У листопаді 2025 року Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію”.
Йдеться про документ №14005. Його автори – народний депутат Андрій Мотовиловець та група його колег – пропонують оновити систему примусового стягнення боргів, зробивши її більш автоматизованою. Документ пройшов перше читання 4 листопада 2025 року з підтримкою 236 депутатів і чекає на друге. Якщо законопроєкт стане законом, зміни набудуть чинності поступово: частина одразу після публікації в офіційних виданнях, а ключові норми – через шість місяців.
Зміни торкнуться щонайменше десяти законів, включаючи “Про виконавче провадження”, “Про дорожній рух”, “Про банки і банківську діяльність” та “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.
Законопроєкт №14005 є одним із ключових для виконання програми ЄС Ukraine Facility Plan, яка забезпечить €50 млрд макрофінансової допомоги Україні на 2024-2027 роки. Прийняття документа необхідне для розблокування наступних коштів до кінця 2025 року. У Раді зараз активно голосують за законопроєкти щодо цифровізації, і №14005 – один із них, спрямований на виконавчу та судову системи.
При цьому у соціальних мережах і медіа законопроєкт активно критикують, поширюючи тези про те, що у разі його ухвалення в українців забиратимуть квартири за комунальні борги.
Усі ці твердження є достатньо маніпулятивними. Правда у тому, що законопроєкт №14005 не передбачає чогось кардинально нового, зокрема радикальних та жорстких заходів щодо боржників. Документ спрямований на цифровізацію тієї роботи, яка до цього робилася за допомогою звичайних паперів та процедур, що потребували багато часу.
Як сказав народний депутат, голова парламентського Комітету з питань правової політики Денис Маслов: “Одна з головних цілей цього законопроєкту – зробити так, щоб після сплати боргу через додаток, через банк, через термінали в автоматичному порядку відбувалося зняття арешту. Тобто фактично ідеться про покращення зняття обтяжень з рахунків, а не про додаткові можливості накласти арешт на боржників”.
Що пропонує законопроєкт про спрощення виконавчого провадження за допомогою цифровізації
Документ розширює автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП), яка вже існує, але інтегруватиметься з банками, реєстрами МВС, земельним кадастром та депозитаріями. Ось ключові нововведення з прикладами:
- Автоматизована система виконавчого провадження (АСВП). Платформа розподілятиме справи між державними та приватними виконавцями автоматично, без ручного втручання, щоб уникнути упередженості. Планується додати функції для перевірки рахунків, майна та доходів боржників через державні бази даних. Виконавчі документи видаватимуть з кваліфікованим електронним підписом (КЕП), а система фіксуватиме всі етапи – від реєстрації до архіву. Наприклад, при відкритті провадження, арешт на банківські рахунки чи електронні гаманці накладатиметься одразу, без паперових запитів.
- Єдиний реєстр боржників (ЄРБ). Є частиною АСВП та систематизованою базою даних про боржників, яка ведеться з метою їхнього оприлюднення у режимі реального часу. Автори законопроєкту ЄРБ пропонують з’єднати з іншими реєстрами для автоматичної перевірки. Якщо людина з боргами намагається продати чи передати майно у заставу, нотаріус чи реєстратор перевірить ЄРБ і відмовить у реєстрації (крім винятків, як продаж для погашення самого боргу чи безоплатна передача конфіскованого майна). Дані у реєстрі стануть відкритими на сайті Мін’юсту для пошуку за ПІБ чи ІПН.
- Арешт і стягнення. Якщо дійшло до арешту майна чи коштів за борги, то законопроєкт передбачає, що арешт знімуть автоматично після сплати боргу і надходження платежу на рахунок виконавця. Реалізацію майна спростять: дрібне (вартістю до 30 мінімальних зарплат, це близько 240 тис. грн) продаватимуть за фіксованою ціною без аукціону, а велике – через електронні торги. Для цінних паперів і електронних грошей додадуть правила депозитарної системи (електронної інфраструктури для обліку та зберігання цінних паперів, акцій чи облігацій, де замість паперових документів ведуть цифрові записи): обмеження обігу автоматично.
- Взаємодія з установами. Банки, МВС (для авто), нотаріуси та реєстратори зобов’яжуть перевіряти боржників перед угодами. Наприклад, МВС відмовить у перереєстрації транспортного засобу боржника, а нотаріус – у посвідченні договору купівлі-продажу квартири. Банки підключаться до цифровізованої системи за шість місяців після того, як закон вступить у силу, до того продовжиться обмін паперами.
Якщо законопроєкт №14005 ухвалять, Кабінет Міністрів та інші органи центральної виконавчої влади протягом шести місяців повинні прийняти нові нормативні акти, а також оновити свої власні документи, щоб вони відповідали новим правилам. Це стосується також Національного банку та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Також планується припинити застарілі арешти (фігурує 2016 рік як відправна точка). Це необхідно, бо у реєстрах нерухомості та МВС накопичилися тисячі неактуальних заборон, які блокують продаж чи переоформлення майна, навіть якщо справи давно закриті. Нова система очистить їх, щоб спростити перевірки.
Думки з відкритих джерел: захист і критика законопроєкту №14005
Законопроєкт викликав жваві дискусії у медіа та соцмережах. Ось балансований огляд позицій з цитатами ключових фігур.
Прихильники документу акцентують на ефективності та відповідності європейським нормам.
- Експерт Роман Ухов пояснює: “Цей законопроєкт направлений на те, щоб прискорити виконавче провадження. Я як юрист, як адвокат, можу сказати, що дійсно виконавче провадження, хоч його і автоматизують, але виконання судового рішення є окремою та іноді дуже важкою стадією справи, коли вже особа отримала рішення на свою користь, але не може отримати заборгованість. Тому держава в такому випадку намагається сприяти реалізації виконання судових рішень”.
- У “Главкомі” зазначають: “Головна мета законопроєкту – підвищити ефективність стягнення боргів та заборонити боржникам відчужувати своє майно, а також прискорити процеси через широку цифровізацію”.
- Офіційно від Верховної Ради: “Законопроект передбачає розширення можливостей автоматизованої системи виконавчого провадження, її взаємодію з державними реєстрами, банками та іншими”.
Критика законопроєкту №14005
Опозиція та правозахисники турбуються про обмеження прав боржників. Так, заступник керівника фракції “Батьківщина” Сергій Соболєв заявив: “У парламенті ще не робили більшої помилки ті, хто вчора в 236 голосів дозволив забрати останнє житло в людей, в яких є борг понад 160 тисяч. Єдине житло! Думаю, що наші громадяни не забудуть цього ніколи”.
І це обурення можна було б зрозуміти, проте законопроєкт №14005 не вводить таку норму про стягнення житла, бо вона вже давно передбачена чинним Законом “Про виконавче провадження” (ч. 7 ст. 48).
Адвокат Ясько попереджає про такі мінуси: “Людину можуть фактично “вимкнути” з ринку нерухомості чи навіть втратити право розпоряджатися банківськими коштами без реальної судової перевірки… Ба більше, навіть дрібний борг, наприклад, за комунальні платежі чи аліменти – може спричинити блокування усього майна”. На його думку, помилки в ЄРБ можуть заблокувати чесні угоди та затримати доступ до коштів чи квартири. Навіть дрібний борг (за комуналку чи аліменти) блокує все майно. Оскарження потребує вдосконалення, а швидкий захист не гарантований. Адвокат зазначає, що законопроєкт №14005 автоматизує стягнення боргів, але обмежує захист громадян на етапі арешту.
З огляду на думку Ясько може здатися, що документ наділяє виконавців якимось надмірними повноваженнями, мовляв, без суду вони тепер зможуть накладати арешт. Проте вони і так це можуть, що передбачено статтею 56 Закону “Про виконавче провадження”: “Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника”. Тому це не нова ініціатива, а норма, яка діє давно.
Є і позиції від блогерів. Так, у соцмережах користувачі репостять критичне відео: “Цифровізація чи грабунок? Що насправді ховає законопроект 14005”, натякаючи на приховані ризики для майна. Автор рілса стверджує, що у Раді проголосували за законопроєкт, “щоб в українців забрати все”. Таке відео навряд має на меті реальний аналіз, а насправді розраховане на “хайп”.
Ці думки показують, що дискусія триває: прихильники бачать прогрес, критики – потребу в доопрацюванні.
Так чи заберуть за борги житло через законопроект №14005?
Попри гучні заяви про те, що “за несплачену комуналку заберуть квартиру”, у законопроєкті №14005 стягнення не змінюється кардинально: усе починається з судового рішення, яке виносить суд тільки після розгляду справи. За чинним законодавством (це норми, які вже діють, а не вводяться безпосередньо законопроєктом №14005) єдине житло не можна забрати, якщо борг не перевищує певних лімітів (зазвичай до 20 прожиткових мінімумів, близько 60 тисяч гривень на 2025 рік). Для комунальних боргів спочатку йдуть попередження, потім суд, а вже потім – виконавче провадження. Нові правила додають автоматизацію: реєстр блокує продаж чи заставу майна, щоб боржник не позбувся його до стягнення. Але зняття арешту після оплати теж стане простішим.
Окрім цього, виконавча служба вже давно має практику стягувати борги за комуналку прямо з рахунку боржника. Як тільки на нього надходять гроші, їх знімають, якщо є рішення виконавця. Але раніше це займало місяці, а законопроєкт №14005 покликаний прискорити процес.
Вплив цифровізації на повсякденне життя
Для звичайних українців зміни торкнуться справ про аліменти чи комунальні платежі: автоматичне внесення боржника до Єдиного реєстру після прострочки у сплаті боргу понад три місяці прискорить стягнення, що зменшить стрес для стягувачів (наприклад, матерів, які роками чекають на виплати для дітей) і дозволить отримати гроші швидше, без тривалих паперових процедур. Водночас це сигнал для боржників: треба платити вчасно, бо приховати активи (через продаж квартири чи авто) стане неможливим через перевірку реєстрів нотаріусами та МВС перед угодами, хоча єдине житло лишається захищеним від стягнення за дрібні борги до 60 тис. грн. Якщо борг невеликий, нова система просто заблокує розпорядження майном до вирішення, даючи час на погашення.
Це стосується і бізнесу, він отримає перевагу у поверненні інвестицій: контрагенти з боргами не зможуть легко перереєструвати майно.
Для виконавців – державних і приватних – робота спроститься: автоматизований розподіл справ усуне упередженість і черги, електронні документи з КЕП замінять папери, а інтеграція з банками та реєстрами дозволить фокусуватися на складних кейсах, як спірні активи, замість рутинних запитів. Це підвищить ефективність: зараз виконавці витрачають до 70% часу на бюрократію, а з новою системою строки скоротяться до днів.
Якщо законопроєкт пройде друге читання, яке очікується до кінця 2025 року, і стане законом, Україна наблизиться до європейських стандартів виконання судових рішень. Загалом, це крок до “цифрової держави”, де процеси прозоріші – від онлайн-перевірки статусу на сайті Мін’юсту до автоматичного зняття арештів після платежу. Але є ризик технічних помилок у реєстрі: дублювання даних чи затримки оновлень. Для всіх це означає більшу передбачуваність: стягувачі боргів отримають свої кошти швидше, боржники – чіткі правила, а система – менше корупції, хоча її впровадження (через 6 місяців після прийняття закону) вимагатиме адаптації.
