Як звернутися до Уповноваженого з прав людини: покрокова інструкція і рекомендації

У сучасній Україні, де бюрократичні перепони та порушення прав з боку посадовців часто стають невидимими бар’єрами для звичайних громадян, є механізм протидії цьому. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (омбудсмен) – інститут, який допомагає звичайним громадянам захистити себе. Якщо ви стикнулися з порушенням прав чи несправедливістю від органів влади, звернення до омбудсмена може стати ефективним інструментом.

Хто такий Уповноважений з прав людини і навіщо він потрібен?

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (скорочено – уповноважений або омбудсмен) – це посадова особа, обрана Верховною Радою України на 5-річний термін. Ця інституція була створена у 1998 році відповідно до Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” для забезпечення дотримання прав і свобод людини та громадянина, передбачених Конституцією України та міжнародними стандартами.

Мета уповноваженого – бути “голосом” громадян перед державою. Він не є судом чи поліцією, але діє як контролер, який моніторить, як органи влади виконують свої обов’язки щодо захисту прав. Омбудсмен представляє інтереси людей, які не можуть самостійно впоратися з системою, особливо вразливих груп: ветеранів, осіб з інвалідністю, дітей, жертв дискримінації чи воєнних дій.

Станом на жовтень 2025 року посаду уповноваженого обіймає Дмитро Лубінець, який активно займається питаннями прав під час війни та реформування правосуддя.

Читайте також: “У 2025 році зросла кількість порушень працівників ТЦК”, — Лубінець

Уповноважений непідзвітний уряду, а лише парламенту, що забезпечує його незалежність. Його офіс (секретаріат) складається з понад 300 співробітників, які працюють у регіональних представництвах по всій країні.

Уповноважений потрібен, щоб заповнити прогалини у системі: коли держава порушує права, громадяни часто не знають, куди звертатися. Омбудсмен безкоштовно консультує, розслідує скарги та тисне на владу для виправлення ситуації.

Які повноваження має омбудсмен?

Повноваження омбудсмена чітко визначені законом і є широкими, але обмеженими, він не може приймати остаточні рішення, як суд, а радше ініціює перевірки та рекомендації. Основні з них:

• Розгляд скарг: кожен громадянин може подати скаргу на органи влади чи посадовців про порушення прав. Омбудсмен розслідує її, видає рекомендації порушнику і, за потреби, звертається до суду чи парламенту.
• Моніторинг і контроль: Уповноважений перевіряє, чи дотримуються органи влади прав людини. Він може проводити обстеження установ, опитувати свідків і вимагати документи.
• Профілактика порушень: проводить освітні кампанії, тренінги для посадовців і видає щорічні звіти про стан прав людини в Україні.
• Спеціальні повноваження: під час воєнного стану – моніторинг дотримання прав у зонах бойових дій; допомога зниклим безвісти та захист прав ВПО (внутрішньо переміщених осіб).

Статистика роботи свідчить про ефективність роботи омбудсмена попри високе завантаження.

За 2024 рік до Уповноваженого надійшло понад 123 тисячі звернень (зростання на 28,6% порівняно з 2023 роком), з них 1509 – колективних (34 510 осіб) і 121 712 – індивідуальних. Кожне четверте (27,3%) – від військовослужбовців. Більшість з них опрацьована з результатом (понад 90%).

За вересень 2025 року зафіксовано понад 12,5 тисяч звернень, переважно щодо громадянських (9 230) та економічних прав (1 462). Регіонально, наприклад, у Житомирській області в 2024 році надійшло 3 393 звернення, з акцентом на права дітей (69) та військових. Загалом, більшість звернень завершуються позитивно: рекомендаціями, перевірками чи відновленням прав.

У яких випадках можна написати скаргу до уповноваженого

Звернення до омбудсмена доцільне, коли порушення прав відбувається з боку державних органів чи посадовців (адмінапарат, поліція тощо). Він не вирішує приватні спори (наприклад, між сусідами чи бізнесом), але ефективний у таких випадках:

• Соціальні права, зокрема проблеми з пенсіями, субсидіями, меддопомогою, освітою; порушення трудових відносин.
• Дискримінація: за статтю, етнос, релігію, інвалідність.
• Права під час війни: мобілізація з порушеннями, статус ВПО, права полонених.
• Адміністративні зловживання: бюрократія в документах, корупція.
• Порушення з боку правоохоронних органів: незаконні затримання, тортури, погані умови в СІЗО.
• Інші: доступ до інформації, екологічні права, домашнє насильство (якщо бездіяльність поліції) тощо.

Скарга повинна бути конкретною, з доказами та аргументами.

Приклади успішних звернень

• Захист особистих даних (2020 рік): громадянин поскаржився на обробку його даних без згоди фінансовою компанією. Омбудсмен домігся видалення даних і відновлення приватності; аналогічно, колективна скарга на розголошення даних 500 ветеранів призвела до кримінальної справи.
• Домашнє насильство (2020 рік): жінка з 12 дітьми поскаржилася на бездіяльність поліції щодо регулярного насильства, яке вчиняє над нею та дітьми колишній чоловік. Розслідування призвело до обмежувального припису, дисциплінарних заходів і захисту сім’ї.
• Допомога ВПО (2023 рік): мати шістьох дітей з обстріляного регіону звернулася щодо неповної виплати допомоги. Секретаріат уповноваженого скерував запити, і жінці виплатили 92 тис. грн.
• Виконання аліментів (2020 рік): скарга на затримку виконавчої служби. Перевірка підтвердила порушення, кошти перерахували, відновивши права дитини.
• Право на гідне житло: у 2023 році у Запорізькій області 35 ВПО, включно з дітьми, поскаржилися на обмеження в місці компактного проживання: доступ до кухні лише двічі на день, заборона на приготування їжі, обмежений доступ до пральні та зачинення дверей о 22:00, що порушувало право на гідне житло. Уповноважений подав заяву до поліції, провів перевірку та вжив заходів, унаслідок чого доступ відновлено для всіх, а волонтера-координатора усунули з посади.
• Звільнення військовослужбовця через інвалідність матері: у 2023 році дружина військового поскаржилася на ігнорування командиром прохання про звільнення чоловіка через інвалідність матері (II група). Уповноважений надіслав запит до військового управління для перевірки, унаслідок чого військовослужбовця звільнили, а права родини були відновлені.
• Відключення газу для 15 тис. мешканців: у 2023 році кияни звернулися щодо відключення газу в багатоповерхівках через відсутність договору після ремонту, з відмовою постачальника, що порушувало право на комунальні послуги. Секретаріат уповноваженого встановив причини, надіслав рекомендації до Міненерго та НКРЕКП, і газопостачання було відновлено для 15 тис. мешканців.

Приклади успішних звернень автора

У своїй діяльності я, Павло Мінка, поєдную роботу правозахисника і журналіста-розслідувача. Стикаючись з порушенням прав осіб, які до мене звертаються, або власними, я неодноразово писав скарги до омбудсмена, і в абсолютно всіх випадках результат був позитивний.

Лише декілька історій, але без конкретних назв та імен, щоб зберегти конфіденційність.

В одному з міст України медична комісія систематично відмовлялася включати до індивідуальних програм реабілітації (ІПР) для дітей з інвалідністю більше чотирьох курсів на рік, хоча для більшості з них цього було недостатньо. Лікарі посилалися на “усні вказівки згори”, стверджуючи, що бюджет не витримає навантаження. Батьки намагалися пояснити: рішення бюджетних питань – не компетенція медиків, їхній обов’язок – визначити необхідний обсяг лікування та реабілітації відповідно до стану та потреб дитини. А питання фінансування (чи то за бюджет, чи самостійно) — це вже окрема справа. Та лікарі не дослухалися до аргументів. Унаслідок цього діти не могли отримати необхідні реабілітаційні послуги. Ця хибна практика тривала роками та викликала безліч скандалів, які були марними.

Батьки зібрали десятки підписів, і я подав скаргу до уповноваженого з прав людини, описавши ситуацію з посиланнями на законодавство. Через місяць департамент охорони здоров’я визнав помилку – омбудсмен “попрацював” з комісією, і хибну практику скасували. З департаменту охорони здоров’я мені особисто зателефонували і пообіцяли сприяти у вирішенні будь-яких проблем.

Інша практика: громадяни чи журналісти запитують в органів влади інформацію, наприклад, про витрачені бюджетні кошти чи результати роботи. Зазвичай посадовці відповідають, але іноді, щоб приховати правопорушення, відмовляють, посилаючись на те, що інформація не є публічною, тобто не може бути оприлюднена.

Ось приклад з моєї практики: журналістський запит стосувався незаконного будівництва елітного житлового комплексу на землях відомого вишу. Ділянка мала цільове призначення “для освітніх цілей”, була державною власністю і не підлягала приватизації. Керівництво вишу незаконно передало її.

Виш відмовив у наданні інформації. Ми поскаржилися до Уповноваженого з прав людини, який вимагав дані. Виш відмовив і йому. Тоді омбудсмен подав до суду, і суд зобов’язав надати інформацію. Керівництво вишу оштрафували.

Порядок звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

На сайті омбудсмена детально вказано, яким чином можна звернутися з приводу порушених прав. Але треба враховувати наступне:

• Звернення до уповноваженого подають протягом року після того, як ви дізналися про порушення ваших прав. У особливих випадках строк можна продовжити до двох років.
• Не розглядаються звернення про порушення, які вже в суді чи досудовому розгляді, про трудові спори чи спори щодо конкуренції. Також ігнорують звернення без адреси проживання, без підпису автора чи анонімні (де не вказано, хто пише).

Звернутися до омбудсмена можна так:

• подати онлайн-звернення;
• на електронну пошту hotline@ombudsman.gov.ua;
• через скриньку за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ;
• через регіональні громадські приймальні Уповноваженого;
• поштою на адресу Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ 01008
• зателефонувати на гарячу лінію Уповноваженого ВРУ з прав людини 0-800-501-720 та до Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини 044-253-75-89.

Форма заяви до Уповноваженого

Заява (скарга) пишеться в довільній формі, але повинна бути чіткою і структурованою. Рекомендований шаблон:

• Шапка:

• Адреса: “Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини” (або регіональному представнику).
• Ваші дані: ПІБ, адреса проживання, контактний телефон, email.
• Основна частина:
  • Опис події: коли, де і що сталося. Будьте конкретні: дати, місця, імена посадовців, номери документів. Наприклад: “10 жовтня 2025 року в ЦНАП м. Києва мені відмовили у видачі такого-то документа без підстав”.
  • Порушене право: посилайтеся на Конституцію чи законодавство. Якщо не знаєте – просто опишіть.
  • Докази: додайте копії документів, фото, свідчення, якщо такі є.
  • Вимоги: чого ви хочете – перевірки, рекомендацій, відновлення прав.

Рекомендація, як надіслати скаргу на електрону адресу

Отже, роздруковуєте зразок. Заповнюєте. Підписуєте. Потім фотографуєте кожен лист, фото переводьте у формат pdf – для цього скористайтеся або відповідною програмою, або онлайн-конвектором (можна знайти в інтернеті). Надсилаєте pdf-файл на адресу hotline@ombudsman.gov.ua. Чекаєте на відповідь.

Уповноважений розглядає звернення зазвичай протягом одного місяця від дня реєстрації. Якщо питання потребує додаткового вивчення, і його неможливо вирішити у цей термін, строк може бути продовжений до 45 днів. У разі, якщо звернення не потребує додаткового вивчення, відповідь надається невідкладно, але не пізніше 15 днів. 

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини залишається доступним і ефективним інструментом для громадян, які стикаються з порушеннями з боку державних органів, від бюрократичних бар’єрів до дискримінації чи проблем під час війни. За даними за 2024-2025 роки, тисячі звернень призводять до позитивних результатів – від відновлення виплат і рекомендацій до судових позовів, – демонструючи, що незалежний контроль справді працює.

Якщо ви зіткнулися з подібною ситуацією, не відкладайте: скористайтеся онлайн-формою, гарячою лінією чи поштою, чітко описавши обставини та додавши докази, – і ваш голос може стати поштовхом до змін, не вимагаючи витрат чи складних процедур.