На окупованих українських територіях Росія масово вилучає з захоплених бібліотек усі українські книжки, замінюючи їх російськими, створюючи “бібліотєки нового поколєнія”. Адже бібліотека – це не лише місце для зберігання книг, це заклад де формуються культурні цінності і, без перебільшення, національна ідентичність. Розуміючи це, загарбники вкотре русифікують українців, позбавляючи можливості читати, говорити рідною мовою і відчувати себе частиною українського народу.
На противагу цьому, після початку російської агресії у 2014 році, бібліотечні фонди України всі ці роки позбавлялися від російського впливу. З полиць прибирали книжки російською мовою. Ця робота активізувалася після повномасштабного російського вторгнення. Тепер з бібліотек вилучають не тільки російськомовні видання і твори російських письменників, але і літературу видану в Україні, яка розповсюджувала радянські та російські імперські цінності.
Між тим, в Офісі Уповноваженого із захисту державної мови б’ють на сполох. За результатами моніторингового дослідження, проведеного навесні цього року, виявилося, що у школах Києва зменшується використання української мови під час освітнього процесу. У Києві, за оцінкою учнів, 24% вчителів під час уроків та 40% під час перерв порушують мовний закон – застосовують недержавну мову. Для порівняння, середня цифра по Україні: 14% на уроках та 21% – на перервах.
При опитуванні учні зазначили, що самі порушують мовний закон – спілкуються недержавною мовою на уроках 66%, на перервах – 82% (по Україні ці цифри значно відрізняються: на уроках – 40%, на перервах – 52%). Тільки 18% столичних школярів зазначили, що говорять виключно українською мовою.
“Політарена” з’ясовувала чи читає молодь українські книжки, скільки російськомовних книжок вилучено з бібліотек Києва, які критерії вилучення такої літератури, чи є бажаючі читати книжки російською та скільки українських книжок і на яку суму закупили для бібліотек Києва на заміну російським.
Як Росія відкриває “бібліотєки нового поколєнія” на окупованих територіях України
Нещодавно міністерка культури РФ Ольга Любімова відзвітувала про створення “бібліотєк нового поколєнія” на окупованих українських територіях. Протягом 2023–2024 років в Луганській, Донецькій, Херсонській та Запорізькій областях окупанти відкрили 24 оновлені бібліотеки (по 6 у кожному регіоні), а їхні фонди поповнилися більш ніж 58 тисячами нових книг.
Ще понад 780 тисяч книг, як стверджує російська чиновниця, надійшло в окуповані регіони у рамках федерального проєкту “Збереження культурної та історичної спадщини”.
Також Любімова заявила, що у 2025 році на окупованих українських територіях відкриють ще 16 модельних муніципальних бібліотек (у “ДНР” і “ЛНР” – по 6, в підконтрольних РФ частинах Запорізької і Херсонської областей – по 2).
Як приклад, Любімова навела бібліотеку у селищі Брилівка, що в окупованій частині Херсонщини.
“Стіни в кожному приміщенні розписали акварельними фарбами художники Херсонської області: у кімнаті “Ушаков” зображено портрет адмірала Федора Ушакова, у кімнаті “Айвазовський” – репродукція картини Івана Айвазовського “Парусник”, у кімнаті “Гоголь” – портрет Миколи Гоголя”, – сказала вона.
І, звичайно, у цій бібліотеці немає жодної української книжки не рахуючи творів Гоголя, який писав російською. Проте на полицях є книжки з портретом російського диктатора Путіна.
Насправді,”«бібліотєки нового поколєнія” на окупованих територіях – пропагандистська картинка, створена для того, щоб показати, як Росія “піклується” “про нових соотєчєствєнников”, а головне для того, щоб перевиховати і русифікувати українців, зробивши з них росіян.
Як пишуть російські регіональні ЗМІ Росії, проблемами бібліотек “в глубінкє” є недофінансування, застаріла матеріально-технічна база, застарілі фонди, брак кваліфікованих кадрів. Скільки бібліотек у Росії через ці причини було закрито за час повномасштабної війни з Україною – невідомо. Цю інформацію офіційна влада приховує. А от з початку повномасштабного вторгнення в Україну, за даними Міністерства культури України, Росія зруйнувала і пошкодила більше 800 українських бібліотек.
Російську літературу на макулатуру
Журналіст “Політарени” відвідав декілька бібліотек Києва і поцікавився, чи залишилися у них російськомовні книжки, та чи є читачі, які ними цікавляться. Про це трохи згодом. А для початку статистика.
Як повідомив Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради на запит “Політарени”, з початку повномасштабного вторгнення і станом на 1 жовтня 2025 року з бібліотек для дорослих у Києві вилучили 419 149 російськомовних книжок. За той же самий період з дитячих бібліотек столиці вилучили 214 170 екземплярів таких книжок.
При вилученні російськомовних книжок бібліотеки керуються “Рекомендаціями Міністерства культури та інформаційної політики України щодо актуалізації бібліотечних фондів у зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України”, Указом Президента України “Про Стратегію інформаційної безпеки” та рішенням Київської міської ради “Про мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території міста Києва”.
В процесі актуалізації бібліотечних фондів у зв’язку у складі бібліотечних фондів рекомендують не залишати видання:
– які пропагують війну, національну та релігійну ворожнечу, насильницьку зміну конституційного ладу або територіальної цілісності України;
– які містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Росії проти України;
– які глорифікують осіб та збройні формування, які здійснювали збройну агресію проти України;
– які внесені до Переліку книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини;
– які внесені до Переліку видавничої продукції держави-агресора, ввозити яку в Україну заборонили у зв’язку з невідповідністю видань Критеріям оцінки видавничої продукції;
– авторів, яких внесли до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці;
– видавців або авторів до яких застосували санкції РНБО України;
– авторів, які публічно підтримали агресію РФ проти України.
Як повідомили “Політарені” у Департаменті культури КМВА, списані книжки бібліотеки здають як макулатуру. А отримані кошти зараховують на спецрахунок бібліотек.
“Рішення про вилучення книжок ухвалює бібліотека – це професійна функція бібліотекаря, який керується станом фонду, читацьким попитом і критеріями (причинами) відбору для списання. Думка користувачів враховується, але не є визначальною”, – йдеться у відповіді Департаменту на запит редакції.
“Політарена” також поцікавилася, яка сума з бюджету Києва витрачена на закупівлю українських книжок для бібліотечних фондів столиці у 2022, 2023, 2024 та 2025 роках?
Як повідомили у Департаменті культури КМВА, на закупівлю книжок для бібліотек територіальної громади Києва витратили: 2022 рік – 23,3 тис. грн. 2023 рік – 1 753,1 тис. грн. 2024 рік – 2 421,1 тис. грн. 2025 рік – 6 485,0 тис. грн. (станом на 01.10.2025).
Кияни старшого віку хочуть російські книжки, а молодь віддає перевагу українським
Як розповіли журналісту “Політарени” керівники кількох бібліотек у різних районах Києва, російськомовні книжки, які за вищезазначеними документами рекомендують знищити – знищені. Але деякі все ж залишилися. Їх прибрали з полиць у сховище, щоб “не муляли очі”, але на вимогу читачів ці книжки видають.
“На російськомовну літературу попит є, але не можна сказати, що надто великий. Такі книжки просять в основному люди старшого віку, які не можуть змінити своїх звичок та переселенці, яким такі книжки, як вони кажуть, читати зручніше”, – розповіла журналісту “Політарени” керівниця однієї з комунальних бібліотек Шевченківського району Києва.
“Серед уподобань таких читачів в основному детективи, як російські так і зарубіжні, любовні романи та твори класиків, як російської так і зарубіжної літератури”, – зазначила працівниця бібліотеки.
Така ж сама ситуація і в інших бібліотеках Києва, які відвідав журналіст “Політарени”.
До речі, російськомовні книжки і книжки класиків російської літератури досі можна замовити і через електронний каталог Централізованої бібліотечної системи.
“А от молодь російський контент не визнає, – кажуть у бібліотеках, – вона віддає перевагу книжкам українською мовою. І зараз молоді серед наших читачів стало більше, що не може не радувати”.
Яких авторів читають кияни
Після вилучення російськомовних книжок, полиці у бібліотеках для дорослих виглядають порожніми.
“Розумієте, ми прибрали декілька екземплярів багатотомних видань Толстого, Пушкіна, Достоєвського та інших і тому полиці звільнилися”, – пояснила завідуюча бібліотекою у Подільському районі столиці, – Нажаль українськомовних книжок зараз немає у великій кількості. Ми поповнюємо, звичайно, фонди, але не так швидко, як хотілося б”.
За словами керівниці закладу, українськи книжки, крім тих, що закуповують самі бібліотеки, їм також дарують читачі, автори та видавництва.
На запитання: книжки українських чи зарубіжних авторів користуються більшим попитом у дорослих читачів? Та яких саме авторів? Бібліотекарі відповіли, що попит у бібліотеках не є стабільним, він змінюється залежно від наповненості фонду, актуальних подій, складу користувачів і їх інтересів.
Так, станом на листопад, виходячи із статистичних даних книговидачі, серед запитів на книжки у дитячих бібліотеках – понад 60% це книжки українських авторів, а саме: Володимир Арєнєв, Андрій Кокотюха, Валеріан Підмогильний, Ольга Войтенко, Наталія Долгопол, Іван Багряний, Віктор Домонтович, Всеволод Нестайко, Сашко Дерманський, Зірка Мензатюк, Галина Вдовиченко, Світлана Ройз, Галина Ткачук, Олена Фінберг та інші, біля 40% – книжки іноземних авторів, а саме: Джоан Ролінг, Джеф Кінні, Ерік Гантер, Макс Бралльє, Марта Джоселін, Агата Крісті, Гаррієт Мункастер, Енді Гріффітс, Енді Шеперд, Ендрю Макдональдс, Свен Нордквіст, Джулія Дональдсон та інші.
У бібліотеках для дорослих переважають серед вітчизняних авторів: Кокотюха А., Чех А., Гримич М., Павлюк І., Талан С., Плохій С та інші., серед зарубіжних авторів: Ґеррітсен Т., Кара Хантер, Гепворт С., Яррос Р., Стейнбек Д., Ґалбрейт Р., Лі М. Дж., Кван Р.
Цю інформацію підтвердили і в Департаменті культури КМВА.
У цілому працівники бібліотек налаштовані оптимістично і запевняють, що ситуація з переходом на україномовний контент змінюється на краще.
“Ми популярізуємо літературу вітчизняних авторів за допомогою виставок і різних заходів до яких долучаються, як школярі так і студенти. Проводимо зустрічі читачів і з самими авторами, які із задоволенням до нас приходять, – кажуть у бібліотеках, – Дуже приємно, що нашими відвідувачами стає молодь. Вона, до речі, дуже вимоглива до контенту”.
Для повноти картини журналіст “Політарени”, окрім бібліотек, завітав ще у декілька київських книгарень і на найбільший у столиці книжковий ринок, що на метро “Почайна”, відомий багатьом киянам як “Петрівка”.
У книжкових магазинах російськомовних книжок немає, але і покупців теж майже немає. Здебільшого заходять люди і купують літературу, яку раніше пригледіли. Що стосується ринку на “Почайній”, то там на прилавках приватних торговців розкладена російськомовна література.
Є у продажу навіть ті автори і видавництва, які потрапили в Україні під санкції. Чи є на них попит? Сказати важко, оскільки за весь час перебування журналіста на ринку, а це близько години, такою літературою ніхто не зацікавився. Але, не виключено, що вона свого шанувальника все ж знаходить.
