На тлі протестів проти закону №12414 про обмеження НАБУ САП і БЕБ, якось відійшла у тінь інша важлива тема — указ президента про введення у дію рішення РНБО щодо мораторію на перевірки бізнесу.
Відповідний указ президент Володимир Зеленський підписав 21 липня.
Що передбачає цей документ, чи дійсно бізнес відчує справжній мораторій на перевірки, і як до цієї ініціативи влади ставляться підприємці та економічні експерти , розбиралася “Політарена”.
Що передбачає документ про мораторій на перевірки бізнесу
Рішення РНБО має назву: “Про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу й стимулювання економічного зростання в Україні”.
Основні його положення такі:
- Уряд повинен вжити заходів для того, щоб у тримісячний термін активізувати ідентифікацію та стягнення активів осіб, на яких накладено санкції.
- Протягом місяця уряд повинен вжити заходів для захисту прав іноземних інвесторів, зокрема з іноземним капіталом.
- Для підприємств із низьким рівнем ризику, а також для авторизованих економічних операторів запроваджуються обмеження на проведення перевірок — за винятком тих, що здійснюють діяльність із підакцизними товарами.
- Усунути дублювання повноважень між контролюючими органами та підвищити прозорість перевірок шляхом створення єдиної інформаційної системи державного нагляду.
Окрім цього РНБО рекомендує Верховній Раді прискорити розгляд кількох законопроєктів, а саме:
- про посилення захисту бізнесу під час кримінального провадження;
- про компенсацію інвестицій через податки;
- про реформу державного нагляду;
- про відповідальність посадових осіб контролюючих органів;
- про використання заарештованих російських активів.
Контроль за реалізацією рішення поклали на нещодавно призначеного Секретаря РНБО Рустема Умєрова.
Мораторій на перевірки бізнесу: імітація чи реальність
Одразу ж після оприлюднення указу президента про введення в дію вищезазначеного рішення РНБО, його розкритикував нардеп Ярослав Железняк (фракція “Голос”), назвавши мораторій “великою імітацією”.
“В указі нуль згадок про реформу митниці, податкової чи навіть БЕБ….. навіть натяку. І на ось все це РНБО під час повномасштабної війни витрачає свій час і наші податки!”, – написав нардеп.
Між тим, голова уряду Юлія Свириденко випромінювала оптимізм.
“Це рішення дасть бізнесу більше свободи. Планується річний мораторій на перевірки. Це питання вже обговорене з президентом Володимиром Зеленським — його доручення чітке: дати більше свободи внутрішнім економічним силам. Це означає також продовження детінізації економіки, забезпечення рівних умов, які вигідні білому бізнесу”, – зазначила прем’єр-міністерка у своєму дописі у соцмережі.
За її словами, вже розпочали аудит кримінальних справ проти бізнесу. “Пріоритет — закрити безпідставні провадження, що блокують підприємницьку діяльність. Нові справи санкціонуватимуть лише Генпрокурор або керівники обласного та районного рівня, – продовжує Свириденко, – Паралельно будуть обмежені перевірки податкової та митниці. Також ми посилимо контроль за законністю слідчих дій. Перевірки будуть лише у секторах із високим ризиком, а добросовісні підприємства отримають захист”.
“Ми готові ініціювати зміни до законів для кращого захисту бізнесу, реформування нагляду і справедливого використання конфіскованих активів РФ”, – наголосила вона.
Чи вірять підприємці у мораторій на перевірки?
“Політарена” звернулася до представників малого, середнього та великого бізнесу, щоб з’ясувати, чи вірять вони в те, що рішення РНБО дійсно обмежить зайві перевірки та полегшить ведення підприємницької діяльності.
Олександр Чумак, голова Асоціації приватних роботодавців:
“Рішення РНБО не вносить змін у законодавство України. А указ президента — це просто доручення для різних органів влади. Наприклад, для мораторію на перевірки бізнесу президент доручив Верховній Раді прийняти низку законів. Як швидко вона їх приймає, нам усім відомо. Але якщо з Банкової надійде розпорядження ухвалити закони в турборежимі, як це було з ліквідацією незалежності НАБУ і САП, тоді інша справа.
А що стосується перевірок бізнесу, то головна проблема в тому, що всі багаточисельні перевіряючи органи виходять із своїх повноважень. Доцільно, щоб цим займалось БЕБ. Але БЕБ блокує Кабмін. Особисто я скептично ставлюсь до рішення РНБО. По суті це рішення вступить в силу тоді, коли будуть виконані всі доручення. Зауважу, що мораторій на перевірки потрібен для “білого” бізнесу і запит на такий мораторії є”.
Марина Паянок, голова Всеукраїнської асоціації підприємців та споживачів:
“Коли Зеленський йшов у президенти в 2019 році, то обіцяв малому бізнесу “зелене світло”. Ми йому повірили і за нього проголосували. Але, коли він став президентом, то першим був закон про касові апарати. Далі, якщо ви пам’ятаєте, були протести підприємців з цього приводу. Потім, у результаті протестів, була створена при президенті Рада підприємців. Вона там зібралася кілька разів, щось вирішувала, а потім про неї не стало чутно. Потім ще були мораторії на перевірки бізнесу. Але малому бізнесу від цього легше не стало, тиск на нього продовжувався. І от 31 січня 2025 року підняли податки. Малий бізнес ледь дихає. Думаю, що цим рішенням лобіюється великий бізнес. Збереження малого бізнесу — це збереження України. Я не вірю в красиві слова. Думаю, що це прийнято заради піару влади”.
Наталія Лисенко, власниця групи компаній “Параграф”:
“Я позитивно ставлюся до такого рішення, бо мораторій на перевірки дійсно потрібен. Я дуже сподіваюся, що це не черговий PR влади. Мені хотілося б щоб якось врегулювали питання з ДПС, коли вона впроваджує ризикоорієнтований підхід. Тобто, це коли податкова надає статус “ризикованого платника податків” компаніям, які на думку податківців демонструють ознаки податкових порушень. Наприклад, податківцям здається, що компанія сплачує мало податків, або здається, що для бізнесу, яким займається компанія, у неї недостатньо людських ресурсів, або мало потужностей і так далі. Надання статусу “ризикованого платника податків” призводить до репутаційних ризиків. Контрагенти вже намагаються не співпрацювати з такою компанією. А вийти з цього статусу досить складно. Там ціла процедура.
Але, насправді, ця компанія доброчесна, вона сплачує податки. Просто у бізнеса зараз є об’єктивні труднощі. Наприклад, важко знайти працівників. Деякі працівники-чоловіки не хочуть офіційно працевлаштовуватись, щоб не залишати про себе інформацію в ТЦК. Та й, до речі, багато чоловіків мобілізують, а заміну їм знайти важко.
Так от. Отримавши статус “ризикового платника податків” компанії наражаються на перевірки податківців, а оскільки статус зняти важко, то хтось йде в тінь, а хтось продовжує боротися у судах. Але бізнесу це шкодить.
Я оптиміст по життю і хочу вірити, що все ж таки це рішення РНБО дійсно прийнято на користь бізнес-спільноти”.
Європейська бізнес асоціація:
“Щодо перевірок правоохоронних органів, бізнес-спільнота підтримує ідею мораторію і вважає її своєчасною. Безпідставно відкриті кримінальні провадження – це критичне питання для деяких бізнесів, адже вони несуть репутаційні ризики для компаній, закриття провадження може тягнутися роками та вимагає багато зусиль, а іноді діяльність компанії може взагалі поставити на паузу.
Щодо ринкового нагляду, Європейська бізнес асоціація раніше виходила із закликом не допустити відновлення перевірок у харчовій сфері та щодо дотримання природоохоронного законодавства. В цілому компанії не проти мораторію на перевірки контролюючими органами, адже часто саме законослухняні компанії потрапляють під їх тиск.
Втім тут потрібен збалансований підхід і повністю (на всі групи товарів) перевірки скасовувати не можна, адже ми маємо деякі євроінтеграційні зобов’язання у контексті перевірок по промислових товарах, до того ж перевірки окремих категорій товарів допомагають боротися з тіньовою торгівлею та нечесною конкуренцією”.
У Свириденко є план
Минуло кілька днів після підписання указу президента, а прем’єр-міністерка Свириденко вже відзвітувала, що план реалізації рішення РНБО щодо мораторію готовий.
“Кабмін затвердив план реалізації рішення РНБО щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання у роботу бізнесу. Так, від сьогодні, з 24 липня, податкові й митні органи обмежать перевірки підприємств з низьким рівнем ризику”, – повідомила Свириденко.
Вона підкреслила, що перевірки збережуться лише у галузях з високим ризиком, таких як обіг підакцизних товарів.
“Держава не заважатиме тим, хто працює чесно”, – зазначила Свириденко.
“Протягом місяця Держрегуляторна служба та міністерства подадуть пропозиції щодо дерегуляції та скорочення зайвих дозволів. До 21 жовтня силові органи мають узгодити дії з виявлення активів під санкціями й забезпечити їх повернення в бюджет — на потреби оборони та відновлення. У планах — запуск цифрової системи контролю та щоквартальний перегляд ефективності рішень”, – зазначила вона.
Цей план Кабміну знову розкритикував Железняк.
“Це виявляється просто те, що і так існувало в законі два роки. Податкові перевірки тільки ризикових субʼєктів”, – зазначив він.
Що реально треба зробити, на думку Железняка:
- Не порушувати вже другий тиждень закон і призначити голову БЕБ;
- Не порушувати вже півроку закон і призначити комісію по відбору голови Митниці.
- Все. Ось що треба від вас мінімально, великі імітатори….», – написав нардеп.
У те, що план Свириденко дасть змогу вільно працювати легальному бізнесу, не вірить і економіст Сергій Фурса:
“Я не вірю в це”, – сказав він у коментарі “Політарені”. За словами Фурси, у нашій економіці є “сірі зони”, а саме: нелегальний бізнес тютюну і нелегальний бізнес пального.
“Всі про це знають. І його треба закривати. Але цього не роблять. А до “білого” бізнесу, як прикопувались так і будуть прикопуватись. У СБУ і інших правоохоронців є зараз чудова стаття про державну зраду. Наприклад, якщо ми виробляємо якусь продукцію і продаємо його в Європу, а звідти її перепродають в Росію, до нас прийдуть і звинуватять у державній зраді. В суд ця справа не піде, бо хочуть гроші. Тобто, від цього мораторій не врятує”, – каже експерт.
На думку Фурси без перезавантаження БЕБ “нічого не буде”.
