштів на суму $140 мільярдів.
Про це Президент Володимир Зеленський заявив під час брифінгу, передає Укрінформ.
Він зазначив, що розраховує на позитивне Європейської ради до кінця поточного року. Це має стати фінальним кроком після “позитивного політичного рішення”, досягнутого на засіданні 23 жовтня.
“Ми дуже хочемо, щоб після позитивного політичного рішення на минулому засіданні було позитивне, реальне рішення до кінця цього року. Ми будемо за це боротися”, – підкреслив Зеленський.
Читайте також: МВФ може припинити допомогу Україні через позицію Бельгії щодо репараційного кредиту, – Politico
Глава держави наголосив на міжнародній єдності, заявивши, що Україна не залишиться наодинці у цій війні проти агресора.
“Якщо війна не закінчиться у цьому році, хоча я вважаю, що всі мають докладати максимум зусиль, щоб вона зупинилась, і санкційні кроки держав-партнерів Америки, Європи свідчать саме про тиск на “рускіх”, щоб вони зупинились і почали перемовини, але якщо цього не станеться, Україна повинна бути впевнена, що вона не наодинці переживає такий складний період, і що у нас є передусім фінанси, не тільки дружні слова. Тому Європа, розуміючи, що Україна форпост в цій війні, буде нас підтримувати. Я в цьому абсолютно впевнений”, – наголосив Зеленський.
Зазначається, що підходи до використання заморожених активів Росії не обмежуються одним інструментом. Існують різні правові механізми, які можуть бути застосовані для спрямування цих коштів на користь України.
“Єдине на сьогодні логічне рішення – це взяти гроші із заморожених активів, або під заморожені активи. Це вже інструмент, яким чином можна дістати ці гроші і дати можливість Україні вистояти, боротись, жити”, – зазначив Зеленський.
Як Україна може отримати “репараційний кредит” коштом російських активів
Єврокомісія запропонувала надати Україні новий кредит, забезпечений замороженими активами РФ, що зберігаються у бельгійській установі Euroclear. Згідно з планом, Україна має повернути цей кредит після закінчення війни та виплати Росією репарацій. Якщо ж агресор відмовиться від післявоєнних виплат, то Росія остаточно втратить права на ці активи, які покриють кредит Euroclear.
Для отримання позики, яку в ЄС називають “єдиним виходом”, потрібна згода всіх 27 країн Союзу. Ця ситуація ускладнюється тим, що в Україні до кінця року гостро стоїть проблема фінансування виплат військовослужбовцям. Основні сподівання уряду пов’язані саме з “репараційною позикою” від партнерів.
На саміті у Брюсселі лідери 26 країн ЄС (Угорщина утрималася) попросили Європейську комісію “якомога швидше представити варіанти фінансової підтримки на основі оцінки фінансових потреб України”. Проте формально не підтримали надання кредиту під заставу знерухомлених російських активів.
Проти виступила Бельгія. Там заявили, що країні “потрібна абсолютна ясність щодо правової основи такого кроку”. Також і США наразі не планують приєднуватися до ініціативи країн “Великої сімки” з використання заморожених активів РФ для підтримки України.
Згодом Politico повідомила, що Бельгія заблокувала погоджений раніше план Євросоюзу з фінансування України на 140 мільярдів євро, тим самим зірвавши узгоджені зусилля країн-членів і поставивши під питання терміни та обсяги допомоги.
